Рішення № 102215913, 23.12.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8657/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Покров, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Перспектива", м.Марганець, Дніпропетровська область

про стягнення 14 723,10 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Перспектива" штрафу у сумі 14723,10 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг № У1493/03 від 15.06.2020 (зі змінами) в частині своєчасного виконання робіт.

Ухвалою суд від 01.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали.

Про відкриття провадження у справі та можливість подання заяв по суті справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленнями про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

На адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 01.11.2021, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".

За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною десятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За змістом статей 9, 14, 17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (із змін. і доп.) "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється особою для забезпечення комунікації з нею, зв`язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Правила надання послуг поштового зв`язку визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін і доп.) (далі – Правила).

Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (п. 94 Правил).

Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на юридичну особу.

У разі неможливості вручення одержувачам поштових відправлень останні зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення (п. 116 Правил).

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення повертаються відправнику (п. 117 Правил).

За таких обставин можна дійти висновку, що неможливість вручення відправлень відповідачу є наслідком незабезпечення ним вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за його офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому таких поштових відправлень.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а неподання ним до суду відзиву не можна визнати таким, що обумовлене поважними причинами.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі – замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Перспектива" (далі – виконавець, відповідач) було укладено договір № У1493/03 від 15.06.2020 про надання послуг "Заміна компонентів магістрального пульпопроводу ОЗФ, БЗАФ, інв.2843" (далі – договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати послуги "Заміна компонентів магістрального пульпопроводу ОЗФ, БЗАФ, інв.2843", а замовник зобов`язується оплатити надані послуги за актом здавання-приймання наданих послуг згідно з договором. Код робіт (послуг) за державним класифікатором продукції та послуг 42.21.

Додатковою угодою № 1 від 19.10.2020 до договору сторони внесли зміни до розділу 1 "Предмет договору" договору № У1493/03 від 15.06.2020 та виклали пункт 1.1 в новій редакції: "1.1. В порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати послуги "Заміна компонентів та підготовка до часткового списання магістрального пульпопроводу ОЗФ, БЗАФ, інв.2843", а замовник зобов`язується оплатити надані послуги за актом здавання-приймання наданих послуг, згідно з договором. Код робіт (послуг) за державним класифікатором продукції та послуг 42.21" (а.с. 17).

Згідно з пунктом 2.1 договору загальна вартість робіт - 345 833,33 грн, ПДВ 69166,67 - грн, всього вартість робіт з ПДВ становить 415 000,00 грн.

За умовами пункту 2.2 договору вартість робіт є твердою і відповідає договірній ціні робіт (Додаток № 2) та локальному кошторису (Додаток № 3) й перегляду у бік збільшення не підлягає упродовж строку дії договору.

Усі зміни та доповнення за цим договором узгоджуються сторонами підписанням додаткової угоди (п. 2.3 договору).

Пунктом 2.4 договору визначено, що поставка матеріалів (труба, компенсатор, електроди, опори та футляри пульпопровода, пісок, ЩПС, блоки, плити, бетон) – замовника. Витратні матеріали та інструмент – виконавця. Послуги машин і механізмів – виконавця. Підсумкова ціна включає всі додаткові витрати (перебазування, ТО, ремонт техніки тощо). Погодження дозволу на виконання робіт із міськгазом, міськводоканалом, ДАІ та міською владою – виконавця.

Сторони володіють достатньою інформацією про такі роботи, а також про ціни, які склалися на ринку ідентичних (однорідних) робіт, у зв`язку з чим ціни на роботи для сторін є звичайними і відповідають рівню ринкових цін (п. 2.5 договору).

Відповідно до пункту 2.6 договору розрахунки здійснюються в національній валюті України. Умови оплати – поетапно, за фактом виконання робіт з відстрочкою платежу 30 календарних днів. Перелік документів для здійснення оплати: рахунок-фактура, податкова накладна, акти КБ-3, КБ-2в, виконавча схема.

У пункті 3.1 договору визначено строки виконання робіт, а саме: 18.05.2020 -31.12.2020 згідно з графіком (Додаток 1), затвердженим замовником.

Додатковою угодою № 4 від 01.04.2021 до договору сторони змінили редакцію пункту 3.1 договору, продовживши строк виконання робіт до 30.06.2021 (а.с. 19).

За змістом пункту 4.1 договору здавання-приймання робіт проводиться відповідно до діючих норм і правил і оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг (КБ-2В).

У разі порушення термінів надання послуг за цим договором замовник має право стягнути з виконавця штраф у розмірі 0,5% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати надання послуг (включаючи останній день надання послуг). У разі прострочення понад 10-ти календарних днів замовник має право додатково стягнути з виконавця штраф у розмірі 10% від суми наданих послуг, з яких допущено прострочення виконання (пункт 9.2 договору).

Згідно з пунктом 12.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Датою укладення договору вважається: при укладенні договору в електронному вигляді – остання з дат підписання сторонами договору, при укладенні договору на паперовому носії – з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.01.2021, але не раніше повного виконання зобов`язання обома сторонами. Сторони можуть продовжити строк дії цього договору на обумовлений сторонами термін на тих же умовах, підписавши відповідну додаткову угоду до цього договору.

Додатковою угодою № 2 від 30.12.2020 до договору сторони, серед іншого, продовжили строк дії договору до 31.12.2021 (а.с. 18).

Відповідно до умов договору сторони підписали:

- локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на загальну суму 321431,46 грн (Додаток 3 до договору) (а.с. 13 - 15);

- договірна ціна на суму 415000,00 грн (Додаток 2 до договору), яка включає: визначену локальним кошторисом № 2-1-1 вартість будівельних робіт на суму 321431,51 грн; кошторисний прибуток - 20566,45 грн; кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій – 3835,37 грн; податок на додану вартість – 69166,67 грн (а.с. 16).

Під час виконання робіт за договором відповідач звернувся до позивача з пропозицією узгодити виконання додаткових робіт з демонтажу трубопроводу діам. 820 мм та довжиною 320 м (далі – спірні будівельні роботи), оскільки станом на 01.06.2021 ним встановлено, що цей трубопровід більше ніж на 50% забитий шламом, що суттєво збільшує витрати. Відповідач зазначив, що для виконання робіт за договором необхідно орендувати кран вантажопідйомністю 16 т орієнтовно на 16 годин (лист № 54 від 01.06.2021; а.с. 20).

У відповідь на зазначене звернення позивач у листі № 35/59 від 07.06.2021 указав, що згідно з пунктом 2.2 договору вартість робіт є твердою і відповідає договірній ціні робіт (Додаток № 2), локальному кошторису (Додаток № 3), а тому перегляду в бік збільшення не підлягає упродовж строку дії договору. Також позивач зауважив, що при підготовці документів на тендер учасникам надавався дефектний акт із переліком робіт. Усі учасники ознайомлені з об`єктом на місці й питання щодо додаткових робіт відповідачем не ставилося (а.с. 21).

Листом № 35/65 від 15.06.2021 на адресу відповідача позивач зауважив, що роботи згідно з умовами договору виконані не в повному обсязі, у зв`язку з чим просив відповідача прискорити виконання робіт з демонтажу та перевезення б/в металевої труби до місця складування на території ОЗФ (без очищення від залишків шламів) (а.с. 22).

У відповідь на це звернення відповідач у листі № 57 від 15.06.2021 зазначив, що навантаження, перевезення та розвантаження труб із шламом призведе до додаткових втрат, які не враховані робочим проектом. Відповідач повідомив, що демонтаж, навантаження та перевезення залишку труб діаметром 820х10 мм буде ним виконано лише після їх очищення позивачем та укладення додаткової угоди на виконання цих робіт (а.с. 23).

Листом № 35/67 від 22.06.2021 на адресу відповідача позивач наголосив на необхідності виконання умов пункту 2.5 договору № 1493/03 від 15.06.2020 та просив завершити роботи у строк до 30.06.2021 (а.с. 24).

У зв`язку з порушенням строків виконання робіт позивач звернувся до відповідача з претензією № 101-652/107 від 09.07.2021, в якій заявив вимогу про сплату штрафних санкцій у розмірі 4500,80 грн на підставі пункту 9.2 договору (а.с. 29 - 32).

