Ухвала суду № 102215803, 20.12.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви за нововиявленими обставинами

20.12.2021м. ДніпроСправа № 904/5269/19

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Савенко О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" про перегляд судового рішення від 20.04.2021 за нововиявленими обставинами у справі № 904/5269/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ"

до Відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП", м. Дніпро

Відповідача-2, Універсальної товарної біржі "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ УМВБ", м.Київ

третя особа-1, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВІНТУМ", м.Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_1

про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ82-100718 від 10.07.18р.

Представники сторін:

від позивача: Варяничко С.В

від відповідача-2: Окунєв І.С.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідач-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП", Відповідач-2 Універсальна товарна біржа "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ УМВБ", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВІНТУМ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ82-100718 від 10.07.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пунктами 10.6.7. та 10.9.2. статуту ТОВ "ГРУПА "УМВБ", в редакції затвердженій рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ГРУПА "УМВБ" від 24.03.2017р. протоколом №24-03/17, встановлено обмеження щодо укладання договорів на суму, яка перевищує 200 000грн., а так само щодо надання доручень на їх укладення. Правочин вартістю 3 596 400,00 грн. укладено 10.07.2018р. ТОВ "ІНВІНТУМ" на підставі договору доручення №БД79-09072018 від 09.07.2018р. та довіреності №2018-07-09-д від 09.07.2018р. за відсутності будь яких інших дозволів та погоджень. ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ "ГРУПА "УМВБ" доручив ТОВ "ІНВІНТУМ" укласти із Універсальною товарною біржею "Контрактовий дім УМВБ", кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин України Гінзбург, зазначений договір від 10.07.2018р. без наміру створення правових наслідків, оскільки п.2.3.2. зазначеного правочину встановлено, що оплата цінних паперів перераховується протягом 3 років з моменту їх зарахування на рахунок Покупця.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021р. в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Судовий збір покладено на позивача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2021р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021р. у справі № 904/5269/19 - залишено без змін.

26.10.2021р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021р. за нововиявленими обставинами, в якій просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 10.07.2018р. № БВ82-100718 укладеного між ТОВ "ГРУПА "УМВБ" (в подальшому перейменоване у ТОВ "ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП") та Універсальною товарною біржею "Контрактовий дім УМВБ" за представництва брокеру- ТОВ "ІНВІНТУМ";

- судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 01.11.2021р. прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження з розгляду заяви за нововиявленими обставинами з призначенням її в судовому засіданні. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

17.11.2021р. до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021р. у справі № 904/5269/19 за нововиявленими обставинами та залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021р. у справі № 904/5269/19 в силі.

В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021р. ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" посилається на те, що у зв`язку із смертю ОСОБА_1 , яка була мажоритарним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП" із часткою 79%, з 05.04.2019 ТОВ "ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП" не має керівника та інших органів управління, тому не могли бути ухвалені рішення загальними зборами учасників ТОВ "ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП".

Відповідно до ч.1 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Згідно з ч.15 ст.32 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 20.04.2021 по справі № 904/5269/19, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського процесуального кодексу України, підставами перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами:

- рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 ст.320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Підставою для перегляду вказаного судового рішення ТОВ «КУА «ІЗІ ЛАЙФ» вважає смерть ОСОБА_1 і, як наслідок, відсутність у ТОВ «ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП» керівника та інших працездатних органів управління, що на думку Позивача, надає йому право звертатись до суду в інтересах ТОВ «ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП» з усіма процесуальними правами та обов`язками позивача.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (ст.239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди учасників цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені товариства, а не його учасника.

Отже, підписання директором товариства договору без передбаченого статутом попереднього погодження учасниками товариства може порушувати права та інтереси товариства, а не корпоративні права позивача.

Наведена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 р. у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 р. у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 р. у справі №904/10956/16, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 р. у справі № 910/5676/18.

У постанові від 08.10.2019 р. у справі № 916/2084/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають.

