Рішення № 102216875, 25.10.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2021 р. Справа № 911/2050/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія”

до Бучанської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов Бучанської міської ради Київської області

про стягнення 189 037,05 гривень

за участю представника позивача: Чакань Д.Т. (довіреність №139 від 21.07.2021)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” (далі – ТОВ “Київська обласна енергопостачальна компанія”/позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Бучанської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов Бучанської міської ради Київської області (далі – відповідач) про стягнення 189 037,05 гривень, з яких: 178 101,21 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 4 986,59 грн пені, 1 140,52 грн 3% річних та 4 808,73 грн інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №430029101 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу в частині здійснення повної та вчасної оплати за спожиту електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2021 у справі №911/2050/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

12.08.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої позивач надав розрахунок заявлених до стягнення сум, а також виклав пояснення стосовно проведення відповідачем оплат, зокрема щодо щодо вказаного у позові платежу від 30.09.2020 на суму 8 801,12 грн позивач зауважив, що 21.09.2020 відповідачем сплачено 42 202,13 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №49, та які позивачем частково у сумі 33 401,01 зараховано в рахунок оплати штрафних санкцій відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2021 у справі №911/2050/21:

- прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 20.09.2021;

- витребувано від позивача письмові пояснення стосовно доказів та, відповідно, і самі докази на підтвердження викладених у заяві обставин сплати відповідачем на рахунок позивач 42 202,13 грн на підставі платіжного доручення №49;

- надано відповідачу строк для подання відзиву на позов та додаткових доказів по справі (за наявності) - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.09.2021 у справі №911/2050/21 відкладено судове засідання на 04.10.2021.

23.09.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме платіжного доручення №49 від 21.09.2020. В обгрунтування вказаного клопотання позивач зазначив про неподання такого документа у зв`язку з технічною помилкою.

Згідно ч.ч. 2, 8 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вказані вище доводи позивача та процесуальні приписи судом прийнято подане позивачем платіжне доручення №49 від 21.09.2020.

04.10.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про розгляд справу за відсутності представника останнього.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання 04.10.2021, у справі №911/2050/21 відкладено судове засідання на 25.10.2021.

Під час розгляду вказаної справи, у тому числі у встановлений судом строк, відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.

У судовому засіданні 25.10.2021 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до змісту наведених у позовній заяві доводів ТОВ “Київська обласна ЕК” останнє є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, в підтвердження чого позивачем надано копію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.06.2018 №429.

За викладеними позивачем доводами 14.12.2018 відповідачем підписано та подано заяву про приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції «Універсал» (заява-приєднання), а тому, з огляду на споживання відповідачем електричної енергії та проведення за неї часткових оплат, між відповідачем та позивачем укладено договір №430029101 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір постачання) шляхом приєднання відповідача до умов публічного договору, який розміщено на офіційному вебсайті позивача.

В підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії: заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 14.12.2018, тексту договір постачання та додатка №3 до нього.

За доводами позивача, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, надано позивачу у електронному вигляді інформацію про фактичні обсяги розподіленої відповідачу електричної енергії за ЕІС-точками комерційного обліку, вказаним у договорі постачання, за період з січня 2019 року по лютий 2021 року, та на підставі таких даних позивачем за вказаний період сформовано рахунки-фактури за спожиту електричну енергію, зокрема:

- за жовтень 2020 року на суму 37 524,55 грн зі строком оплати - до 26.10.2020;

- за листопад 2020 року на суму 67 712,51 грн зі строком оплати – до 25.11.2020;

- за грудень 2020 року на суму 87 023,83 грн зі строком оплати – до 24.12.2020;

- за січень 2021 року на суму 99 495,80 грн зі строком оплати – до 01.02.2021;

- за лютий 2021 року на суму 79 011,29 грн зі строком оплати – до 26.02.2021 (далі – рахунки-фактури).

В підтвердження вказаних вище обставин позивачем надано, зокрема, копії: довідки ПрАТ “Київобленерго” №04/530/9727 від 24.06.2021, копії вказаних вище рахунків-фактур, а також актів прийняття-передавання електричної енергії за відповідні місяці.

Втім, за доводами позивача, обсяг спожитої електричної енергії відповідач оплатив частково, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у загальному розмірі 178 101,21 грн, яка, згідно усних пояснень представника позивача, складається з частково неоплаченого рахунку за січень 2021 року у сумі 99 089,92 грн та повністю неоплаченого рахунку за лютий 2021 року у сумі 79 011,29 грн.

В підтвердження обставин проведення відповідачем часткових платежів позивач ндав копії платіжних доручень.

З огляду вказаного вище позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 178 101,21 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174, ч. 4 ст. 179, ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

У відповідності до ст. ст. 46, 56 Закону України “Про ринок електричної енергії” оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".

Відповідно до пп. 1.2.7, 1.2.15., 3.1.5., 3.1.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ) постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Враховуючи наведені вище норми права, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем заяви-приєднання, з урахуванням обставин споживання відповідачем з 01.01.2019 електричної енергії та, надалі, проведення часткових оплат її вартості свідчить про приєднання відповідача до умов опублікованих офіційно позивачем на власному веб-сайті комерційної пропозиції та договору про постачання електричної енергії споживачу, як наслідок виникнення між сторонами відповідних правовідносин щодо постачання електричної енергії за таким договором.

