Рішення № 102216808, 16.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2021Справа № 910/11394/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження

справу № 910/11394/21

за позовом Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ КОНСТРАКШН"

про стягнення 3 885 841 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились.

від відповідача: Менченя К.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Констракшн» про стягнення 3 885 841,00 грн збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті завищення відповідачем вартості виконаних ним за Договором № 2008 "Про здійснення закупівлі за державні кошти" від 20.08.2018 будівельних робіт на об`єкті: «Капітальний ремонт стадіону «ТЕМП» на вул. Генерала Вітрука, 10-а у Святошинському районі міста Києва» протягом червня 2017 року - травня 2019 років, позивачу були завдані збитки на суму 3 885 841,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 позовну заяву Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

21.08.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та документи на виконання ухвали суду від 06.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11394/20, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 01.10.2020.

29.09.2020 до суду від відповідача надійшли відзив та клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020, відкладено розгляд справи на 29.10.2020, у зв`язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 призначено по справі № 910/11394/20 судову будівельно-технічну експертизу та на час проведення судової експертизи зупинено провадження у справі.

04.03.2021 до суду від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від поновлено провадження у справі № 910/11394/20. Підготовче засідання призначено на 25.11.2021.

У судовому засіданні 25.11.2021 оголошено протокольну ухвалу про призначення справи до судового розгляду по суті на 16.12.2021.

14.12.2021 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник позивача в судове засідання 16.12.2021 не з`явився.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.12.2021, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

20.08.2018 між Управлінням будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Констракшн» (далі - виконавцем) укладено Договір № 2008 "Про здійснення закупівлі за державні кошти" (далі - Договір), згідно умов п.1.1. якого Підрядник за завданням Замовника зобов`язується на свій ризик виконати роботи з «Капітальний ремонт стадіону «ТЕМП», вул. Генерала Вітрука, 10-А у Святошинському районі м. Києва» (надалі - Об`єкт), а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного Договору.

Згідно п. 1.2. договору перелік, обсяги робіт визначаються в кошторисі, а вартість робіт – договірною ціною, що затверджуються Замовником після проведення в установленому порядку і отримання висновку експертизи кошторисної документації (Додаток № 1), розробленим Підрядником згідно «Правил визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Відповідно до п. 4.1. договору, його ціна на момент підписання визначається Договірною ціною (Додаток № 1) та становить: 39 091 228 грн 80 коп. в т.ч. ПДВ-20% - 6515 204 грн 80 коп.

Оплата робіт по кожному пусковому комплексу здійснюється згідно плану фінансування зазначеного в Додатку № 3, який є невід`ємною частиною чинного Договору (п. 4.2. договору).

У п. 8.1. сторони погодили, що приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов, акту про прийняття-передачі виконання робіт та інших нормативних документів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.

Після закінчення робіт або їх частини, Підрядник передає Замовнику за встановленою формою до 25 числа поточного місяця акти виконаних робіт (ф. КБ-2B та ф. КБ3), які є підставою для розрахунку за виконану роботу. Разом з актами виконаних робіт Підрядник надає Замовнику товарні накладні на використані матеріали, акти прихованих робіт, паспорти на обладнання та матеріали, а також іншу документацію згідно вимог діючого законодавства, будівельних норм, стандартів та інших нормативно-правових актів в галузі будівництва (п. 8.4. договору).

Згідно п. 8.5. договору, після отримання актів з виконаних робіт Замовник протягом 10-ти календарних днів зобов`язаний ознайомитись з роботами Підрядника, підписати акт (акти), чи надати письмові зауваження про виявлені недоліки.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020 року, а у випадку невиконання Сторонами зобов`язань, передбачених договором – діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 16.1 договору в редакції додаткової угоди №4).

За період жовтень - грудень 2018 року підрядником виконані будівельні роботи на загальну суму 19 727 996,00 грн, які прийняті позивачем, що підтверджується підписаними сторонами Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та актами приймання виконаних будівельних робіт.

