Рішення № 102216783, 23.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2021 Справа № 910/13554/21За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Агротрейд"

про розподіл судових витрат

у справі № 910/13554/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Агротрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм"

про стягнення 3 549 807,07 грн

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Бортнюк М.В.

Представники сторін: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 910/13554/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Агротрейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Київкомбікорм» про стягнення 3 549 807,07 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Київкомбікорм» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Агротрейд» 3 225 677,84 грн основного боргу, 252 199,74 грн інфляційних втрат, 71 622,26 грн 3% річних та 53 242,50 грн судового збору, у задоволенні іншої частини позову відмовлено.

10.12.2021 через відділ діловодства суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Агротрейд» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13554/21 на 23.12.2021.

У судове засідання 23.12.2021 представники сторін не з`явились, про причини неявки повноважних представників суд не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове провадження, визначені процесуальні строки, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/13554/21, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 3 ст. 221 ГПК України встановлено, що у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У позовній заяві позивачем наведено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які він очікував понести у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу в орієнтовному розмірі 153 247,11 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 позов було задоволено частково.

Проте, зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 вбачається, що судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем.

Відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, позивач просив покласти на відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 32 000,00 грн.

Судом встановлено, що представник позивача – Кузьмінов Д.В. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 001484 від 29.11.2017. Вказані відомості розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України.

На підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- копію договору № ДБ-19 про надання правової допомоги від 11.03.2021, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Юридична практика» та ТОВ «Велес Агротрейд», за умовами якого АО приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу, юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором;

- копію додатку № 2 до договору № ДБ-19 про надання правової допомоги від 11.03.2021;

- копію довіреності на ім`я Гришина С.В. від 20.08.21 № б/д;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001400 від 30.08.2017 на ім`я Гришина С.В.;

- копію ордера на надання правової допомоги № 1039823 від 11.03.2021, виданого АО «Юридична практика» на представництво інтересів ТОВ «Велес Агротрейд» в Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді адвокатом Кузьміновим Д.В.;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001484 від 29.11.2017 на ім`я Кузьмінова Д.В.;

- копію акту № 1 приймання-здачі послуг від 06.12.2021 на суму 22 000,00 грн;

- копію рахунку-фактури № ДБ-19/1 від 06.08.2021 на суму 20 000,00 грн;

- копію платіжного доручення № 5 від 22.09.2021 на суму 20 000,00 грн;

- копію рахунку-фактури № ДБ-19/2 від 23.09.2021 на суму 2 000,00 грн;

- копію платіжного доручення № 7 від 05.10.2021 на суму 2 000,00 грн.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 “Послуги. Загальні положення” підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 2 до договору № ДБ-19 про надання правової допомоги від 11.03.2021) сторонами, зокрема, погоджено, що:

- підготовка до ведення господарської справи – 20 000,00 грн (за кожний окремий предмет позову);

- представництво інтересів клієнта в судах всіх інстанцій в межах м. Києва – 7 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 32 000,00 грн, судом враховано, що послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору та те, що адвокатом Кузьміновим Д.В. здійснювалось представництво інтересів позивача в Господарському суді міста Києва, про що свідчать наявні у матеріалах справи протоколи судових засідань.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Відповідачем не надано доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу та не надано доказів на їх спростування, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не подано.

Разом з тим, заявником документально обґрунтовані витрати на правову допомогу в розмірі 22 000,00 грн (відповідно до актів приймання-передачі послуг).

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні вимог у розмірі 10 000,00 грн, у зв`язку з їх недоведеністю та безпідставністю.

Як зазначалось вище, за приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/13554/21, і розмір таких витрат є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, відповідно, наявність підстав для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката, в сумі 21 997,80 грн.

Таким чином, понесені позивачем витрати на оплату правової допомоги за вимогу про стягнення 304,20 грн 3% річних, у задоволенні яких судом відмовлено, покладаються на позивача та за рахунок відповідача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Агротрейд" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу в справі № 910/13554/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Київкомбікорм» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 98, ідентифікаційний код 42341390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Агротрейд» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 8, кімната 22, ідентифікаційний код 36569532) витрати на правничу допомогу в розмірі 21 997,80 грн (двадцять одну тисячу дев`ятсот дев`яносто сім грн 80 коп.).

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 24.12.2021.

Суддя О.Г. Удалова