Рішення № 102215862, 24.12.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8835/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Савенко О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ", 69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м.Київ, вул.Є.Гедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49602, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, б.108, код ЄДРПОУ 40081237

про стягнення шкоди, завданої недостачею у розмірі 15 807,01грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Козлова О.О.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про стягнення шкоди, завданою недостачею у розмірі 15 807,01грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 270,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу, докази якої будуть надані протягом п`яти днів з моменту винесення рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Договору № 924/18 Сб від 19.12.2018р. в частині порушення відповідачем зобов`язань зі схоронності прийнятого до перевезення вантажу.

Ухвалою суду від 11.11.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.12.2021р. о 10:30 год.

У судове засідання 14.12.2021р. представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 14.12.2021 розгляд справи відкладено на 24.12.2021р. о 10:00 год.

В призначене судове засідання представник позивача не з`явивcя, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 26.05.2020р. по справі №1-24-7-5/297-06/7817 дійшов висновку, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

При цьому суд зазначає, що учасники судового провадження, мають в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що наголошував Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України".

Окрім цього, згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує Єдиний державний реєстр судових рішень. Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином суд зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись із прийнятими по даній справі судовими рішеннями на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу відповідно до ч.9 ст. 165, а також ч. 2 ст.178 ГПК України за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене та згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (позивач, покупець) та Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (продавець) укладено договір №924/18Сб (надалі - договір), за п. 1.1. якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію, іменуємо в подальшому продукція.

Згідно з п. 1.2. договору асортимент, кількість, якість, ціна, строки поставки продукції, додатково оговорюються з покупцем та зазначаються у Специфікаціях до договору, що є невід`ємною частиною даного договору.

Загальна сума договору складається з сум специфікацій до даного договору (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 3. додаткової угоди №2 від 30.12.2019 строк дії договору продовжено до 31.12.2020.

Згідно з п. 1, 2, 3 додаткової угоди №3 від 19.03.2020 сторони домовилися про наступне:

"З метою оптимізації документообігу між сторонами, підвищення рівня охорони та захисту переданих документів та інформації, що міститься в них, сторони домовилися, що мають право оформляти/підписувати такі документи: рахунки-фактури, акти прийому-передачі продукції, сертифікати якості (далі - документи) в електронному вигляді, як електронні документи в розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Сторони домовилися про впровадження та організації Системи електронного обміну документами в електронному вигляді (далі - EDI), які будуть підписуватися за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженими особами сторін (далі - КЕП).

Сторони домовилися, що КЕП не звіряється електронними печаткою/кваліфікованою електронною печаткою/вдосконаленою електронною печаткою.

Сторони домовилися про обмін електронними документами, при цьому, документи, передані за допомогою EDI, завірені КЕП уповноважених осіб мають повну юридичну силу, породжують права і обов`язки для сторін, і можуть бути представлені в суді у якості належних доказів. Підтвердження руху документів по EDI (відправлення, отримання, прочитання, доставка і т.д.) вважається легітимним і є фактом підтвердження прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін, та не вимагає додаткового доведення.

Пунктом 3 додаткової угоди №4 від 31.12.2020 строк дії договору продовжено до 31.12.2021.

Відповідно до п. 1. Специфікації № 76 від 01.09.2021 до договору (далі - Специфікація) ПРАТ "АКХЗ" зобов`язується поставити ПАТ "Запоріжсталь" 2300 т горішку коксового 10-25 мм.

Так, на виконання умов договору, 05.09.2021 ПРАТ "АКХЗ" зі станції Авдіївка Донецької залізниці за залізничною накладною №50432525 у вагонах №63379937, №63161588 відправив вантаж "Горішок коксовий 10-25 (вологий)" у кількості 87 110 кг на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на адресу вантажоодержувача ПАТ "Запоріжсталь".