Однак, позивач стверджує, що з метою підтвердження відповідності обсягів та вартості фактично виконаних робіт згідно Договору Департаментом внутрішнього фінансового контролю аудиту (надалі - ДВКФА) проведено аудит, за результатами якого складено Аудиторський звіт №070-5-13/44 від 19.12.2019.

У вказаному аудиторському звіті встановлено завищення підрядною організацією ТОВ «БЕСТ КОНСТРАКШН» в актах за жовтень - грудень 2018 року обсягів і вартості виконаних робіт з капітального ремонту стадіону «ТЕМП» на вул. Генерала Вітрука, 10-А у Святошинському районі м. Києва на загальну суму 3 855,668 тис. грн або 19,54% у загальної вартості перевірених робіт, із яких: 3 294,782 тис. грн – завищення вартості обсягів робіт, 34,102 тис. грн – завищення вартості, пов`язане з неправильним застосуванням PEKH, 526,785 тис. грн – завищення транспортних та складських витрат до відпускної вартості матеріалів, та неефективне використання бюджетних коштів - 2 355,689 тис. грн або 11,94%, внаслідок неналежного проведення Замовником - УБАЗ Святошинської РДА аналізу поточних цін на ринку будівельних матеріалів, виробів та Конструкцій під час укладання інвесторського договору з вищевказаною підрядною організацією, призвело до втрат бюджетних коштів на суму 6 211,357 тис. грн або 31,48%.

За таких обставин, позивач вважає, що внаслідок завищення відповідачем вартості виконаних робіт бюджету м. Києва завдано збитків на суму 3 829 858,00.

Позивач, вказує, що листом Департаменту внутрішнього фінансового контролю аудиту

доручено керівництву позивача вжити заходи, в т.ч. і для усунення порушень в актах за жовтень-грудень 2018 щодо завищення обсягів і вартості виконаних робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт стадіону «Темп», вул. Генерала Вітрука, 10-А у Святошинському районі м. Києва».

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджує, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу правопорушення, за відсутності яких неможливе настання господарсько-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування збитків, оскільки, Аудиторський звіт №070-5-13/44 від 19.12.2019 не є беззаперечним доказом підтвердження завдання відповідачем збитків позивачеві на заявлену суму та не може впливати на договірні відносини сторін згідно Договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України зазначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, погоджуючи за власним волевиявленням (добровільно) умови договору, сторона договору погоджується з обов`язковістю їх виконання в силу норм статей 525, 526 ЦК України.

Згідно з частинами 2, 3, 5 статті 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (стаття 837 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідач, визначаючи вартість робіт, що надані за договором здійснював підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку. При укладанні договору обидві сторони договору визнали вартість робіт, що підлягала виконанню за договором економічно вигідними та обґрунтованими, про що свідчить факт укладання договору.

Вартість робіт була встановлена за взаємною згодою сторін, відображена в договорі у розмірі 39 091 228 грн 80 коп., що не був порушений відповідачем, про що свідчать Акти здачі-приймання робіт за Договором.

При цьому, під час прийняття виконаних підрядних робіт позивач жодних претензій щодо якості виконаних робіт не заявляв.

Відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання укладеного між сторонами договору недійсним матеріали справи не містять.

За приписами ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань здійснюється в порядку ст. 623 ЦК України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому відшкодування збитків можливе за наявності складу цивільного Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Спір у даній справі виник, у зв`язку із тим, що, як стверджує позивач, відповідачем внаслідок завищення об`ємів і вартості робіт, що підтверджується Аудиторським звітом №070-5-13/44 від 19.12.2019 заподіяно позивачу збитків на суму 3 829 585,00 грн. та яку відповідач повинен відшкодувати.

Відповідно до Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Положення), Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київському міському голові та Київській міській раді.

Згідно пункту 1.8. Положення Департамент діє в інтересах територіальної громади міста в особі Київської міської ради, є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів.

