Рішення № 102216947, 01.12.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2447/21

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/2447/21

за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукор»,

с. Руда Сквирського району

про стягнення 567 841,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Хазанов А.В., витяг з ЄДР;

від відповідача: Кваша В.Ю., адвокат, ордер серія КС № 662863 від 29.09.2021

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області звернулась Державна екологічна інспекція Столичного округу з позовною заявою вих. № 8/07-33/3013 від 06.08.2021(вх. № суду 2457/21 від 17.08.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукор» про стягнення 567 841,00 грн. збитків за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на розподільчий рахунок Сквирської територіальної громади.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до записів журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням за 2019 та 2020 роки кількість забраних відповідачем поверхневих вод перевищує добовий ліміт, який встановлено у дозволі на спеціальне водокористування № 387/КВ/49д-18 від 18.06.2018 (термін дії до 18.06.2021).

Ухвалою суду від 25.08.2021 відкрито провадження у справі № 911/2447/21, розгляд справи за правилами загального позовного провадження призначений в судовому засіданні на 29.09.2021.

16.09.2021 через канцелярію суду від ТОВ «Шамраївськй цукор» надійшов відзив вих. № 597 від 13.09.2021 на позовну заяву (вх. № 21633/21), в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що у дозволі на спеціальне водокористування № 387/КВ49д-18, виданому відповідачу, встановлені добові та річні ліміти забору води, а відповідач своїми діями не порушив звітних – річних лімітів забору та використання води (що складаються з добових лімітів), які встановлені вказаним дозволом. Відповідно до законодавчо встановленої звітності щодо водокористування звітним періодом є календарний рік (з розподілом по місяцях), тому є безпідставним розбивка об`ємів водокористування за добу. Відповідач зазначає, що з 01.04.2016 втратив чинність нормативній акт, яким було зобов`язано водокористувачів вести журнал обліку водоспоживання (водовідведення) № ПОД-11, тому позивач не міг брати до уваги інформацію із журналу обліку, який відповідальний працівник веде для особистого користування, вказаний журнал обліку не оформлений належним чином (не погоджений директором відповідача). Також відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту завдання відповідачем державі збитків у розмірі 567 841,00 грн. При розрахунку розміру збитків позивачем невірно визначено розмір ставки рентної плати згідно п. 255.5.1 ст. 255 Податкового кодексу України.

Через канцелярію суду (вх. № 22706/21 від 29.09.2021) від позивача надійшло клопотанні від 28.09.2021 про уточнення позовних вимог, в якому позивач просить стягнути 567 841,00 грн. збитків, перерахувавши 50 % вказаної суми 283 920,50 грн. на розподільчий рахунок Сквирської міської ради, 20 % вказаної суми 113 568,20 грн. до обласного бюджету та 30 % вказаної суми 170 352,30 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 29.09.2021 підготовче засідання у справі № 911/2447/21 було відкладено на 20.10.2021.

19.10.2021 через канцелярію суду (вх. № 24140/21) від позивача надійшла відповідь вих. № 45/22021 від 04.10.2021 на відзив.

В судовому засіданні 20.10.2021 оголошувалась перерва до 03.11.2021.

Через канцелярію суду (вх. № 25310/21 від 02.11.2021) від відповідача надійшли заперечення вих. № 730 від 27.10.2021 на відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 03.11.2021 закрито підготовче провадження у справі № 911/2447/21, справу призначено до розгляду по суті на 01.12.2021.

Представник позивача в судовому засіданні 01.12.2021 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві; представник відповідача в судовому засіданні 01.12.2021 проти позову заперечував та просив суд відмовити в позові з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

Державним агентством водних ресурсів України видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукор» дозвіл № 387/КВ/49д-18 на спеціальне водокористування від 18.06.2018 з терміном дії з 18.06.2018 до 18.06.2021.

У дозволі на спецводокористування зазначено, що фактичне місце здійснення діяльності (водокористування) Шамраївське водосховище (площа - 102,0 га), с. Шамраївка, Сквирський район, Київська область, р. Роставиця, басейн р. Рось, район басейну р. Дніпро, артезіанська свердловина № 3933(2), розташована за адресою с. Руда, Сквирський район, Київська область, р. Роставиця, басейн р. Рось, район басейну р. Дніпро.

Метою водокористування є питні та санітарно-гігієнічні, виробничі потреби.

