Рішення № 102216026, 23.09.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.09.2021 Справа №905/70/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Колесник Д.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер», м.Кропивницький Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове», м.Курахове Мар`їнського району Донецької області

про: стягнення 4707589,86грн заборгованості, 1441945,34грн – 20% річних

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився (не викликався),

від відповідача: адвокат Скрипник П.Г., св-во серія ЗР №21/1469 від 01.06.2018, ордер №1101760 від 29.04.2021.

В судовому засіданні 23.09.2021

оголошувались перерви:

з 12:32год до 12:40год та

з 13:06год до 14:00год.

Після перерви о 14:00год представники сторін у судове засідання не з`явились.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

23.09.2021 з 14:36год до 14:50год.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкер», м.Кропивницький Кіровоградської області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове», м.Курахове Донецької області, про стягнення 4707589,86грн заборгованості, 1441945,34грн – 20% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання оплатити поставлений товар (Договір №ЭК003/11-017 від 02.01.2018 на закупівлю брухту та відходів чорних металів), внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 20% річних.

Після відкриття провадження у справі позивач надав суду:

- з супровідним листом б/н б/д (вх.№9836/21 від 11.05.2021; т.1, а.с.213-233) – розрахунки заборгованості, відсотків річних та інфляційних, копію акту звірки розрахунків станом на 30.06.2020, картку рахунку №361 по контрагенту ТОВ «Електросталь-Курахове» за період 01.09.2019 – 30.06.2021;

- з супровідним листом б/н б/д (вх.№15248/21 від 16.07.2021; т.3, а.с.33-181, т.4, а.с.1-181) – копії первинних та інших документів, складених на виконання договору, розрахунки заборгованості та відсотків річних;

- лист б/н б/д (з додатками, вх.№15422/21 від 19.07.2021; т.4, а.с.184-195), в якому аргументував, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є необґрунтованим та свідчить про затягування відповідачем розгляду справи, зловживання ним процесуальними правами і не підлягає задоволенню;

- пояснення б/н б/д (з додатками, вх.№16462/21 від 03.08.2021; т.4, а.с.219-221) щодо невідповідності направлених суду документів змісту опису вкладення у цінний лист;

- заяву б/н від 06.08.2021 (з додатками, вх.№17102/21 від 12.08.2021; т.4, а.с.223-234) про долучення доказів понесених судових витрат, в якій повідомив про збільшення до 45000,00грн розміру гонорару адвокатського об`єднання, який просив стягнути з відповідача;

- заяву б/н від 21.09.2021 (з накладенням електронного підпису, вх.№04-18/7298 від 21.09.2021; т.4, а.с.248-249) про розгляд справи без участі свого представника.

Після відкриття провадження у справі відповідач надав суду:

- клопотання б/н від 29.04.2021 (з додатками, вх.№9563/21 від 06.05.2021; т.1, а.с.181-199), б/н від 11.05.2021 (з додатками, вх.№10198/21 від 14.05.2021; т.1, а.с.234-238), б/н від 30.06.2021 (з додатками, вх.№14383/21 від 05.07.2021; т.3,а.с.6-11) та б/н від 20.07.2021 (з додатками, з накладенням електронного підпису, вх.№04-18/5661 від 20.07.2021; т.4, а.с.203-204) про залишення позову без розгляду. Ухвалою від 21.07.2021 суд відмовив у задоволенні клопотань (т.4, а.с.206);

- клопотання б/н від 02.07.2021(з додатками, вх.№14336/21 від 05.07.2021; т.3, а.с.18-23) та б/н від 20.07.2021 (з додатками, з накладенням електронного підпису, вх.№04-18/5661 від 20.07.2021; т.4, а.с.203-204) про відкладення підготовчого засідання та продовження строку розгляду справи. Ухвалою від 21.07.2021 суд відмовив у задоволенні клопотань (т.4, а.с.206);

- заперечення б/н від 08.09.2021 (з додатками, вх.№19366/21 від 15.09.2021; т.4, а.с.240-247) на заяву позивача від 06.08.2021 про долучення доказів понесених судових витрат, в яких просив зменшити до 2000грн розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами;

- пояснення б/н від 21.09.2021 (з додатками, з накладенням електронного підпису, вх.№04-18/7354 від 22.09.2021; т.5, а.с.1-23; 23.09.2021 подані до канцелярії суду – т.5, а.с.25-46), в яких на підставі ст.210 ГПК України щодо доказів, на які спирається позивач на підтвердження своєї позиції у справі, зазначає, що вважає їх не поданими у встановлений законом строк, а отже, докази мають не прийматися судом до розгляду; стверджує, що саме 31.12.2020 позивач не міг направити відповідачу копію позовної заяви з додатками; зауважує, що на адресу відповідача надійшло поштове відправлення з описом вкладення №6501500225530, яке містило інші документи, ніж зазначені в описі, і відповідач склав акт про відсутність вкладень у конверті.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, заслухавши до оголошення перерви в судовому засіданні представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» (Покупець, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкер» (Постачальник, позивач) уклали договір №ЕК003/11-017 на закупівлю брухту і відходів чорних металів (далі – Договір; т.1, а.с.9-11), згідно з п.1.1. якого Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець – прийняти та оплатити брухт та відходи чорних металів відповідно до ДСТУ 4121-2002 (в подальшому – Товар) на умовах: - для поставок залізничним транспортом – FCA (станція відправлення), згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010, всі витрати з транспортування несе Покупець; - для поставок автомобільним транспортом – CPT (склад Покупця, ТОВ «Електросталь-Курахове», м.Курахове) згідно з правилами «ІНКОТЕРМС» 2010.

Кількість Товару, що постачається, його ціна, асортимент (види, підвиди, марки), реквізити для відвантаження, строки поставки узгоджуються сторонами в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами Договору (п.1.2.).

