Ухвала суду № 102212707, 23.12.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7317/19

Провадження №1-кп/635/1090/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі колегії суддів:

головуючий суддя О.М. Пілюгіна

судді Даниленко Т.П., Лук`яненко С.А.

секретар судового засідання Зуєнко В.В.

сторона обвинувачення: прокурор Власенко О.В.

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1 , захисник адвокат Деркач С.В.

обвинувачений ОСОБА_2 , захисник адвокат Горлач О.С.

обвинувачений ОСОБА_3 , захисник адвокат Хлопов А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Зноб-Новгородський Середино-Будського району Сумської області, громадянина України, який раніше засуджений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Пархомівка Краснокутського району Харківської області, громадянина України, який не засуджений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Іванчуківка Ізюмського району Харківської області, громадянина України, який раніше засуджений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор звернулась до суду з клопотанням за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220430001423 від 03.09.2018, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків та продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються.

В обґрунтування клопотань прокурор посилалась на те, що обвинуваченим інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, які не працюють, не одружені, в яких відсутні місці соціальні зв`язки, у зв`язку з чим вони можуть покинути територію Харківської області та переховуватись від суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. Зважаючи на те, що суд досліджує докази безпосередньо під час судового розгляду, який починається заново, в судовому засіданні потерпілі та свідки не допитані, а обвинувачені обізнані про місце проживання та роботи потерпілих та свідків, тому існує ризик незаконного на них впливу з боку обвинувачених. Крім того, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 раніше засуджені і знову обвинувачуються у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи викладене, необхідність запобігання вказаним ризикам, які стали підставою для застосування та продовження запобіжного заходу, які не зникли та не зменшились, виправдовують тримання обвинувачених під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти продовження застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, від промови відмовився.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Горлач О.С. у судовому засіданні підтримала позицію свого підзахисного, просила змінити обраний запобіжний захід на більш м`який – домашній арешт та вказала, що її підзахисний є інвалідом ІІІ групи і потребує профілактичного лікування, раніше не засуджений в силу ст. 89 КК України, продовження існування ризиків не доведено, а об`єктивні обставини, зокрема зміна складу суду не повинні мати вплив на обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні проти продовження застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував та вказав, що ризики вказані прокурором не мають підтвердження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Хлопов А.В. у судовому засіданні заперечував проти продовження застосування до його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та вказав, що клопотання не відповідає вимогам закону, оскільки не містить обґрунтування неможливості запобігання вказаним у клопотанні ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, при цьому у клопотанні не доведено і існування самих ризиків передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, та вказав, що справа у суді слухається більше трьох років, свідки вже допитувались, при цьому судом не приймалось до уваги, що його тітка пропонувала йому для проживання своє житло.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Деркач С.В. у судовому засіданні підтримав думку свого підзахисного, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, змінити обраний запобіжний захід на більш м`який та пояснив, що сторона обвинувачення свої вимоги ґрунтує тільки на тому, що ОСОБА_1 раніше засуджений. Суду подавались докази на підтвердження, що у обвинуваченого є місце проживання у разі зміни запобіжного заходу, він має цивільну дружину. Також, прокурором не надано доказів на підтвердження, що існує ризик незаконного впливу на свідків.

Вислухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, в тому числі, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, при цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 червня 2019 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 14 днів – до 10 липня 2019 року. Надалі, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 неодноразово продовжувався слідчим суддею та судом, останній раз до 25 грудня 2021 року.

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 червня 2019 року відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 14 днів – до 10 липня 2019 року. Надалі, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 неодноразово продовжувався слідчим суддею та судом, останній раз до 25 грудня 2021 року.

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 червня 2019 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів – до 24 серпня 2019 року. Надалі, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 неодноразово продовжувався слідчим суддею та судом, останній раз до 25 грудня 2021 року.

Вирішуючи питання про застосування обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує особу кожного з обвинувачених, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв`язків, моральні переконання, майновий стан та зв`язки з державою, крім того суд оцінює в сукупності всі обставини.

Обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше засуджений за вчинення злочинів різного ступеню тяжкості, в тому числі особливо тяжкого, був засуджений, відбував покарання в місцях позбавлення волі, і знову обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину групою осіб; йому відомі адреси проживання свідків, при цьому не одружений, не працює і не має законних джерел існування та стійких соціальних зав`язків, і вказані обставини, у їх сукупності дають підстави вважати про неможливість запобігання ризикам, зазначеним у пунктах 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, тому суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який та продовжує строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше засуджений за вчинення злочинів різного ступеню тяжкості, в тому числі особливо тяжкого, був засуджений, відбував покарання в місцях позбавлення волі, і знову обвинувачується у вчиненні злочинів різного ступеню тяжкості, в тому числі особливо тяжкого злочину групою осіб, при цьому йому відомі адреси проживання свідків, він не має стійких соціальних зав`язків, законних джерел існування і вказані обставини, у їх сукупності дають підстави вважати про неможливість запобігання ризикам, зазначеним у пунктах 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, тому суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на більш м`який та продовжує строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не одружений і не має стійких соціальних зав`язків, є інвалідом ІІІ групи, отримує пенсію і має кошти для переміщення країною, при цьому обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину групою осіб, обвинуваченому відомі адреси проживання свідків, і вказані обставини, у їх сукупності, незважаючи, що він вважається таким, що не має судимостей, дають підстави вважати про неможливість запобігання ризикам, зазначеним у пунктах 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, тому суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м`який та продовжує строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Отже, враховуючи вище викладене, з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме, що обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 інкримінується вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров`я потерпілих та погрозою застосування такого насильства, за попередньою змовою групою осіб, з проникнення у житло, тому на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.

В засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

За викладених обставин, суд, вважає про наявність достатніх підстав для продовження строку застосування до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню існуючим ризикам.

Розмір застави відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України судом не визначається, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 197, 199, 315 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України – продовжити до 20 лютого 2022 року (включно).

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України – продовжити до 20 лютого 2022 року(включно).

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України – продовжити до 20 лютого 2022 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя О.М. Пілюгіна

судді Даниленко Т.П.

Лук`яненко С.А