Згідно пп. 2.1., 5.1., 5.10., 5.13. та 13.1. доданого до позовної заяви договору про постачання електричної енергії споживачу за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №3 до цього договору.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійсненна споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції.

Так, відповідно до умов комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії споживачу термін постачання визначено до 31.12.2019. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.

Також згідно умов комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії споживачу визначено такі умови оплати:

- споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника в складі тарифу/складових ціни, що встановлюється регулятором.

- рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

З огляду наведеного суд дійшов висновку, що споживання відповідачем електроенергії протягом заявленого періоду, зокрема у жовтні 2020 року – лютому 2021 року без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості отриманої енергії та приєднання до типового договору постачання шляхом вчинення відповідно передбачених законом дій породжує для відповідача обов`язок з повної оплати вартості спожитої електроенергії у визначені позивачем в рахунках-фактурах строки.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість спожитої електроенергії оплатив частково, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 178 101,21 грн підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 4 986,59 грн пені, нарахованої:

з 27.10.2020 по 29.10.2020 на 37 118,67 грн заборгованості за жовтень 2020 року;

з 26.11.2020 по 26.11.2020 на 67 306,63 грн заборгованості за листопад 2020 року;

з 02.02.2020 по 30.04.2021 на 99 089,92 грн заборгованості за січень 2021 року;

з 27.02.2020 по 30.04.2021 на 79 011,29 грн заборгованості за лютий 2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно умов комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії споживачу визначено такий розмір пені та/або штрафу – подвійна облікова ставка Національного банку України. Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Водночас приписами ст. ст. 610, 612 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вказані вище законодавчі приписи, визначені у виставлених рахунках строки оплат та обставини проведення відповідачем часткових оплат, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до періоду розрахунку сум пені дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання, у тому числі дні проведення відповідачем часткового розрахунку.

Отже, суд здійснював обрахунок сум пені в межах визначених позивачем періодів:

з 27.10.2020 по 28.10.2020 на 37 118,67 грн заборгованості за жовтень 2020 року;

з 02.02.2021 по 30.04.2021 на 99 089,92 грн заборгованості за січень 2021 року;

з 27.02.2021 по 30.04.2021 на 79 011,29 грн заборгованості за лютий 2021 року.

Оскільки арифметично правильний розмір пені, перерахованої судом в межах визначених вище періодів, складає 4 952,19 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 986,59 грн пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 4 952,19 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 1 140,52 грн 3% річних, нарахованих:

з 27.10.2020 по 29.10.2020 на 37 118,67 грн заборгованості за жовтень 2020 року;

з 26.11.2020 по 26.11.2020 на 67 306,63 грн заборгованості за листопад 2020 року;

з 02.02.2020 по 30.04.2021 на 99 089,92 грн заборгованості за січень 2021 року;

з 27.02.2020 по 30.04.2021 на 79 011,29 грн заборгованості за лютий 2021 року;

- 4 808,73 грн інфляційних нарахувань, нарахованих:

з 01.03.2021 по 30.04.2021 на 99 089,92 грн заборгованості за січень 2021 року;

з 01.03.2021 по 30.04.2021 на 79 011,29 грн заборгованості за лютий 2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені строки оплат та вказані вище обставини проведення відповідачем часткових оплат, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до періоду розрахунку сум 3% річних дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання, а тому суд здійснював обрахунок сум 3% річних в межах визначених позивачем періодів:

з 27.10.2020 по 28.10.2020 на 37 118,67 грн заборгованості за жовтень 2020 року;

з 02.02.2021 по 30.04.2021 на 99 089,92 грн заборгованості за січень 2021 року;

з 27.02.2021 по 30.04.2021 на 79 011,29 грн заборгованості за лютий 2021 року.

Оскільки арифметично правильний розмір 3% річних та інфляційних втрат, перерахованих судом в межах вказаних вище позивачем періодів, складає 1 131,93 грн та 4 295,62 грн відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 140,52 грн 3% річних та 4 808,73 грн інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 131,93 грн та 4 295,62 грн відповідно.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно ст. 129 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Бучанської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов Бучанської міської ради Київської області (вул. Вокзальна, буд. 104, м. Буча(пн), Київська обл., 08292, ідентифікаційний код 22208965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, ідентифікаційний код 42094646):

- 178 101 (сто сімдесят вісім тисяч сто одну) грн 21 коп. заборгованості;

- 4 952 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві) грн 19 коп. пені;

- 1 131 (одну тисячу сто тридцять одну) грн 93 коп. 3% річних;

- 4 295 (чотири тисячі двісті дев`яносто п`ять) грн 62 коп. інфляційних втрат;

- 2 827 (дві тисячі вісімсот двадцять сім) грн 22 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку – до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.12.2021.

Суддя В.А. Ярема