За умовами п.2.2. Договору оплата за Товар здійснюється Покупцем за кожну конкретну партію Товару наступним чином: 80% від вартості партії Товару Покупець сплачує шляхом передплати, остаточний розрахунок у розмірі 20% вартості партії Товару здійснюється протягом 3-х днів з моменту отримання Товару. Рахунок на остаточну оплату видається на кількість Товару, вказану в актах Ф.69 та/або Ф.19 Покупця. Передплата здійснюється після отримання Покупцем засобами факсимільного зв`язку повідомлення від Постачальника про відправку Товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

За п.2.3. Договору номенклатура і ціни на Товар визначаються за Специфікацією, що діє на дату відправки Товару.

Відповідно до п.2.4. Договору загальна сума Договору визначається як сумарна вартість Товару, поставка якого здійснюється за Специфікаціями до Договору.

За змістом п.3.2. Договору датою відправки партії Товару вважається дата, зазначена в залізничній накладній на штемпелі станції відправлення або в товарно-транспортній накладній.

Згідно з п.3.3. Договору датою поставки Товару Покупцю вважається дата виписки заводської форми приймально-здавального акту Ф.69 та/або Ф.19.

Пункт 3.9. Договору передбачає: щомісячний остаточний обсяг та строки поставок (відвантажень) за Договором визначаються за результатами звіряння Постачальником та Покупцем помісячно на підставі приймально-здавальних актів Ф.69 (Ф.19) та фіксуються в щомісячних актах прийому-передачі Товару або накладних на поставлений Товар, в обов`язковому порядку підписаних обома сторонами. Один раз у квартал сторони підписують акти звірок.

Відповідно до п.3.10. Договору Постачальник зобов`язаний надати Покупцю оформлені відповідно до чинного законодавства України рахунок, акт приймання-передачі, податкову накладну, копію квитанції про включення податкової накладної у Єдиний реєстр податкових накладних у період з 3 по 5 число місяця, наступного за звітним, протягом двох днів після остаточного звіряння за відомістю Покупця.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками обох сторін та діє до 31.12.2020; у разі, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення строку дії Договору не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, він вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік (перше речення п.7.1 Договору в редакції п.1 Додаткової угоди б/н від 05.12.2019 – т.1, а.с.17).

Додатковою угодою б/н від 02.01.2018 до Договору (т.1, а.с.12-15) сторони, зокрема, узгодили до поставки види брухту з відхилами за якісними характеристиками від вимог ДСТУ 4121-2002 (п.1). За змістом п.6 ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою угодою б/н від 01.09.2019 до Договору (т.1, а.с.16) сторони доповнили розділ 4 Договору «Відповідальність сторін» пунктом 4.8. такого змісту: « 4.8. За прострочення оплати за поставлену Продукцію за Договором Покупець відповідно до ст.625 ЦК України зобов`язаний сплатити Постачальнику 24% відсотки річних від простроченої суми за весь період прострочення.» (п.1 Додаткової угоди). За п.3 Додаткової угоди вона набрала чинності з моменту підписання.

Додатковою угодою б/н від 05.12.2019 до Договору (т.1, а.с.17) сторони виклали в новій редакції п.8 Договору – юридичні адреси і реквізити сторін (п.2 Додаткової угоди). За змістом п.3 цієї Додаткової угоди інші умови Договору залишаються незмінними і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками обох сторін, діє протягом строку дії Договору і є його невід`ємною частиною (п.4 Додаткової угоди).

Додатковою угодою б/н від 01.01.2020 до Договору (т.1, а.с.21) сторони виклали п.4.8. розділу 4 Договору у такій редакції: « 4.8. За прострочення оплати за поставлену Продукцію за Договором Покупець відповідно до ст.625 ЦК України зобов`язаний сплатити Постачальнику 20% відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення.» (п.1 Додаткової угоди). За змістом п.3 цієї Додаткової угоди вона набирає чинності з моменту підписання.

У Специфікаціях №59 від 24.07.2019 (т.3, а.с.74), №60 від 01.08.2019 (т.3, а.с.75), №61 від 01.12.2019 (т.3, а.с.146), №62 від 11.12.2019 (т.1, а.с.18; т.3, а.с.145), №62а від 11.12.2019 (т.1, а.с.19), №62б від 11.12.2019 (т.1, а.с.20), №63 від 01.01.2020 (т.1, а.с.22; т.3, а.с.165а), №63а від 01.01.2020 (т.1, а.с.23; т.3, а.с.166), №63б від 01.01.2020 (т.1, а.с.24), №64 від 03.02.2020 (т.4, а.с.2, 29), №64а від 03.02.2020 (т.4, а.с.3), №65 від 02.03.2020 (т.4, а.с.30), №67 від 25.03.2020 (т.4, а.с.84), №68 від 16.04.2020 (т.4, а.с.99), №69 від 01.05.2020 (т.4, а.с.100), №69а від 01.05.2020 (т.4, а.с.101), №70 від 20.05.2020 (т.4, а.с.152), №70а від 20.05.2020 (т.4, а.с.102), №71 від 01.06.2020 (т.4, а.с.153), №71а від 01.06.2020 (т.4, а.с.154), №73 від 01.06.2020 (т.1, а.с.25), №73а від 01.06.2020 (т.1, а.с.26), №73б від 01.06.2020 (т.1, а.с.27) сторони погодили: найменування Продукції, що підлягала поставці (брухт чорних металів за видами), її кількість, ціну (включаючи порядок її формування), умови та строки поставки (зокрема, передбачили, що поставки залізничним транспортом здійснюються на умові FCA (станція відправлення), а поставки автомобільним транспортом – на умові CPT (склад Покупця) згідно з «ІНКОТЕРМС» 2010). Сторони домовились Специфікації вважати невід`ємними частинами Договору.

Договір, Додаткові угоди до нього та Специфікації підписані без зауважень представниками і скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов.

Умови поставки Товару/Продукції викладені сторонами у Договорі та Специфікаціях відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером Договору, а також тих особливостей, що випливають з умов Договору. Відповідно до ІНКОТЕРМС-2010:

Термін FCA – «франко-перевізник» (... назва місця) – означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Термін FCA може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару, зокрема, залізницею.

