Рішення № 102216769, 14.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2021Справа № 910/13467/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства «Херсонобленерго»

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

про стягнення 6 756 667,09 грн

за участю представників сторін:

від позивача Литовський І.С. (у порядку самопредставництва)

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2020 року Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі – відповідач) про стягнення 6 756 667,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач постався на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити електричну енергію, поставлену позивачем на виконання умов укладеного сторонами договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 1111137 від 28.12.2019.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 6 756 667,09 грн, з яких: 6 257 435,53 грн – основний борг, 385 760,52 грн – пеня, 37 836,48 грн – втрати від інфляції, 75 634,56 грн – 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 відкрито провадження у справі № 910/13467/21 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 23.09.2021.

23.09.2021 суд відклав підготовче засідання на 19.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 викликано позивача та відповідача в наступне підготовче засідання, призначене на 19.10.2021.

11.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 19.10.2021.

19.10.2021 суд відклав підготовче засідання на 02.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 викликано відповідача в наступне підготовче засідання, призначене на 02.11.2021.

27.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли супровідний лист з поясненнями щодо обставин справи та документами для долучення до матеріалів справи, а також клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 01.11.2021.

01.11.2021 до суду повторно надійшов поданий позивачем супровідний лист з поясненнями щодо обставин справи та документами для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 25.11.2021.

17.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 18.11.2021.

19.11.2021 до суду надійшов поданий позивачем супровідний лист з поясненнями щодо обставин справи та документами для долучення до матеріалів справи.

25.11.2021 суд відклав судове засідання з розгляду справи по суті на 14.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 викликано відповідача в наступне судове засідання, призначене на 14.12.2021.

08.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 09.12.2021.

10.12.2021 та 14.12.2021 (повторно) позивач подав до суду заяву, в якій вказав, що у позовній заяві ним помилково був невірно зазначений розмір пені, 3% річних та інфляційної складової боргу в розрахунках та прохальній частині позову, у зв`язку з чим була невірно визначена ціна позову, а судовий збір був сплачений у більшому розмірі. Позивач вказав, що дійсними розмірами позовних вимог є такі: 6 257 435,53 грн – основний борг, 36 173,30 грн – пеня, 7 029,97 грн – інфляційна складова боргу, 3 204,94 грн – 3 % річних. Крім наведеного, позивач просив суд повернути йому надмірно сплачений судовий збір в розмірі 6 792,36 грн.

14.12.2021 суд розглянув вищевказану заяву позивача та відмовив у її задоволенні, оскільки вказана заява є за своїм змістом заявою про зменшення розміру позовних вимог та подана поза межами процесуального строку, встановленого ст. 46 ГПК України, для вчинення такої процесуальної дії.

У судовому засіданні позивач заявлені ним позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.12.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

28.12.2019 шляхом підписання заяви-приєднання між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (за договором – Постачальник) та Акціонерним товариством «Херсонобленерго» (за договором – Оператор системи) був укладений договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 1111137 (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору цей договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі (розподілу) електричної енергії споживачам постачальника (надалі - Постачальник) як послуги Оператора системи. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Постачальника до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 Договору умови Договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що на підставі цього Договору Оператор системи забезпечує недискримінаційний доступ Постачальника до мереж Оператора системи з метою реалізації Постачальником як суб`єктом роздрібного ринку своїх прав та виконання обов`язків та функцій постачальника електричної енергії по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності Оператора системи. Оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника, які входять в балансуючу групу Постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання. Реєстр ведеться Оператором системи в електронному вигляді. Оператор системи забезпечує інформаційний обмін та контроль за режимами розподілу (передачі) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання Постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії.

Ціна договору складає вартість послуг з розподілу (передачі) за сукупністю споживачів балансуючої групи Постачальника (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору Постачальником здійснюється оплата послуг з розподілу (передачі) за сукупністю споживачів, яким згідно з договорами про постачання електричної енергії розподіл (передачу) забезпечує Постачальник.

Згідно з п. 3.3 Договору розрахунковим періодом для цілей цього Договору є календарний місяць.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що оплата послуг з розподілу (передачі) здійснюється Постачальником у формі попередньої оплати.

За умовами п. 4 додатку № 1 до Договору «Порядок розрахунків» сума попередньої оплати з розподілу електричної енергії Оператору системи визначається на підставі визначених у Повідомленні про заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії України (далі-ОРЕ) обсягів купівлі електричної енергії споживачами Постачальника та затверджених Регулятором для Оператора системи тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на відповідних класах напруги. На суму попередньої оплати нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Постачальник зобов`язаний до 18 числа (включно) місяця, що передує розрахунковому періоду, надати Оператору системи підписані уповноваженою особою Постачальника повідомлення про обсяг заявленого місячного споживання електричної енергії по класам напруги споживачів (п. 4.1 додатку № 1 до Договору «Порядок розрахунків»).