У Дозволі на спецводокористування встановлені наступні ліміти забору води з поверхневих джерел (окремо для кожного джерела): 18 492,00 м.куб. за добу та 1 686,84 тис. м.куб. за рік.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Державна екологічна інспекція Столичного округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується, діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 за № 253 (на час проведення перевірки було чинне Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затверджене наказом Держекоінспекції України № 259 від 27.11.2018).

Відповідно до п. 1 Положення Інспекція є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження інспекції поширюються на територію міста Києва та Київської області.

Згідно п. 2 розділу II Положення інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин (підпункт 3); щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов (підпункт 8).

Згідно пунктів 3, 7, 8 Положення Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування); розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу з 02.02.2021 по 05.02.2021 на підставі наказів № 49-П від 15.01.2021, від 29.01.2021 № 94-П та направлень № 3/1/53 від 16.01.2021, № 3/1/98 ВІД 29.01.2021 здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ «Шамраївський цукор», що знаходиться за адресою: 09039, Київська область, Сквирський район, с. Руда, вул. Заводська, 27, за результатами якого встановлено факт перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування добових лімітів забору води з поверхневих джерел.

За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено Акт № 02-537 від 05.02.2021.

Підписи представників відповідача на Акті № 02-537 від 05.02.2021 відсутні, зазначено, що акт направлено поштою, доказів такого направлення до суду не надано.

За матеріалами перевірки встановлено, що у відповідача наявний дозвіл на спеціальне водокористування № 387/КВ/49д-18 від 18.06.2018 з терміном дії з 18.06.2018 до 18.06.2021.

Відповідно до записів журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням (типова форма № ПОД-11) за 2019 та 2020 роки кількість забраних поверхневих вод перевищує добовий ліміт, встановлений у дозволі на спеціальне водокористування № 387/КВ/49д-18 від 18.06.2018.

Позивачем винесено припис від 12.02.2021 щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, в якому відсутній підпис представника відповідача та зазначено, що припис направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення 12.02.2021.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу відповідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, здійснено розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок перевищення ТОВ «Шамраївський цукор» встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів забору води поверхневих вод. При розрахунку збитків враховано об`єм води, використаний з перевищенням встановлених добових лімітів 195 235 куб.м. та ставку збору за спеціальне використання поверхневих вод відповідно до п. 255.5.1 ст. 255 Податкового кодексу України у розмірі 58,17 грн./100 м.куб (0,5817 грн./м.куб.).

За твердженням позивача розмір заподіяних ТОВ «Шамраївський цукор» державі збитків становить 567 841,00 грн.

Вказаний розрахунок та претензія вих. № 15/08-06 від 18.02.2021 про відшкодування збитків направлялися відповідачу.

Як зазначає Державна екологічна інспекція Столичного округу відповідач не сплатив вказані збитки.

Статтею 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Згідно ст. 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування, яке може буди загальним або спеціальним.

Поняття спеціальне водокористування наведено у ст. 48 Водного кодексу України. Так, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

При цьому, згідно ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

За умовами п.п. 1, 3 ст. 44 цього ж Кодексу водокористувачі зобов`язані економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За приписами ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Як свідчить ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування є самостійними порушеннями водного законодавства, відповідальність за які несуть винні особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Суд зазначає, що загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ч.1 ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідач зазначає, що обсяг споживання води із поверхневих джерел не перевищує річні ліміти забору води, що встановлені дозволом на спеціальне водокористування № 387/КВ/49д-18, тому відповідно відповідачем не було завдано жодних збитків.

В звітності за формою № 2-ТП-водгосп (річна), яка затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78, вказується забір води за календарний рік із зазначенням кількості забраної води по місяцях.

Згідно даних звітності № 2-ТП-водгосп (річна) за 2019 рік відповідачем використано води з поверхневих джерел 951,89 тис. куб.м., при встановленому дозволом річному ліміті 1 686,84 тис. куб.м.; за 2020 рік відповідачем використано води з поверхневих джерел 797,60 тис. куб.м., при встановленому дозволом річному ліміті 1 686,84 тис. куб.м.;

Відповідно до п. 7 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;

Згідно ч. 2 ст. 25 Водного кодексу України державний облік та аналіз стану водокористування здійснюються шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 затверджено Порядок ведення державного обліку водокористування.

Відповідно до п. 1.3 Порядку організація ведення державного обліку водокористування здійснюється Держводагентством.

Державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою N 2ТП-водгосп (річна).

Згідно п. 1.9 Порядку звітним періодом є календарний рік. Водокористувачі, зазначені у пункті 1.5 цього розділу, не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подають Звіти до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства.

Відповідно до п. 1.7 Прядку звіт складається на основі даних первинного обліку водокористування згідно з показниками засобів вимірювальної техніки, результатів вимірювань показників якості води (не менше ніж один раз на квартал), які подаються до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, разом зі Звітом.

Позивачем в ході перевірки було встановлено, що відповідно до записів журналу обліку водоспоживання (водовідведення) № ПОД-11 кількість забраних поверхневих вод перевищує добовий ліміт, встановлений дозволом на спеціальне водокористування № 387/КВ/49д-18 від 18.06.2018.

Типова форма ведення журналу обліку водоспоживання (водовідведення) № ПОД-11 була затверджена наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 27.07.1998 № 264.

Відповідно до наказу Державної служби статистики України від 28.03.2016 № 50 з 01 квітня 2016 року втратив чинність наказ Державного комітету статистики України від 27.07.1998 № 264 "Про затвердження типових форм первинного обліку".

Таким чином, відсутні встановлені нормативно-правовими актами України форми ведення первинного обліку водоспоживання (водовідведення). Як зазначалось вище, водокористувач подає звітність за календарний рік із зазначенням даних за кожний місць за формою 2-ТП-водгосп, ведення добового обліку водокористування нормативно-правовими актами не передбачено.

Ведення журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням за типовою формою № ПОД-11 у 2019 та 2020 роках нормативними актами було не передбачено, інформація зазначена у вказаних журналах не підтверджена (не погоджена) керівництвом відповідача.

Довідку про добову кількість використаної води з поверхневих джерел за підписом керівництва відповідача позивач від відповідача не вимагав та не отримував.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначає Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (п. 1.2 Методики).

Розрахунок розміру збитків, спричинених перевищенням встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою передбаченою п. 9.1 Методики.

Згідно п. 9.1 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою З сам = 5 х W х Тар (грн.),

де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, куб. м;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої ст. 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Відповідно до п. 9.2 Методики (в редакції, яка була чинна на момент перевірки та здійснення розрахунку) фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

На підставі Методики позивачем здійснено розрахунок збитків: 5 х 195 235 куб.м. х 0,5817 = 567 841,00 грн.

Відповідач також наголошує на необґрунтованості тверджень позивача про понесення державою збитків від діяльності відповідача та неправильному розрахунку збитків.

Так, відповідач заперечує проти розрахунку збитків, оскільки вважає, що позивачем неправомірно було використано ставку 58,17 грн. за 100 куб.м., встановлену п. 255.5.1 ст. 255 Податкового кодексу України, замість 55,33 грн. за 100 кум.м., оскільки забір води здійснювався з річки Роставиця (ліва притока р. Рось, басейн Дніпра) на південь від м. Києва.

Згідно п.п. 255.5.1. п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод встановлюються у таких розмірах: басейн Дніпра на північ від м. Києва (Прип`яті та Десни), включаючи м. Київ – 58,17 грн. за 100 куб.м.; басейн Дніпра на південь від м. Києва (без Інгульця) – 55,33 грн. за 100 куб.м.

Відповідач здійснює діяльність (водокористування) у с. Шамраївка Сквирського району Київської області, р. Роставиця басейн р. Рось, район басейну р. Дніпро, артезіанська свердловина № 3933/2). Розташована за адресою с. Руда, Сквирський район, Київська область, р. Роставиця, басейн р. Рось, район басейну р. Дніпро (зазначено у Дозволі на спеціальне водокористування № 387/КВ/49д-18 від 18.06.2018).

Позивач не надав пояснень щодо того, чому при розрахунку збитків було застосовано розмір 58,17 грн. за 100 куб.м. (басейн Дніпра на північ від м. Києва (Прип`яті та Десни), включаючи м. Київ), а не 55,33 грн. за 100 куб.м. басейн Дніпра на південь від м. Києва (без Інгульця).

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наслідками розгляду спору судом встановлено необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, відповідачем надано більш вірогідні докази в спростування позовних вимог, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державної екологічної інспекції Столичного округу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукор» про стягнення 567 841,00 грн. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.12.2021.

Суддя О.О. Христенко