Термін CPT – «Фрахт/перевезення» оплачені (…назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

За приписами ст.ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу (далі – ГК) України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За загальним правилом ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За приписом ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов Договору та Специфікацій позивач у 2019 – 2020 роках поставив відповідачеві Товар/Продукцію, що підтверджується:

- товарно-транспортними накладними: №3 (т.1, а.с.58; т.3, а.с.180), №4 (т.1, а.с.61; т.4, а.с.12), №6 (т.1, а.с.114; т.4, а.с.134-135), №10 (т.1, а.с.117; т.4, а.с.140), №15 (т.1, а.с.123; т.4, а.с.142-143), №18/05 (т.1, а.с.124; т.4, а.с.145-146), №29/5 (т.1, а.с.127-128; т.4, а.с.148-149);

- залізничними накладними: №34121301 (т.1, а.с.69; т.4, а.с.67), №34138933 (т.1, а.с.72), №40608804 (т.1, а.с.73; т.4, а.с.70), №38532750 (т.1, а.с.76; т.4, а.с.75), №43527357 (т.1, а.с.78; т.4, а.с.76), №34177600 (т.1, а.с.82; т.4, а.с.81), №43580224 (т.1, а.с.86; т.4, а.с.79), №40867913 (т.1, а.с.90; т.4, а.с.87), №43661099 (т.1, а.с.93; т.4, а.с.90), №43887835 (т.1, а.с.97; т.4, а.с.93), №43922285 (т.1, а.с.100; т.4, а.с.104), №43948389 (т.1, а.с.109; т.4, а.с.72, 107), №39125356 (т.1, а.с.112; т.4, а.с.112), №43986207 (т.1, а.с.113; т.4, а.с.110), №44008613 (т.1, а.с.118; т.4, а.с.138), №44167450 (т.1, а.с.126; т.4, а.с.156), №44237675 (т.1, а.с.130; т.4, а.с.159), №45868031 (т.1, а.с.132; т.4, а.с.162), №44297125 (т.1, а.с.136; т.4, а.с.165), №44357929 (т.1, а.с.138; т.4, а.с.168), №44413938 (т.1, а.с.141; т.4, а.с.171), №43396316 (т.3, а.с.77), №41200122 (т.3, а.с.80), №43472232 (т.3, а.с.83), №43472794 (т.3, а.с.85), №43472257 (т.3, а.с.87), №43472265 (т.3, а.с.89), №41471129 (т.3, а.с.92), №41457151 (т.3, а.с.94), №43485036 (т.3, а.с.97), №43484955 (т.3, а.с.99), №43496280 (т.3, а.с.102), №41534991 (т.3, а.с.104), №43496264 (т.3, а.с.106), №41541574 (т.3, а.с.108), №41540808 (т.3, а.с.110), №43518562 (т.3, а.с.113), №43530591 (т.3, а.с.115), №41617630 (т.3, а.с.117), №41645813 (т.3, а.с.119), №43518554 (т.3, а.с.121), №41649401 (т.3, а.с.123), №41649377 (т.3, а.с.125), №41681305 (т.3, а.с.127), №41681297 (т.3, а.с.129), №43544105 (т.3, а.с.132), №43544089 (т.3, а.с.134), №41711995 (т.3, а.с.136), №46021945 (т.3, а.с.139), №46160461 (т.3, а.с.142), №44626729 (т.3, а.с.148), №44654994 (т.3, а.с.151), №44719334 (т.3, а.с.154), №44743854 (т.3, а.с.157), №44792414 (т.3, а.с.160), №44796282 (т.3, а.с.162), №53150827 (т.3, а.с.168), №44868784 (т.3, а.с.170), №33318262 (т.3, а.с.172), №44952142 (т.3, а.с.175), №53282950 (т.3, а.с.178), №33702630 (т.4, а.с.5), №43169234 (т.4, а.с.8), №33727686 (т.4, а.с.10), №33757956 (т.4, а.с.15), №33755174 (т.4, а.с.17), №45678703 (т.4, а.с.19), №33807645 (т.4, а.с.22), №33822453 (т.4, а.с.25), №33913278 (т.4, а.с.32), №43340439 (т.4, а.с.35), №46154365 (т.4, а.с.37), №43361211 (т.4, а.с.40), №34002923 (т.4, а.с.43), №43423227 (т.4, а.с.46), №38407227 (т.4, а.с.49), №34054353 (т.4, а.с.51), №38425401 (т.4, а.с.54), №43467000 (т.4, а.с.56), №43446046 (т.4, а.с.58), №34070961 (т.4, а.с.61), №43494350 (т.4, а.с.64);

- адресованими відповідачу листами-повідомленнями позивача про відправку відповідачеві Товару певного виду залізничним транспортом (т.3, а.с.76, 79, 82, 91, 96, 101, 112, 131, 138, 141, 147, 150, 153, 156, 159, 167, 174, 177; т.4, а.с.4, 7, 14, 21, 24, 31, 34, 39, 42, 45, 48, 53, 60, 63, 66, 69, 74, 78, 81, 86, 89, 92, 103, 106, 109, 137, 155, 158, 161, 164, 167, 170);