Вартість вантажу у вагоні №63379937 складає 6 648,08 грн. без ПДВ за 1 т., що підтверджується рахунком-фактурою №94153908 від 05.09.2021 та актом прийому-передачі ПРАТ "АКХЗ" №94153908 від 05.09.2021.

Вага вантажу у вагоні №63379937 відповідно до залізничної накладної №50432525 становить 43 130 кг.

12.09.2021 на станції Запоріжжя-Ліве складено Комерційний акт №460005/1486.

Згідно з Комерційним актом №460005/1486 від 12.09.2021: на підставі актів загальної форми №37823 від 06.09.2021 станції Покровськ Донецької залізниці, №8718 від 09.09.2021 станції Чаплине проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу, що прибув груповою відправкою, вказаною на лицьовій стороні цього акту, приймальником поїздів ОСОБА_1 , прийомоздавальником заводу Закаблук Є.В., слідчим Заводського ВП Ямпольською Ю.В., у присутності заступника начальника станції Тетері О.М., зі зважуванням на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №4226194, прийнятих до обліку Запорізькою дирекцією залізничних перевезень під №088, огляд-перевірка 02.04.2021. По документу значиться 2 напіввагони вагою 87 110 кг. В вагоні №63379937 знаходиться тара 23 420 кг, нетто 43 430 кг. Фактично виявилось брутто 64 000 кг, тара з документу 23 420 кг, нетто 40 580 кг, що менш документу на 2 850 кг. У комерційному відношенні навантаження шапкою вище рівня бортів на 20-30 см, маркований повздовжньою смугою вапном, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування, виїмки: над 1, 2, 3-ми люками праворуч довжиною 400 см, шириною 100 см, глибиною 30 см. Над 7ми люками довжиною 130 см, на ширину вагону, глибиною 20 см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися. Начальник вантажного району за штатним розкладом відсутній.

За розрахунком Позивача, з урахуванням норми нестачі, недостача вантажу: у вагоні №63379937 становить 2 850 кг, вартість недостачі становить 15 807,01 грн., з урахуванням ПДВ.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт несхоронного перевезення вантажу залізницею, обґрунтованість розрахунків Позивача.

Пунктом 110 Статуту залізниць України (далі - Статут) визначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно з п. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли:

а) вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення;

б) недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок дії природних причин, пов`язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі;

в) вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача;

г) недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси;

д) зіпсований швидкопсувний вантаж, виявлений у вагоні, прибув без порушення встановленого режиму перевезень (охолодження, опалення, вентиляція), і термін перебування вантажу в дорозі не перевищив граничного терміну перевезень, встановленого Правилами;

е) втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: 1) таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; 2) завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); 3) здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; 4) стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

Відповідно до п. 113 Статуту за не збереження прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від неї причин.

За п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно з п.115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: … 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

З наведених норм вбачається, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка ваг), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Відповідно до ст. 610, 614 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно зі ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно зі ст.ст.78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач відзив на позов не надав.

Розглянувши дану справу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідач не надав суду доказів відсутності його вини у несхоронному перевезенні вантажу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи позивача не спростував, що дає суду підстави вирішувати спір за наявними письмовими доказами.

Перевіривши доводи та докази позивача (Договір, рахунок постачальника, залізнична накладна, комерційний акт, розрахунок позивача), проаналізувавши обставини справи, суд вважає їх обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи

Підстави звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, передбачені п. 111 Статуту - відсутні. У комерційному акті № 460005/1486 від 12.09.2021 зафіксовано виїмки та недостачу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на відповідача.

У позовній заяві позивачем зазначено попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат на суму 10 098,07грн.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Позивач, у позовній заяві, вказав, що заява про стягнення судових витрат буде подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тому суд не розглядає питання відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241,247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м.Київ, вул.Є.Гедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49602, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, б.108, код ЄДРПОУ 40081237 на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ", 69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230 шкоду, завдану недостачею у розмірі 15 807,01 грн., судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 24.12.2021

Суддя С.П. Панна