Відповідно до п. 5 додатку № 1 до Договору «Порядок розрахунків» Постачальник до 1-го числа місяця розрахункового періоду здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати у розмірі 100% замовленого обсягу купівлі електричної енергії, який визначено згідно з п. 4 цього додатку 1 до Договору, на поточний рахунок Оператора системи. Датою здійснення оплати за виставленими Оператором системи Постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи.

Згідно з п. 7 додатку № 1 до Договору «Порядок розрахунків» після закінчення розрахункового періоду, Оператор системи до 5-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оформлює, підписує та надсилає Постачальнику Акт виконаних робіт з розподілу електричної енергії та рахунок на остаточну оплату з урахуванням проведеної передоплати. Строк оплати рахунків, становить 5 робочих днів з дня їх отримання. Датою отримання рахунку Постачальником, вважається дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач у разі направлення поштою рекомендованим листом). Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

Судом встановлено, що протягом квітня-червня 2021 року на виконання укладеного сторонами договору позивач надав відповідачу послуги загальною вартістю 6 257 435,53 грн, що підтверджується рахунками за квітень 2021 року від 12.05.2021, за травень 2021 року від 11.06.2021 та з червень 2021 року від 12.07.2021.

Відповідач свого обов`язку з оплати наданих позивачем послуг з розподілу (передачі) електричної енергії не виконав, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, надані позивачем на виконання умов договору № 1111137 від 28.12.2019 в розмірі 6 257 435,53 грн.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 262 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами частин 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За своєю правовою природою договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є договором про надання послуг та регулюється приписами Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 6 257 435,53 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 385 760,52 грн

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, надані позивачем протягом квітня-червня 2021 року, не оплатив, а отже, допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Положеннями п. 6.6 Договору за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених порядком розрахунків Постачальник сплачує Оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно з п. 6 додатку № 1 до Договору «Порядок розрахунків» у випадку порушення Постачальником термінів оплати обумовлених цим Додатком платежів, Оператор системи проводить нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожний день прострочення платежу, 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу прострочених платежів повинна бути сплачена Постачальником з урахуванням встановленого індексу інфляції. Штрафні санкції нараховуються до повного виконання Постачальником своїх зобов`язань. Штрафні санкції (пеня, 3% річних та інфляційні нарахування) сплачуються Постачальником на поточний рахунок Оператора системи, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання Постачальником.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд встановив, що позивач здійснює нарахування пені, 3% річних та інфляційної складової боргу не лише на спірну заборгованість за квітень-травень 2021 року, але також на заборгованість за попередні періоди. Водночас документів на підтвердження неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем за попередні періоди позивач до матеріалів справи не долучає. У зв`язку з цим суд вказує, що ним здійснений власний розрахунок пені, 3% річних та інфляційної складової щодо спірної заборгованості за квітень-травень 2021 року, щодо іншої частини заборгованості суд вказує, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення пені, 3% річних та інфляційної складової, нарахованих за неналежне виконання відповідачем його грошових зобов`язань протягом попередніх періодів.

Отже, здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що її розмір становить 63 266,38 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню в розмірі, визначеному судом, а саме 63 266,38 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 75 634,56 грн та втрати від інфляції в розмірі 37 836,48 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних, суд встановив, що їх розмір становить 12 281,88 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача 3% річних заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню в розмірі визначеному судом, а саме в розмірі 12 281,88 грн.

Здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу, суд встановив, що її розмір становить 4 802,10 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню в розмірі визначеному судом, а саме в розмірі 4 802,10 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 6 257 435,53 грн, пені в розмірі 63 266,38 грн, 3% річних в розмірі 12 281,88 грн та інфляційної складової боргу в розмірі 4 802,10 грн.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код 19480600) на користь Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5, код 05396638) основний борг у розмірі 6 257 435,53 грн (шість мільйонів двісті п`ятдесят сім тисяч чотириста тридцять п`ять грн 53 коп.), пеню в розмірі 63 266,38 грн (шістдесят три тисячі двісті шістдесят шість грн 38 коп.), 3% річних в розмірі 12 281,88 грн (дванадцять тисяч двісті вісімдесят одна грн 88 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 4 802,10 грн (чотири тисячі вісімсот дві грн 10 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 95 066,79 грн (дев`яносто п`ять тисяч шістдесят шість грн 79 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 24.12.2021.

Суддя О.Г. Удалова