- приймально-здавальними актами: №92 від 27.01.2020 (т.1, а.с.57; т.3, а.с.181), №183 від 27.02.2020 (т.1, а.с.62; т.4, а.с.26, 33), №241 від 06.03.2020 (т.1, а.с.65; т.4, а.с.38), №247 від 09.03.2020 (т.1, а.с.66), №248 від 09.03.2020 (т.1, а.с.67), №287 від 13.03.2020 (т.1, а.с.68), №310 від 18.03.2020 (т.1, а.с.70; т.4, а.с.47), №309 від 18.03.2020 (т.1, а.с.71; т.4, а.с.50), №329 від 20.03.2020 (т.1, а.с.74; т.4, а.с.62), №347 від 20.03.2020 (т.1, а.с.75; т.4, а.с.44), №346 від 20.03.2020 (т.1, а.с.77; т.4, а.с.55), №330 від 20.03.2020 (т.1, а.с.79; т.4, а.с.59), №328 від 20.03.2020 (т.1, а.с.80; т.4, а.с.52), №354 від 21.03.2020 (т.1, а.с.81; т.4, а.с.65), №365 від 22.03.2020 (т.1, а.с.83; т.4, а.с.57), №377 від 23.03.2020 (т.1, а.с.84; т.4, а.с.73), №373 від 23.03.2020 (т.1, а.с.85; т.4, а.с.68), №402 від 25.03.2020 (т.1, а.с.87; т.4, а.с.77), №420 від 26.03.2020 (т.1, а.с.88), №419 від 26.03.2020 (т.1, а.с.89; т.4, а.с.71), №447 від 28.03.2020 (т.1, а.с.91; т.4, а.с.80), №448 від 28.03.2020 (т.1, а.с.92; т.4, а.с.82), №488 від 05.04.2020 (т.1, а.с.95; т.4, а.с.91), №487 від 05.04.2020 (т.1, а.с.96; т.4, а.с.88), №651 від 24.04.2020 (т.1, а.с.98; т.4, а.с.95), №662 від 28.04.2020 (т.1, а.с.99; т.4, а.с.96), №674 від 29.04.2020 (т.1, а.с.101; т.4, а.с.97), №512 від 29.04.2020 (т.1, а.с.102; т.4, а.с.94), №536 від 02.05.2020 (т.1, а.с.110; т.4, а.с.105), №550 від 05.05.2020 (т.1, а.с.111; т.4, а.с.108), №747 від 07.05.2020 (т.1, а.с.115; т.4, а.с.136), №761 від 08.05.2020 (т.1, а.с.116; т.4, а.с.141), №585 від 10.05.2020 (т.1, а.с.119; т.4, а.с.111), №594 від 11.05.2020 (т.1, а.с.120; т.4, а.с.133), №609 від 14.05.2020 (т.1, а.с.121; т.4, а.с.139), №805 від 15.05.2020 (т.1, а.с.122; т.4, а.с.144), №834 від 19.05.2020 (т.1, а.с.125; т.4, а.с.147), №892 від 30.05.2020 (т.1, а.с.129; т.4, а.с.150), №639 від 03.06.2020 (т.1, а.с.131; т.4, а.с.157), №959 від 06.06.2020 (т.1, а.с.133), №646 від 07.06.2020 (т.1, а.с.134; т.4, а.с.163), №662 від 09.06.2020 (т.1, а.с.135; т.4, а.с.160), №672 від 15.06.2020 (т.1, а.с.137; т.4, а.с.166), №1071 від 18.06.2020 (т.1, а.с.139), №1086 від 20.06.2020 (т.1, а.с.140), №697 від 23.06.2020 (т.1, а.с.142; т.4, а.с.169), №1117 від 25.06.2020 (т.1, а.с.143), №714 від 27.06.2020 (т.1, а.с.144; а.с.172), №876 від 02.07.2019 (т.3, а.с.78), №889 від 07.08.2019 (т.3, а.с.81), №897 від 10.08.2019 (т.3, а.с.84), №909 від 12.08.2019 (т.3, а.с.86), №898 від 10.08.2019 (т.3, а.с.88), №903 від 10.08.2019 (т.3, а.с.90), №920 від 13.08.2019 (т.3, а.с.93), №908 від 12.08.2019 (т.3, а.с.95), №900 від 10.08.2019 (т.3, а.с.98), №899 від 10.08.2019 (т.3, а.с.100), №919 від 13.08.2019 (т.3, а.с.103), №911 від 12.08.2019 (т.3, а.с.105), №918 від 13.08.2019 (т.3, а.с.107), №932 від 17.08.2019 (т.3, а.с.109), №937 від 17.08.2019 (т.3, а.с.111), №942 від 17.08.2019 (т.3, а.с.114), №943 від 17.08.2019 (т.3, а.с.116), №934 від 17.08.2019 (т.3, а.с.118), №928 від 17.08.2019 (т.3, а.с.120), №941 від 17.08.2019 (т.3, а.с.122), №947 від 19.08.2019 (т.3, а.с.124), №946 від 19.08.2019 (т.3, а.с.126), №948 від 19.08.2019 (т.3, а.с.128), №949 від 19.08.2019 (т.3, а.с.130), №927 від 17.08.2019 (т.3, а.с.133), №929 від 17.08.2019 (т.3, а.с.135), №933 від 17.08.2019 (т.3, а.с.137), №953 від 20.08.2019 (т.3, а.с.140), №963 від 22.08.2019 (т.3, а.с.143), №1003 від 04.12.2019 (т.3, а.с.149), №1010 від 09.12.2019 (т.3, а.с.152), №1031 від 14.12.2019 (т.3, а.с.155), №1036 від 16.12.2019 (т.3, а.с.158), №1066 від 24.12.2019 (т.3, а.с.161), №1055 від 23.12.2019 (т.3, а.с.161), №3 від 01.01.2020 (т.3, а.с.169), №14 від 03.01.2020 (т.3, а.с.171), №21 від 11.01.2020 (т.3, а.с.173), №26 від 15.01.2020 (т.3, а.с.176), №22 від 11.01.2020 (т.3, а.с.179), №128 від 16.02.2020 (т.4, а.с.6), №117 від 14.02.2020 (т.4, а.с.9), №144 від 19.02.2020 (т.4, а.с.11), №154 від 11.02.2020 (т.4, а.с.13), №167 від 24.02.2020 (т.4, а.с.16), №166 від 24.02.2020 (т.4, а.с.18), №145 від 19.02.2020 (т.4, а.с.20), №173 від 24.02.2020 (т.4, а.с.23), №241 від 06.03.2020 (т.4, а.с.38);

- видатковими накладними: №РН-0000021 від 31.01.2020 (т.1, а.с.59), №РН-0000022 від 31.01.2020 (т.1, а.с.60), №РН-0000049 від 29.02.2020 (т.1, а.с.63), №РН-0000050 від 29.02.2020 (т.1, а.с.64), №РН-0000086 від 31.03.2020 (т.1, а.с.94), №РН-0000105 від 30.04.2020 (т.1, а.с.103), №РН-0000106 від 30.04.2020 (т.1, а.с.104), №РН-0000117 від 31.05.2020 (т.1, а.с.106), №РН-0000118 від 31.05.2020 (т.1, а.с.107), №РН-0000154 від 30.06.2020 (т.1, а.с.145), №РН-0000153 від 30.06.2020 (т.1, а.с.146);

- актами прийому-передачі: №4 від 30.04.2020 (т.1, а.с.105), №5 від 31.05.2020 (т.1, а.с.108), №6 від 30.06.2020 (т.1, а.с.147), б/н від 31.12.2019 (т.3, а.с.144), б/н від 31.01.2020 (т.3, а.с.164), б/н від 29.02.2020 (т.4, а.с.1), б/н від 31.03.2020 (т.4, а.с.27), б/н від 30.04.2020 (т.4, а.с.84), б/н від 31.05.2020 (т.4, а.с.98), б/н від 30.06.2020 (т.4, а.с.151).

Факт прийняття зазначеного в приймально-здавальних актах металобрухту відповідач під час розгляду справи не заперечив та належними і допустимими доказами не спростував.

Позивач виставив рахунки-фактури на оплату поставленого Товару: №СФ-0000300 від 31.12.2019 на суму 580168,34грн з ПДВ (т.3, а.с.57), №СФ-0000022 від 31.01.2020 на суму 111535,00грн з ПДВ (т.3, а.с.58), №СФ-0000042 від 29.02.2020 на суму 72952.00грн з ПДВ (т.3, а.с.59), №СФ-0000075 від 31.03.2020 на суму 88550,00грн з ПДВ(т.3, а.с.60), №СФ-0000094 від 30.04.2020 на суму 87510,00грн з ПДВ (т.3, а.с.61), №СФ-0000107 від 31.05.2020 на суму 81355,00грн з ПДВ (т.3, а.с.62), №СФ-0000132 від 30.06.2020 на суму 83800,00грн (т.3, а.с.63), №СФ-0000164 від 31.07.2020 на суму 88500,00грн з ПДВ (т.3, а.с.64), №СФ-0000191 від 31.08.2020 на суму 88000,00грн з ПДВ (т.3, а.с.65), №СФ-0000232 від 30.09.2020 на суму 78500,00грн з ПДВ (т.3, а.с.66), №СФ-0000291 від 31.10.2020 на суму 81075,00грн з ПДВ (т.3, а.с.67).

23.07.2020 сторони Договору підписали акт звірки розрахунків за період 01.01.2020 – 30.06.2020 (т.1, а.с.28, 148), згідно з яким станом на 01.01.2020 заборгованість ТОВ «Електросталь-Курахове» перед ТОВ «Балкер» складала 5771696,37грн, а станом на 30.06.2020 – 5179460,83грн.

Позивач стверджує, що відповідач розрахувався за отриманий металобрухт частково і з порушенням встановлених Договором строків оплати (т.1, а.с.53, 224-228; т.3, а.с.56, 68-71), надає «Розрахунок заборгованості за Договором в розрізі специфікацій» (т.3, а.с.41-46).

Під час розгляду справи відповідач розмір заявленого до стягнення боргу не заперечив, його контррозрахунок та/або доказів оплати суду не надав.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором і Специфікаціями, а вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» 4707589,86грн боргу, що виник у травні та червні 2020 року, є належним чином доведеною, правомірною, обґрунтованою та такою, що не спростована відповідачем і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 1441945,34грн відсотків річних.

В п.2.2. ухвали від 18.01.2021 про залишення позовної заяви без руху суд зазначив: «доданий до позову «Розрахунок заборгованості» не можна визнати таким, що є зрозумілим сторонній особі, яка його не складала. Так, у розрахунку відсутня наочна демонстрація порядку його здійснення та взагалі йдеться про «штраф за прострочення оплати», проте згідно з прохальною частиною позову однією з позовних вимог є стягнення 20% річних. Суд роз`яснює, що за змістом ст.625 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України відсотки річних не є штрафною санкцією. Отже, у розрахунку мають бути наведені: дата прострочення оплати за кожною специфікацією / видатковою накладною / товарно-транспортною накладною, періоди нарахування відсотків річних та база для нарахування (сума боргу) з посиланням на первинні документи, на підставі яких такий борг утворився або зменшився за рахунок часткової оплати» (т.1, а.с.49).

На виконання вказаної ухвали разом з поясненнями №Б.43 від 19.02.2021 позивач повторно надав суду первісно доданий до позову «Розрахунок заборгованості», але цього разу підписаний директором та скріплений печаткою позивача (т.1, а.с.8-8а, 55-56).

В другому абзаці п.4 резолютивної частини ухвали від 29.03.2021 про відкриття провадження у справі (т.1, а.с.175) суд запропонував позивачу надати документи (розрахунок ціни позову, письмові пояснення тощо) на виконання п.2.2. ухвали від 18.01.2021 про залишення позову без руху.

На виконання ухвали від 29.03.2021 з супровідним листом вх.№9863/21 від 11.05.2021 представник позивача подав «Розрахунок суми відсотків річних за прострочення оплати за поставлену продукцію», в якому всупереч вимог суду відсутні посилання на первинні документи, на підставі яких утворився або зменшився борг, на який здійснене нарахування річних (т.1, а.с.218-221).

В третьому абзаці п.4 резолютивної частини ухвали від 01.06.2021 (т.3, а.с.1) суд запропонував позивачу виконати у повному обсязі ухвалу від 29.03.2021 у цій справі.