У постанові від 21.01.2020р. у справі № 910/5676/18 Верховний Суд наголосив, що підписання директором Товариства Договору без передбаченого статутом попереднього погодження учасниками Товариства може порушувати права та інтереси Товариства, а не корпоративні права Позивача.

За результатами розгляду справи № 910/12786/18 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила, що визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства саме по собі не може слугувати єдиною підставою для висновку про недійсність договору. Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

За правилом ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приписами ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. 115 ЦК України передбачено, що товариство з обмеженою відповідальністю є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного фонду, продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності, одержаних доходів та іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно з положеннями ст.10 Закону України «Про господарські товариства», ст. 116 ЦК України учасники товариства з обмеженою відповідальністю мають право: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом, а також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що управління товариством здійснюють його органи.

Отже, Позивач, як учасник товариства з обмеженою відповідальністю, не наділений суб`єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна такого товариства.

Господарський суд зазначає, що смерть особи, яка виконувала обов`язки керівника товариства, не тягне за собою перехід права на управління вказаним товариством та звернення до суду від його імені до будь-якого з учасників такого товариства.

Факт смерті ОСОБА_1 і відсутність у ТОВ «ІМПЕРЮ-ПАРТНЕР ГРУП» нового керівника не впливає на зміст спірних правовідносин та на результати розгляду справи № 904/5269/19.

Таким чином, що факт смерті керівника ТОВ «ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП» на час розгляду справи № 904/5269/19 не входить до предмета доказування у справі та не може вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, що брали участь у справі.

Факт смерті ОСОБА_1 жодним чином не спростовує факти, покладені в основу оспорюваного рішення. Ця обставина не може вплинути на юридичну оцінку обставин судом в оспорюваному рішення.

Вказані дії керівника ТОВ "ІМПЕРЮ-ПАРТНЕР ГРУП" Звєрєвої О.В., вчинені нею за життя, свідчать про повне схвалення укладення оспорюваного договору та відсутність підстав для оскарження Договору № БВ82-100718 купівлі-продажу цінних паперів від 10.07.2018р.

В той же час, суд враховує, що ТОВ «ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП» виступає у справі № 904/5269/19 в якості відповідача, а не позивача. Господарським процесуальним законодавством не передбачена можливість зміни процесуального статусу особи при перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами.

У пункті 5.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019р. у справі № 916/3245/17 та в пункті 5.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 р. у справі № 916/542/18 сформульовано правовий висновок про те, що під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

ГПК України не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, не передбачає цей Кодекс і поняття «неналежний позивач», не визначає й механізму заміни останнього.

Таким чином, у випадку встановлення судом процесуального випадку за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору, як такого (аналогічний висновок щодо застосування норм ст. ст. 45,231 ГПК України наведено у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 р. у справі № 907/551/17 та від 07.09.2020 р. у справі №917/468/19).

В той же час, задоволення позовних вимог ТОВ «КУА «ІЗІ ЛАЙФ» у результаті перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021р. у справі № 904/5269/19 суперечило би принципу остаточності рішень суду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини, одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicate - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року «Пономарьов проти України» № 3236/03, § 40).

Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі в заяві ТОВ «КУА «ІЗІ ЛАЙФ» не зазначено й не обґрунтовано.

Щодо клопотання позивача про визнання ТОВ «ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП» неналежним відповідачем, а саме з ТОВ «ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП» до Універсальної товарної біржі "Контрактовий дім УМВБ", суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає механізму заміни неналежного відповідача при розгляді заяви за нововиявленими обставинами. В задоволенні клопотання позивача про заміну неналежного відповідача було відмовлено, про що зазначено в протокольній ухвалі 20.12.2021р.

Відповідно до ч.3 ст.325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 325 ГПК України).

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви ТОВ «КУА «ІЗІ ЛАЙФ» про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021р. за нововиявленими обставинами у справі №904/5269/19

Керуючись ст.ст.234, 256, 257, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" про перегляд судового рішення від 20.04.2021р. у справі № 904/5269/19 - відмовити.

Судовий збір покласти на позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 24.12.2021р.

Суддя С.П. Панна