16.07.2021 сторонами підписано акт форми КБ-2в № 4 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2021 року на суму 84132,25 та довідку форми КБ-3 до нього про вартість виконаних спірних будівельних робіт (а.с. 25 - 27).

30.08.2021 позивач надіслав відповідачу досудове нагадування - лист № 101-808/145 від 28.08.2021 щодо необхідності сплати позивачу у п`ятиденний строк штрафних санкцій у розмірі 14723,10 грн за порушення строків надання послуг (а.с. 32 - 35).

Вимог досудового нагадування щодо сплати штрафних санкцій відповідач не виконав, що й стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафних санкцій внаслідок порушення строків виконання робіт за укладеним договором.

Правовідносини сторін у справі є характерними для договору підряду, оскільки передбачають передачу замовнику результатів виконання робіт за актами здавання-передачі, а не надання йому виконавцем послуги, що споживається у процесі здійснення відповідної діяльності.

Згідно з частинами першою, другою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави (глава 61 "Підряд" Цивільного кодексу України), положення цього параграфа (§ 1 "Загальні положення про підряд") застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч. 4 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Частинами першою - третьою статті 844 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

За частиною п`ятою статті 844 Цивільного кодексу України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

Відповідно до частини першої статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Умовами укладеного сторонами договору з подальшими змінами передбачено, що вартість робіт є твердою, відповідає договірній ціні (Додаток № 2) й локальному кошторису (Додаток № 3) та перегляду в бік збільшення не підлягає упродовж строку дії договору (пункт 2.2 договору).

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Аналогічні приписи викладено у частинах першій та сьомій статті 193 Господарського кодексу України.

Наявні у справі докази свідчать, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання перед позивачем, порушивши установлений договором строк виконання робіт за підписаним сторонами актом № 4 (за липень 2021 року), які передбачені локальним кошторисом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

За змістом пункту 9.2 договору передбачений сторонами штраф у розмірі 0,5% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, обраховується за кожен день прострочення, що відповідає поняттю "неустойка (пеня)". Зазначення в договорі неустойки (пені) як штрафу не перетворює її в штраф і не є підставою для відмови у стягненні неустойки (пені) у разі прострочення виконання зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4400/17.

Відтак передбачені пунктом 9.2 договору штрафні санкції за порушення зобов`язання щодо своєчасного виконання робіт є законним видом відповідальності сторони за договором.

Щодо правомірності встановлення сторонами у договорі штрафної санкції у вигляді пені за прострочення виконання негрошового зобов`язання слід зазначити таке.

Суспільні відносини щодо укладання та виконання господарських договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Абзацом другим частини першої статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в частині сьомій статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом частини другої статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) слід застосовувати положення глави 26 Господарського кодексу України («Штрафні та оперативно-господарські санкції».

Частина перша статті 173 Господарського кодексу України містить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто, в розумінні статей 173 та 230 Господарського кодексу України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.

Крім того, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідна правова позиція викладена у численних постановах Верховного Суду: від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16/ від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17.

На підставі пункту 9.2 договору позивачем заявлені до стягнення з відповідача штраф, який фактично є пеню, у сумі 6309,90 грн та штраф у сумі 8413,20 грн.

Неустойка (пеня) в сумі 6309,90 грн розрахована за загальний період прострочення з 01.07.2021 по 15.07.2021, виходячи з 0,5% від вартості робіт, за якими допущено прострочення, а саме – 84132,25 грн.

Штраф у сумі 8413,20 грн за прострочення виконання понад десять днів розрахований позивачем у розмірі 10% також із зазначеної суми - 84132,25 грн.

Перевіркою наведених у позові розрахунків підстав для їх зменшення судом не встановлено.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені) в сумі 6309,90 грн та штрафу в сумі 8413,20 грн є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2270,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Перспектива" про стягнення штрафних санкцій у сумі 14723,10 грн, з яких: 6309,90 грн – неустойка (пеня) та 8413,20 грн – штраф, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Перспектива" (ідентифікаційний код 24445053, місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Пушкіна, буд. 15-Б) на користь Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00190928, місцезнаходження: 53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, буд. 11) неустойку (пеню) в сумі 6309,90 грн, штраф у сумі 8413,20 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.12.2021.

Суддя І.І. Колісник