16.07.2021 за вх.15248/21 від позивача надійшов лист на виконання ухвали суду від 01.06.2021 з доданим «Розрахунком відсотків річних від простроченої суми заборгованості» (надалі – Розрахунок річних, т.3, а.с.47-55). Саме з відомостей цього розрахунку суд виходить під час розгляду вимоги про стягнення 1441945,34грн відсотків річних.

З Розрахунку річних вбачається, що позивач нарахував річні на заборгованість за видатковими накладними. При цьому видаткові накладні №РН-0000213 від 31.08.2019 та №РН-0000330 від 31.12.2019, на борг за якими здійснені нарахування у перших чотирьох таблицях Розрахунку річних (т.3, а.с.47-48), позивач суду не надав. В свою чергу у наявних у справі видаткових накладних (т.1, а.с.59, 60, 63, 64, 94, 103, 104, 106, 107, 145, 146) містяться лише такі відомості: Товар (за видами), одиниця його виміру, кількість, ціна за одиницю виміру, сума (вартість всієї кількості Товару одного виду та вартість всього Товару, переліченого в накладній).

Натомість за умовою п.2.2 Договору оплата за Товар здійснюється Покупцем за кожну конкретну партію Товару наступним чином: 80% від вартості партії Товару Покупець сплачує шляхом передплати, остаточний розрахунок у розмірі 20% вартості партії Товару здійснюється протягом 3-х днів з моменту отримання Товару.

Тобто строки оплати за Договором відліковуються від дати отримання Покупцем партії Товару, а сума до сплати фактично є вартістю партії Товару. Так само і щодо прострочення оплат.

При цьому у Договорі відсутнє визначення поняття «партія Товару». Проаналізувавши зміст Договору, зокрема його п.3.2 (датою відправки партії Товару вважається дата, зазначена в залізничній накладній на штемпелі станції відправлення або в товарно-транспортній накладній) та абз.5 п.3.7. (в якому партія Товару прирівнюється в дужках до транспортної одиниці), суд дійшов висновку, що під партією Товару сторони розуміли кількість Товару, відправленого Покупцю за однією залізничною або товарно-транспортною накладною.

Відповідно позивач мав здійснити нарахування річних саме на заборгованість за залізничними і товарно-транспортними накладними, одночасно врахувавши зміст п.3.3. Договору (датою поставки Товару Покупцю вважається дата виписки заводської форми приймально-здавального акту Ф.69 та/або Ф.19) – тобто співставивши в розрахунку річних залізничні (товарно-транспортні) накладні з приймально-здавальними актами Ф.69 (Ф.19).

Відомості ж видаткових накладних неможливо безпосередньо (без використання відомостей внутрішнього бухгалтерського обліку сторін Договору) співвіднести з відомостями окремих приймально-здавальних актів і товарно-транспортних та залізничних накладних, що позбавляє суд можливості перевірити правильність Розрахунку річних в частині визначення позивачем дат прострочення оплат та сум боргу, що існував на визначені дати.

В п.п.6.7, 6.8 постанови від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду виклала таку позицію: «судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та залежати від настання або ненастання певних обставин, висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи».

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності; основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність.

Згідно зі ст.7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу (ст.13 ГПК України).

Частиною першою ст.14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду.

За приписом ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.3 ст.236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Перекладення тягаря доказування на суд чинним ГПК України не допускається.

Розрахунок позовних вимог є невід`ємною частиною позову, а отже, суд має лише перевірити здійснений позивачем розрахунок, але в жодному разі не самостійно зробити його заново за результатами аналізу наданого позивачем пакету документів.

На підставі викладеного суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення 1441945,34грн відсотків річних, нарахованих за загальний період 01.09.2019– 31.10.2020.

Після здійснення належного розрахунку відсотків річних позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом.

Суд також зауважує, що позивач у формулі розрахунку річних не врахував, що 2020 рік був високосним (тобто за період нарахування 01.01.– 31.12.2020 формула має містити значення « 366 днів у році»), а також неодноразово нарахував річні двічі на один і той самий день в періодах.

Щодо аргументів відповідача, викладених у поясненнях б/н від 21.09.2021.

Суд відхиляє аргументи відповідача у названих поясненнях (т.5, а.с.2-4) з таких підстав:

- щодо неподання позивачем у встановлений законом строк доказів, на які він спирається на підтвердження своєї позиції у справі, суд зазначає, що встановлював позивачу строки на подання документів у відповідних ухвалах, керуючи ходом судового процесу;

- щодо неможливості направити відповідачу копію позовної заяви з додатками саме 31.12.2020 суд зазначає, що 31.12.2020 – робочий день;

- щодо ненадання позивачем відповідачеві копій позовної заяви та відповідних доказів на підтвердження позиції позивача саме на стадії подання позову до суду: по-перше, відповідач не спростував, що наявні у матеріалах справи первинні документи є у нього в наявності, позаяк такі документи або позивач передавав відповідачу на виконання умов Договору, або складали обидві сторони чи безпосередньо відповідач; по-друге, праву сторони кореспондує обов`язок добросовісно ним користуватися, представник відповідача є адвокатом і мав право і достатньо часу заявити клопотання підключити його до підсистеми «Електронний суд», або ознайомитися з матеріалами справи безпосередньо в суді, або заявити клопотання зобов`язати позивача вдруге направити відповідачеві позов з додатками – жодним з цих прав представник відповідача не скористався;

- щодо посилань на принцип змагальності, який крім можливості подавати власні докази охоплює право особи знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи – суд нагадує відповідачеві, що неодноразово зобов`язував його направити позивачу подані суду клопотання про залишення позову без розгляду, а пояснення б/н від 21.09.2021 також не містять доказів їх направлення позивачеві, в той час як принцип змагальності створює права і обов`язки для всіх сторін спору в рівній мірі;

- щодо інших аргументів суд зазначає, що вони не спростовують факту наявності у відповідача заборгованості перед позивачем.

Щодо розподілу судових витрат.

