Ухвала суду № 102212505, 23.12.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8419/21

Провадження №1-кп/645/764/21

У Х В А Л А

Іменем України

23 грудня 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі судової колегії:

Головуючого – судді Бондарєвої І.В., суддів - Алтухової О.Ю., Мартинової О.М., при секретарі – Циганок В.М., за участю прокурора – Крачек Д.В захисника – Ус М.В., обвинуваченого – ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові питання щодо призначення судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за п.7 ч.2 ст.115, ч.1 ст.129 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Фрунзенського районного суду м.Харкова знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за п.7 ч.2 ст.115, ч.1 ст.129 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 02.11.2021 р. відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк до 25.12.2021 року, без визначення суми застави.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вказані при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, наразі не зменшились та не змінились. Обставини, які б могли свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов*язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено.

Захисник Ус М.В. проти продовження запобіжного заходу заперечував, просив про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на відсутність ризиків, про які зазначив прокурор, та необгрунтованість підозри.

Обвинувачений – ОСОБА_1 підтримав захисника, проти клопотання прокурора заперечував.

Судова колегія, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою, судова колегія виходить з даних матеріалів кримінального провадження, які свідчать про обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, та необхідності уникнення ризиків, визначених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність вказаних вище ризиків, що могло б слугувати підставою для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Крім того, продовження тримання під вартою може бути виправданим за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, відповідно до положень п.2 ч.4 ст.183 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 314-316 КПК України, судова колегія –

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» - до 20 лютого 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження тримання під вартою до Харківського апеляційного суду , шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Головуючий – суддя:

Судді: