Рішення № 102215990, 20.12.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8286/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договорами про закупівлю послуг

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Головаха К.К.

Представники:

від позивача: Скок А.В. – адвокат;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за договорами про закупівлю послуг у розмірі 2 900 543, 49 грн та пені у розмірі 140 388, 48 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Призначено підготовче засідання на 02.11.2021.

Через засоби поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 19.10.2021 виправлено допущену описку в ухвалі від 11.10.2021 та призначено підготовче засідання на 08.11.2021.

Ухвалою суду від 08.11.2021 підготовче засідання відкладено до 06.12.2021.

22.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" надало до суду відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 06.12.2021 закрито підготовче засідання. Призначено розгляд справи по суті на 20.12.2021.

08.12.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення.

Відповідач участі свого представника у судовому засіданні від 20.12.2021 не забезпечив; про дату, час та місце проведення цього судового засідання був повідомлений судом належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд наголошує на тому, що сторони скористались своїм правом на подання заяв по суті справи із посиланням на конкретні докази та нормативне обґрунтування своїх правових позицій.

В ході судового засідання 20.12.2021 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 20.12.2021 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 95/11/24В від 03.03.2021, в частині повної та своєчасної оплати.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях

Відповідач не визнає позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволені позову.

ДП «СхідГЗК» звертає увагу на те, що позивачем нараховано відповідачеві пеню за ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України та застосовано договірну неустойку передбачену п. 7.4 договору.

Однак, як вбачається з умов укладеного договору, сторони передбачили, що штрафні санкції стягуються у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України, проте, розмір пені за прострочку оплати сторони не визначено, тому відповідно правові підстави для стягнення пені відсутні.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000 грн, відповідач зазначає, що представником позивача не надано належних доказів понесених ним витрат, оскільки договором про надання правової допомоги не визначено, які саме послуги виконавець зобов`язується надати замовнику, крім того відсутній акт надання послуг.

А рахунок-фактура № 5 від 30.09.2021 та платіжне доручення не є належними доказами.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

Позивач вважає, що встановлення в договорі того на чию користь має сплачуватися пеня законом не вимагається Також законом встановлено, що пеня сплачується особою винною у порушенні зобов`язання на користь постраждалої особи.

Щодо надання послуг правничої допомоги позивач зазначає, що весь перелік виконаних робіт закріплений актом виконаних робіт № 5 від 30.09.2021 та відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 01-02/21 від 01.02.2021.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

03.03.2021 між Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт» (далі – позивач, виконавець) було укладено договір № 95/11/24В про закупівлю послуг (далі – договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов`язується надати послуги зазначені в п.1.2. договору, а Замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно пункту 1.2 договору Виконавець зобов`язується надати в порядку та на умовах даного договору послуги з Прокату вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів, код ДК 015:2010-6018 (Перевезення спеціалізованим автомобільним транспортом сипучих матеріалів (пісок, шлак гранульований) із Смолінської шахти на шахту Новокостянтииівська ДП «СХІДГЗК») (далі - послуги).

Перевезення вантажів шахт здійснюється автомобілями самоскидами вантажопідйомністю не менше 20 т із задніми бортами по дорогам загального користування у відповідності до Правил дорожнього руху та 3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом. Орієнтовний загальний обсяг перевезень складає не більше 44 500 тон. Обсяг перевезення по маршруту конкретних вантажів уточнюється Замовником у заявках. Перевезення здійснюється за маршрутом від Смолінської шахти на Новокостянтинівську шахту на відстань до 50 кілометрів (пункти 1.3 – 1.5 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що сума (ціна) договору, відповідно до протоколу погодження договірної ціни, складає: 3 499 166, 67 грн (три мільйони чотириста дев`яносто дев`ять тисяч сто шістдесят шість грн 67 коп), крім того податок на додану вартість 20% - 699 833, 33 грн, загальна сума договору складає 4 199 000, 00 грн (чотири мільйони сто дев`яносто дев`ять грн 00 коп).

Відповідно до пункту 4.2 договору послуги, які виконуються відповідно до цього Договору, сплачуються Замовником за погодженими цінами в національній валюті України.

Підставою для оплати наданих послуг є Акти здачі-приймання наданих послуг, підписані з двох сторін та рахунки. Замовник здійснює оплату наданих послуг з відстрочкою платежу до 15-ти календарних днів від дати підписання Актів здачі-приймання наданих послуг (пункт 4.2 договору).

Разом з Актом здачі-приймання наданих послуг Виконавець надає рахунок на оплату, та податкову накладну складену із електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному у Податковому Кодексі України. Датою оплати вважається дата списання коштів на користь Виконавця банком Замовника (пункти 4.4 та 4.5 договору).

Двічі на місяць Виконавець надає Замовнику Акт здавання-приймання наданих послуг, який складається на підставі товарно-транспортних накладних. Акт здавання-прийманння наданих послуг візується спочатку уповноваженими особами Новоконстянтинівської шахти, а потім надсилається уповноваженою особою Нокостянтинівської шахти Замовнику для подальшого підписання. При отриманні завізованого Акту здавання-приймання наданих послуг Замовник протягом 5-ти днів підписує Акт здавання-приймання наданих послуг і передає його Виконавцеві, або надає мотивовану відмову. Підписаний з двох Сторін Акт здавання-приймання послуг та рахунки додані до нього є підставою для проведення розрахунків Замовником. Місце надання послуг – Новокостянтинівська шахта ДП «СхІдГЗК» (пункти 5.2 – 5.4 договору).

Пунктом 7.4 договору встановлено, що за порушення строків оплати за виконанні послуги, передбачених договором, замовник сплачує виконавцю штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сторони в цьому договорі встановили інший розмір процентів, а саме 0 (нуль) процентів річних від простроченої суми.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 р, а в частині розрахунків – до їхнього повного виконання (пункт 10.1 договору).

Додатком № 1 до договору є протокол узгодження договірної ціни до договору (арк. с. 29).

03.06.2021 між Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт» (далі – позивач, виконавець) було укладено договір № 346/11/52П про закупівлю послуг (далі – договір).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що сума (ціна) договору, відповідно до протоколу погодження договірної ціни, складає: 3 597 083,33 грн (три мільйони п`ятсот дев`яносто сім тисяч вісімдесят три грн 33 коп), крім того податок на додану вартість 20% - 719 416,67 грн, загальна сума договору складає 4 316 500, 00 грн (чотири мільйони триста шістнадцять тисяч п`ятсот грн 00 коп).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 р, а в частині розрахунків – до їхнього повного виконання (пункт 10.1 договору).

Додатком № 1 до договору є протокол узгодження договірної ціни до договору (арк. с. 94).

На виконання умов договору № 95/11/24В від 03.03.2021 позивач відвантажив відповідачу товари на загальну суму 4 177 272, 23 грн з ПДВ, що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг, підписаних представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств без зауважень та заперечень:

- № 243 лід 29.03.2021 на суму 745 875 грн з ПДВ;

- № 269 від 31.03.2021 на суму 158 947, 11 грн з ПДВ;

- № 271 під 31.03.2021 на суму 180 547, 64 грн з ПДВ;

- № 336 від 15.04,2021 на суму 634 014, 65 грн з ПДВ;

- № 337 від 15.04.2021 на суму 207 342, 80 грн з ПДВ;

- № 416 від 30.04.2021 на суму 853 408, 37 грн з ПДВ;

- № 417 під 30.04.2021 на суму 182 410, 09 грн з ПДВ;

- № 469 лід 17.05.2021 на суму 275 924, 38 грн з ПДВ;

- № 470 під 17.05.2021 на суму 153 646, 34 грн з ПДВ;

- № 553 від 31.05.2021 на суму 225 752, 10 грн з ПДВ;

- № 554 від 31.05.2021 на суму 148 858, 97 грн з ПДВ;

- № 589 від 07.06.2021 на суму 410 544, 78 грн з ПДВ;

ДП «СхідГЗК» було сплачено ТОВ «ВАЙТ» - 1 800 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями в матеріалах справи ( арк. с. 80 – 86)

Отже, заборгованість ДП «СхідГЗК» перед ТОВ «ВАЙТ» а договором про закупівлю послуг № 95/11/24В від 03.03.2021 становить 2 377 272, 23 грн.

На виконання умов договору № 346/11/52П від 03.06.2021 позивач відвантажив відповідачу товари на загальну суму 523 271, 26 грн з ПДВ, що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг, підписаних представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств без зауважень та заперечень:

- № 688 від 16.06.2021 на суму 274 919, 82 грн з ПДВ;

- № 689 від 16.06.2021 на суму 66 327, 35 грн з ПДВ;

- № 722 від 21.06.2021 на суму 134 376, 25 грн з ПДВ;

- № 723 від 21.06.2021 на суму 47 647, 84 грн з ПДВ.

Відповідач заборгованість за договором № 346/11/52П від 03.06.2021 у розмірі 523 271, 26 грн не сплатив.

Загальна заборгованість за договорами № 95/11/24В від 03.03.2021 та № 346/11/52П від 03.06.2021 становить 2 900 543, 49 грн.

З метою врегулювання спору у досудовому порядку Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» на адресу відповідача була направлена досудова вимога № 772 від 24.09.2021 (арк. с. 111-112).

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач просить стягнути 2 900 543, 49 грн основну заборгованість та 140 388, 48.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 45 000 грн витрати на професійну правничу допомогу.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми боргу

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 4 700 543, 43 грн підтверджується матеріалами справи.

Виходячи зі змісту умов договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати за договорами № 95/11/24В від 03.03.2021 та № 346/11/52П від 03.06.2021 є таким, що настав.

За твердженням позивача, відповідач своє зобов`язання з оплати вартості поставленого йому товару виконав частково, у зв`язку у нього перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 2 900 543, 49 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем боргу за поставлений товар у розмірі 2 900 543, 49 грн. Тому вимога про стягнення основного боргу у розмірі 2 900 543, 49 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо суми пені

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивачем на підставі пункту 7.4 договору та статті 231 Господарського кодексу України відповідачу нараховано пеню за договором № 95/11/24В від 03.03.2021 на суму 121 890, 60 грн та за договором № 346/11/52П від 03.06.2021 на суму 18 497, 88 грн.

Відповідно до пункту 7.4 договору, за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує штрафні санкції у розмірі, передбаченому статтею 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 231 Господарського кодексу України регулює розмір штрафних санкцій таким чином: “Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією”.

З аналізу положень статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України “Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”, частиною другою статті 36 Закону України “Про телекомунікації”.

За змістом наведених вище положень законодавства, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Така сама правова позиція щодо застосування норм статті 231 Господарського кодексу України викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

Так, в спірному договорі сторонами не обумовлено розмір та базу нарахування штрафних санкцій, а лише зазначено, що штрафні санкції нараховуються у розмірі, передбаченому статтею 231 Господарського кодексу України.

Як вбачається з наданого розрахунку, позивач здійснює нарахування штрафних санкцій, передбачених статтею 231 Господарського кодексу України, за порушення відповідачем виконання саме грошового зобов`язання, що суперечить приписам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для стягнення пені.

Щодо суми витрат на професійну правничу допомогу

Позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 45 000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

01.02.2021 між адвокатом Скоком Антоном Володимировичем (далі – адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» (далі – клієнт) було укладено договір № 01-02/21 про надання правової допомоги (далі – договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору предметом даного Договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Згідно пункту 1.2 договору на підтвердження факту надання Адвокатом правової допомоги Клієнту, відповідно до умов цього Договору, складається акт виконаних робіт.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, але будь-якому разі до виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 2.1 договору).

За правову допомогу, передбачену в п. 1.2 цього договору, клієнт сплачує адвокату гонорар, остаточний розмір гонорару визначається сторонами актом виконаних робіт. В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором (пункти 3.1 -3.2 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках цього договору.

На виконання умов договору, адвокатом були надані послуги клієнту на суму 45 000 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом виконаних робіт № 5 від 30.09.2021 (арк.с. 120).

Відповідно до змісту вказаного акту адвокат надав клієнту такі послуги:

- вивчення попереднього опрацювання матеріалів справи та правовий аналіз наявних у Клієнта доказів й законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини для підготовки позовної заяви;

- розрахунок сум, що підлягають стягненню;

- підготовка досудової вимоги про стягнення заборгованості;

- підготовка позовної заяви про стягнення з Державного підприємства «СХІДНИЙ ПРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬМИЙ КОМБІНАТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» заборгованість по договорам про закупівлю послуг № 95/11/24В від 03.03.2021 року та № 346/11/52П від 03.06.2021 року у загальному розмірі 2 900 543, 49 гривень та пені у розмірі 140 388, 48 гривень.

- направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу та до суду.

Сторони визначили, що загальний розмір гонорару адвоката складає 45 000 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 10943 від 01.10.2021 клієнтом перераховано адвокату грошові кошти у розмірі 45 000 грн.

Відповідач заперечує проти задоволення 45 000 грн суми витрат на професійну правничу допомогу, оскільки договором про надання правової допомоги не визначено, які саме послуги виконавець зобов`язується надати замовнику.

Дослідивши надані позивачем докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, є не доведеним, документально не обґрунтованим та таким, що не відповідає критерію розумної необхідності цих витрат.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, як вбачається з вищезазначених положень, витратами на професійну правничу допомогу є гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомога, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката. Розмір цих витрат встановлюється договором про надання правової допомоги за домовленістю сторін.

Оскільки розмір сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, ґрунтується на положеннях договору про надання правничої допомоги, слід чітко визначити вичерпний перелік послуг, які будуть/можуть бути надані в межах супроводу судової справи. В іншому випадку усі послуги, які були надані, але не зазначені в договорі, відшкодуванню не підлягатимуть.

Однак, як вбачається з матеріалів справи у договорі № 01-02/21 про надання правової допомоги не передбачений вичерпний перелік послуг, які будуть/можуть бути надані в межах супроводу судової справи.

Таким чином суд дійшов висновку, що не зазначені у договорі послуги не підлягають відшкодуванню. Навіть за умови, що такі послуги були фактично надані та зазначені в акті прийому-передачі.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» у задоволенні стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 43 508, 16 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" (50019, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Купріна, буд. 128; ідентифікаційний код 37215550) основний борг у розмірі 2 900 543, 49 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 43 508, 16 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст підписано 24.12.2021.

Суддя В.І. Ярошенко