Позовна заява в цій справі підписана адвокатом Коваленком А.І. як представником позивача (т1, а.с.6). До позову додані: виданий адвокатським об`єднанням «Найтінгейлс партнерс» ордер серії ВА №1010083 від 29.12.2020 (т1, а.с.37), а також копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР №000290 від 26.12.2018 на ім`я Коваленка А.І. (т1, а.с.38), договору №5/20 від 09.12.2020 про надання правової допомоги (т1, а.с.34-35) та рахунку №1 від 27.12.2020 на суму 30000,00грн, виставленого за підготовку процесуальних документів для звернення до господарського суду Донецької області про стягнення простроченої заборгованості з ТОВ «Електросталь-Курахове» (т1, а.с.36). Позов містить опис виконаних адвокатським об`єднанням «Найтінгейлс партнерс» робіт: найменування послуги – складання та подання позовної заяви та досудове вирішення спору, кількість – 1, одиниця виміру послуги в годинах – 15год, ціна без ПДВ – 30000,00грн; в позові також зазначено про можливість понесення додаткових витрат у зв`язку з участю представників в судових засіданнях та поданням процесуальних документів (т1, а.с.4). В п.3 прохальної частини позову викладене клопотання покласти на відповідача судові витрати позивача, в т.ч. на професійну правничу допомогу (т1, а.с.5).

У заяві б/н від 06.08.2021 про долучення доказів понесених судових витрат представник позивача просив стягнути з відповідача 45000,00грн витрат на професійну правничу допомогу (т.4, а.с.223-224).

До позову доданий укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Балкер» (Замовник) та Адвокатським об`єднанням «Найтінгейлс партнерс» (Виконавець) договір №5/20 від 09.12.2020 про надання правової допомоги (далі – Договір №5/20, т.1, а.с.34-35), за п.1.1. якого Виконавець зобов`язався надати Замовнику правову допомогу/юридичні послуги (далі – Послуги), а Замовник – прийняти надані Послуги та оплатити їх своєчасно і у повному обсязі згідно з умовами цього Договору. Послуги можуть включати наступне: надання юридичних консультацій, підготовку документів, представництво інтересів Замовника в судових та правоохоронних органах, в органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та перед будь-якими третіми особами, надання інших юридичних послуг за дорученням Замовника. Більш детальний обсяг послуг може бути погоджений шляхом обміну електронними листами або шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Пункт 1.3. Договору №5/20 передбачає, що обсяг Послуг підлягає узгодженню сторонами в кожному конкретному випадку в усній або письмовій формі. Правова допомога може бути надана в усній або письмовій формі.

Виконавець, зокрема, зобов`язався: якісно та своєчасно вчиняти усі необхідні дії з надання Замовнику Послуг, передбачених цим Договором; діяти від імені Замовника виключно в інтересах Замовника (п.п.2.1., 2.2. Договору №5/20).

Замовник, зокрема, зобов`язався: своєчасно надавати Виконавцю усі наявні у Замовника та необхідні для належного надання Послуг документи (матеріали); приймати і своєчасно оплачувати Послуги (п.п.3.1., 3.2. Договору №5/20).

Згідно з п.4.1. Договору №5/20 вартість (ціна) Послуг та порядок їх оплати відображаються у виставленому рахунку Виконавця.

За п.5.1. Договору №5/20 обумовлені цим Договором Послуги можуть надаватися Виконавцем за дорученням Замовника протягом строку дії цього Договору.

Пункт 5.2 Договору №5/20 передбачає, що надання Послуг підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийняття наданих Послуг.

Договір №5/20 є укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п.9.1 Договору №5/20).

За змістом п.9.5. та п.9.7. Договору №5/20 всі зміни і доповнення до нього мають бути вчинені у письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін; правовідносини сторін, не врегульовані цим Договором, регламентуються відповідно до діючого законодавства України.

Договір №5/20 підписаний обома сторонами та скріплений їхніми печатками.

Договір №5/20 не містить умов ані про вартість (ціну) Послуг, ані про порядок її формування (порядок обчислення гонорару).

27.12.2020 (тобто до звернення з цим позовом до суду, яке відбулось 31.12.2020 – т.1, а.с.42) Замовник і Виконавець підписали Додаткову угоду №1 до Договору №5/20, якою погодили розмір гонорару Виконавця 30000грн за надання Замовнику правової допомоги щодо стягнення у судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» на користь Замовника заборгованості за договором №ЕК003/11-017 від 02.01.2018 (т.4, а.с.225).

Того ж дня (27.12.2020) Виконавець з посиланням на Договір №5/20 виписав Замовнику рахунок №1 на суму 30000,00грн за підготовку процесуальних документів для звернення до господарського суду Донецької області про стягнення простроченої заборгованості з ТОВ «Електросталь-Курахове» (т1, а.с.36). Відомості про оплату цього рахунку в матеріалах справи відсутні.

Зі змісту Додаткової угоди №1, взявши до уваги також дату її укладення, суд дійшов висновку, що сторони Договору №5/20 визначили фіксований розмір гонорару Виконавця за ведення в суді справи №905/70/21.

При цьому ані в Договорі №5/20, ані в Додатковій угоді №1 сторони не погодили підстави для зміни фіксованого розміру гонорару адвокатського об`єднання.

23.04.2021 Виконавець з посиланням на Договір №5/20 виставив Замовникові рахунок №11/4 на суму 30000,00грн за підготовку процесуальних документів для звернення до господарського суду Донецької області про стягнення простроченої заборгованості з ТОВ «Електросталь-Курахове» (т.4, а.с.226). Замовник оплатив вказаний рахунок платіжним дорученням №2590 від 26.04.2021 (т.4, а.с.227).

Додатковою угодою №2 від 20.07.2021 до Договору №5/20 сторони погодили розмір гонорару Виконавця 45000,00грн за надання Замовнику правової допомоги у господарському суді Донецької області щодо стягнення у судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» на користь Замовника заборгованості за договором №ЕК003/11-017 від 02.01.2018, а також встановили обов`язок Замовника здійснити доплату гонорару у розмірі 15000грн (т.4, а.с.228).

