Рішення № 102216030, 03.12.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.2021 Справа № 905/1837/21

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання – Циктич А.Р.

Позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації.

Відповідач - Комунальне підприємство Слов`янської міської ради "Словміськводоканал".

Про стягнення заборгованості в розмірі 9845,08 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства Слов`янської міської ради "Словміськводоканал" (далі - відповідач) про стягнення 9845,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов типового договору розподілу природного газу №006т від 01.01.2016, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість, а також нараховані 3 % річних та інфляційні втрати та пеню.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" та Комунальним підприємством Слов`янської міської ради "Словміськводоканал" укладено публічний договір розподілу природного газу №006т. Також, 01.01.2016 відповідачем підписана заява-приєднання №006 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с.3-7).

Відповідно до пункту 2.1 типового договору, за цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з п.6.4 договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (абз.1 пункту розділу VІ із, змінами внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1418 від 11.08.2016).

Сторони у пункті 8.2 договору погодили, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Цей договір укладається на невизначений строк. Цей договір може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою споживача у порядку, визначеному законодавством України (пункти 12.1, 12.3 договору).

На виконання умов договору, позивач надав послуги з розподілу природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі №87 від 01.12.2018, №87 від 01.01.2019, №87 від 01.02.2019, №87 від 01.03.2019, №87 від 01.04.2019.

Вказані акти підписані сторонами без зауважень (а.с.8-12).

Також, між сторонами підписані акти-рахунки прийому передачі послуг з розподілу природного газу на загальну суму 16175,31 грн, а саме: №87 від 30.11.2018 на суму 3479,26 грн, №87 від 31.12.2018 на суму 6701,40 грн, №87 від 31.01.2019 на суму 2844,61 грн, №87 від 28.02.2019 на суму 2623,25 грн, №87 від 31.03.2019 на суму 526,78 грн (а.с.13-17).

Відповідачем було частково сплачено борг за розподіл природного газу у розмірі 10747,69 грн.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за послуги з розподілу природного газу в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 5427,61 грн.

На час прийняття рішення, доказів оплати відповідачем заборгованості в сумі 5427,61грн до суду не надано, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5427,61 грн підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 3078,59 грн:

- за актом листопада 2018 року, період з 11.12.2018 по 10.01.2019 на суму 2277,58 грн;

- за актом грудня 2018 року за період з 11.01.2019 по 23.01.2019 на суму 8978,98 грн;

- за актом січня 2019 року за період з 11.02.2019 по 20.02.2019 на суму 5122,18 грн;

- за актом лютого 2019 року з 11.03.2019 по 10.04.2019 на суму 4900,83 грн;

- за актом березня 2019 року з 11.04.2019 по 08.09.2021 на суму 5427,61 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.1 договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає вірними наступні розрахункові періоди пені:

- за актом листопада 2018 року на суму 2270,58 грн - з 11.12.2018 по 11.06.2018 (з урахуванням часткової сплати боргу 08.11.2018 на суму 503,70 грн та 12.11.2018 на суму 697,98 грн);

- за актом грудня 2018 року на суму 6701,40 грн - з 11.01.2019 по 23.01.2019;

- за актом січня 2019 року на суму 2844,61 грн - з 12.02.2019 по 20.02.2019 (з урахуванням оплати у розмірі 6701,40 грн 24.01.2019 та з урахуванням вихідних днів);

- за актом лютого 2019 року у розмірі 2623,25 грн - з 12.03.2019 по 12.09.2019 (з урахуванням сплати 2844,61 грн 21.02.2019 та з урахуванням вихідних днів);

- за актом березня 2019 року на суму 526,78 грн - з 11.04.2019 по 11.10.2019.

Здійснивши самостійно розрахунок пені за вказані періоди, суд задовольняє вимоги у цій частині на суму 668,88 грн.

Також, позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просив стягнути 3% річних в загальному розмірі 425,11 грн, нарахованих за період з 11.12.2018 по 08.09.2021 та інфляційних втрат, нарахованих за період грудень 2018 року-липень2019 року, в сумі 913,77грн.

Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд задовольняє вимоги у цій частині на суми заявлені позивачем.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Слов`янської міської ради "Словміськводоканал" (84100, Донецька обл., м.Слов`янськ, вул.Вчительська, 9, ідентифікаційний код юридичної особи - 35420080) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Южная, 1, ідентифікаційний код юридичної особи - 03361075) в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації (84122, Донецька обл., м.Слов`янськ, вул.Світлодарська, 28-Б, ідентифікаційний код юридичної особи - 20316969) заборгованість у розмірі 5427 (п`ять тисяч чотириста двадцять сім) грн 61 коп., 3% річних у розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) грн 11 коп., інфляційні втрати у розмірі 913 (дев`ятсот тринадцять) грн 77 коп., пеню у розмірі 668 (шістсот шістдесят вісім) грн 88 коп. та витрати з оплати судового збору в розмірі 1714 (одна тисяча сімсот чотирнадцять) грн 39 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.12.2021.

Суддя О.В. Говорун