Вирок № 102212906, 24.12.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1227/21

Номер рядка у звіті 93

24 грудня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.,

за участю: секретаря с/з Варданян Л.А.,

прокурора Циганника А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Зеленого Ю.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12020250150000767 від 21.08.2020 з угодою про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Переяслав-Хмельницький, Київської області, українця, громадяна України, розлученого, освіта середня, офіційно не працюючого, інвалідом будь-якої групи, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, учасником АТО (ООС), депутатом будь-якого рівня не являється, має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП не відомий, раніше судимого:

1) 15.12.2014 р. вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

2) 08.02.2021 р. вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Переяслав- Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15.12.2014 за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років, призначено остаточно покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 21.08.2020 близько 00 годин 15 хвилин, більш точний час слідством не встановлений, перебуваючи за адресою: Черкаська область, с. Піщане, більш точне місце слідством не встановлено, за попередньою змовою із особою, відомості відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, таємно, шляхом зламу вхідних дверей металевим ломом, проникли до приміщення базової станції мобільного зв`язку №СК 9011, що розташована за адресою: Черкаська область, с. Піщане, звідки здійснили крадіжку восьми акумуляторних батарей «Solena Power 150Аh 6-XFM-150D», які належать ТОВ «лайфселл», чим завдали ТОВ «лайфселл» матеріальних збитків на суму 39675 гривень 48 копійок.

Він же, повторно, 31.08.2020 близько 23 години 30 хвилин, більш точний час слідством не встановлений, перебуваючи за адресою: Черкаська область, с. Софіївка, більш точне місце слідством не встановлено, за попередньою змовою із двома особами, відомості відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, таємно, спільно із особою, відомості відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, шляхом зламу вхідних дверей металевим ломом, проникли до приміщення базової станції мобільного зв`язку № СК 9010, що розташована за адресою: Черкаська область, с. Софіївка, звідки намагалися здійснити крадіжку чотирьох акумуляторних батарей «Coslight 6-GFM-150Х/В-чайл код», які належать ТОВ «лайфселл», вартістю 8188 гривень 96 копійок, при цьому, в цей час інша особа, відомості відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, знаходячись поза приміщенням вказаної станції мобільного зв`язку, спостерігала, щоб їхні дії ніким не були помічені, однак кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а саме в зв`язку з його припиненням працівниками поліції.

Суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у приміщення, вчиненій за попередньою змовою групою осіб та за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, тобто в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у приміщення, вчинену за попередньою змовою групою осіб, вчинену повторно.

19.04.2021 року між прокурором Золотоніської окружної прокуратури Циганником А.В., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України; зобов`язався співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою.

За вказаною угодою сторони погодили покарання:

-за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;

-за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Суд вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватими, відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно заяви, що міститься в матеріалах справи, представник потерпілого не заперечує проти затвердження судом угоди про визнання винуватості та призначення узгодженої міри покарання. Цивільний позов не заявляв.

У судовому засіданні прокурор просив крім визначеного угодою покарання призначити покарання на підставі ст. 71 КК України, оскільки ОСОБА_1 засуджений 08.02.2021 р. за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 6 років позбавлення волі. Остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 6 років 1 місяця позбавлення волі.

У судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, а обвинувачений має права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України та розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, зокрема про характер обвинувачення, щодо якого він визнав себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом та, що він цілком розуміє свої права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Вислухавши сторони кримінального провадження, зокрема обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтвердив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України та КК України суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1 та призначення останньому узгодженої міри покарання.

Обвинуваченому роз`яснено і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі становлять 5802,48 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 469, 472 - 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 19.04.2021 року про визнання винуватості між прокурором Золотоніської окружної прокуратури Циганником А.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:

-за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;

-за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2021 р. у вигляді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 6 (шести) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту оголошення вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2021, з 08.02.2021 року, зарахувавши у відповідності до ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) в строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення ОСОБА_1 в період з 05.07.2017 року по 23.03.2018 року, з 03.06.2020 року по 04.06.2020 року, та з 03.12.2020 року по день набрання вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2021 року законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 5802,48 грн.

Речові докази по справі:

- вісім слідів папілярних узорів, відкопійованих на вісім відрізків липкої стрічки, які були вилучені 21.08.2020 під час ОМП за адресою: с. Піщане Золотоніського району Черкаської області; п`ять слідів папілярних узорів, відкопійованих на два відрізки липкої стрічки; два сліди транспортного засобу, які відкопійовані на два окремі гіпсові зліпка; два відрізки липкої стрічки з відкопійованими п`ятьма слідами рук, наклеєні на аркуш паперу; врізний замок у розібраному вигляді; монтировка та предмет зовні схожий на монтировку; два гіпсових зліпки зі слідами низу взуття, які передані на зберігання в кімнату речових доказів Золотоніського РВП - знищити;

- чотири акумуляторні батареї марки «Coslight 6-GFM-150Х/В-чайл код», передані на відповідальне зберігання власнику; автомобіль марки «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 , переданий під відповідальне зберігання адвокату Завірюха Р.В.– залишити в розпорядженні власників;

- пару кросівок, вилучених у підозрюваного ОСОБА_1 , які передані на зберігання в кімнату речових доказів Золотоніського РВП – повернути власнику.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.Ю. Степченко