Підстави зміни фіксованого розміру гонорару Виконавця в Додатковій угоді №2 не визначені.

20.07.2021 Замовник і Виконавець підписали акт прийому-передачі №1 до Договору №5/20 (т.4, а.с.231) про те, що послуги з надання правової допомоги щодо стягнення у судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» на користь Замовника заборгованості за договором №ЕК003/11-017 від 02.01.2018 надані якісно та відповідно до Договору №5/20. В акті №1 наведений опис послуг Виконавця загальною вартістю 45000,00грн: ознайомлення з наданими Замовником документами, формування та погодження з Замовником правової позиції, підготовка та подання до господарського суду Донецької області позовної заяви, участь представника у судових засіданнях з розгляду справи. В акті №1 також зазначено, що Замовник не має зауважень до повноти, якості, обсягу, своєчасності, ціни наданої за цим актом правової допомоги.

20.07.2021 Виконавець виставив Замовникові рахунок №1 на суму 15000,00грн за «надання юридичних послуг відповідно до договору (позов Балкер – Електросталь-Курахове №905/70/21)» (т.4, а.с.229), який Замовник оплатив платіжним дорученням №3581 від 27.07.2021 (т.4, а.с.230).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила: « 5.33. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

5.38. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

5.39. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання. <…>

5.42. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55). <…>

5.44. З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.»

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч.1); порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч.2); при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3).

Суд вже зазначав, що ані в Договорі №5/20, ані в Додатковій угоді №1 сторони, встановивши фіксований розмір гонорару адвокатського об`єднання за ведення в суді справи №905/70/21, не погодили підстави для зміни розміру гонорару.

Частина 6 ст.129 ГПК України встановлює: якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Суд зауважує, що:

- з огляду на ціну позову у справі №905/70/21 всі зазначені в розділі «опис» акта прийому-передачі №1 від 20.07.2021 послуги Виконавця є заздалегідь передбачуваними для Виконавця ще на стадії його ознайомлення з наданими Замовником документами;

- Додаткова угода №2 до Договору №5/20, якою в 1,5 рази збільшений розмір гонорару Виконавця, не містить будь-яких обґрунтувань причин (підстав) її укладення; не містить таких обґрунтувань і заява б/н від 06.08.2021 про долучення доказів понесених судових витрат.

Отже, позивач не довів правомірність збільшення витрат на правничу допомогу до 45000,00грн і під час розподілу судових витрат суд виходить з того, що за результатами розгляду цієї справи підлягають розподілу витрати позивача на правничу допомогу в сумі 30000,00грн.

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

За приписом ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач подав заперечення б/н від 08.09.2021 на заяву позивача від 06.08.2021 про долучення доказів понесених судових витрат (т.4, а.с.240-242), в яких зазначив: зі змісту Акту прийому-передачі №1 від 20.07.2021 не зрозуміло, на яку конкретно суму коштів позивачу надано кожну з перелічених послуг; формування і погодження з замовником правової позиції не могло зайняти багато часу та викликати труднощі у спеціаліста, оскільки спірні правовідносини є відносинами з поставки – найпоширенішими у господарській діяльності; протягом майже півроку представники позивача не виконували вимог ухвал суду щодо приведення позовної заяви до форми, передбаченої приписами процесуального закону, та надання доказів на підтвердження позовних вимог, що мало бути зроблено на стадії підготовки та подання позову до суду; відповідач не може оцінити вартість такої послуги, оскільки вважає, що вона фактично не надана; представник позивача брав участь у підготовчому засіданні лише 21.07.2021. На підставі викладеного відповідач просив зменшити до 2000грн розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення до 2000грн розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, з огляду на таке. Аргумент відповідача щодо незрозумілості того, на яку конкретно суму коштів позивачу наданий кожен з видів послуг, є неспроможним, оскільки визначення гонорару адвоката за ведення справи у фіксованому розмірі є звичайною діловою практикою. У разі визначення гонорару у фіксованому розмірі кількість судових засідань, які відвідав адвокат, на вартість послуг не впливає. Складність справи залежить не лише від виду правовідносин сторін, а й від обсягу складених у правовідносинах документів та інших чинників. Щодо зауважень відповідача до якості підготовки позову: оскільки вона відбилася на результаті розгляду справи судом (часткове задоволення позовних вимог), то розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі прямої вказівки процесуального закону (п.3 ч.4 ст.129 ГПК України). Позаяк відповідач не довів неспівмірність витрат позивача в сумі 30000,00грн на оплату правничої допомоги, суд не вбачає підстав для застосування припису ч.5 ст.126 ГПК України під час розподілу судових витрат в цій справі.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Взявши до уваги: наведені приписи процесуального закону та судову практику; обсяг наявних у матеріалах справи первинних документів; пропорційність вартості правничої допомоги до предмета спору (з урахуванням ціни позову і значення справи для позивача), а також поведінку відповідача під час розгляду справи; виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що вартість наданої позивачу правничої допомоги в сумі 30000,00грн не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару та є належним чином доведеною.

За змістом п.3 ч.4 ст.129 ГПК України інші [крім судового збору] судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тож на відповідача покладається 22965,00грн вартості наданої позивачу правової допомоги у цій справі.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 70612,04грн.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 13-15, 33, 42, 46, 74, 76-78, 80, 86, 124, 126, 129, 202, 210, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер», м.Кропивницький Кіровоградської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове», м.Курахове Мар`їнського району Донецької області, про стягнення 4707589,86грн заборгованості, 1441945,34грн – 20% річних – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м.Курахове, Промислова зона, буд.115; ідентифікаційний код 41491822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер» (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Кропивницького, буд.139; ідентифікаційний код 32508612) 4707589,86грн боргу, 70612,04грн судового збору, 22965,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів підп.17.5 п.17 ч.1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.09.2021 складені і підписані вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений 13.12.2021.

Суддя О.М. Шилова

надр. 3 прим.:

1 – у справу, 2 – сторонам