Пунктом 2.1. Положення визначено, що основними завданнями Департаменту є надання незалежних висновків та рекомендацій за результатами здійснення контролю за ефективністю діяльності та дотримання законодавства структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності територіальної громади м. Києва та районів м. Києва, іншими суб`єктами в частині використання ними відповідних комунальних ресурсів (майна, коштів та іншої комунальної власності) далі - підконтрольні суб`єкти), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління комунальними ресурсами.

Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Таким чином, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводить внутрішній аудит комунальних підприємств, в тому числі Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації для ефективного управління комунальними ресурсами, а отже є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів.

Відтак, суд дійшов висновку, що Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від №070-5-13/44 від 19.12.2018 не є належним та беззаперечним доказом факту завищення вартості робіт за Договором № 2008 "Про здійснення закупівлі за державні кошти" від 20.08.2018, оскільки, є внутрішнім аудитом позивача, який не створює ніяких наслідків для інших суб`єктів господарювання, зокрема, відповідача.

При цьому, слід зазначити, що виявлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів та змінювати їх. Аудиторський звіт складався з приводу наявності або відсутності відповідних порушень підприємства та містять лише думку органу, який його склав, вони не є рішенням відповідного повноважного органу, а відтак викладені у звіті висновки не мають заздалегідь обумовленої сили.

На переконання суду, аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є підставою для стягнення з відповідача збитків.

Окрім того, встановлення факту вартості завищення вартості робіт в результаті перевірки Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не впливає на умови укладеного між сторонами договору і не може їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, та носить рекомендаційний характер.

Разом з тим, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, судом ухвалою від 29.10.2020 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступне питання: чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт стадіону «Темп», вул. Генерала Вітрука, 10-А у Святошинському районі м. Києва» згідно договору №2008, обсягам і вартості виконаних робіт, які вказані в Довідках про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 02 за жовтень 2018 від 10.10.2018, №3 за жовтень 2018 від 16.10.2018; №3 за листопад 2018 від 27.11.2018; №4 за грудень 2018 від 12.12.2018; №5 за грудень 2018 від 21.12.2018; №8 за грудень 2018 від 26.12.2018, актах приймання виконаних робіт Форми КБ-3 №2 за жовтень 2018, №3 за листопад 2018, №3 за жовтень 2018; №4 за грудень 2018; №5 за грудень 2018 ; №6 за грудень 2018. Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

За результатами проведеної експертизи, Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України складено Висновок №СЕ-19/111-20/58621-БТ від 20.10.2021, відповідно до якого за підсумком проведеного дослідження та аналізу виконання робіт встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт стадіону «Темп», вул. Генерала Вітрука, 10-А у Святошинському районні м. Києва» згідно договору №2008 від 20.08.2018 року, відповідають обсягам і вартості виконаних робіт, які вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №2, №3 за жовтень 2018 року, акті приймання виконаних будівельних робіт №3 за листопад 2018 року та актах приймання виконаних будівельних робіт № 3, № 4, № 6 за грудень 2018 року та довідках про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 02 за жовтень 2018 року від 10.10.2018, №3 за жовтень 2018 року від 16.10.2018, №3 за листопад 2018 року від 27.11.2018, об/н за грудень 2018 року від 12.12.2018, 05 за грудень 2018 року від 21.12.2018, №8 за грудень 2018 від 26.12.2018.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, зібрані у справі докази свідчать про відсутність завдання позивачу збитків на суму 3 885 841,00 грн під час виконання відповідачем робіт за Договором № 2008 "Про здійснення закупівлі за державні кошти" від 20.08.2018 будівельних робіт на об`єкті: «Капітальний ремонт стадіону «ТЕМП» на вул. Генерала Вітрука, 10-а у Святошинському районі міста Києва» протягом червня 2017 року - травня 2019 років

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення збитків з відповідача, як таких, що є необґрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.12.2021.

Суддя А.І. Привалов