Ухвала суду № 102208555, 22.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 грудня 2021 року м. Київ № 640/36837/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України триваючу з 14 вересня 2021 року до 13 грудня 2021 року в рамках виконавчого провадження №№66637435, 66637573 при примусовому виконанні чинного з 05 липня 2021 р. рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №640/30364/20 від 17.02.2021 про зобов`язання МЮ України розглянути скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 від 30 квітня 2020 року з урахуванням норм Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом МЮ України від 22 жовтня 2018 року № 3284/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2018 року за № 1195/32647.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачені у статті 287 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивач зазначив, що 03.12.2021 ним в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (далі - АСВП) у виконавчому провадженні №66637435 виявлено допущену у період з 14.09.2021 до 03.12.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. бездіяльність при примусовому виконанні ухваленого у справі №640/30364/20 й чинного з 05.07.2021 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2021.

Крім того, 12.12.2021 в АСВП у виконавчому провадженні №66637573 ОСОБА_2 також виявлено допущену у період з 14.09.2021 до 12.12.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. бездіяльність при примусовому виконанні ухваленого у справі №640/30364/20 й чинного з 05.07.2021 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2021.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що виявлену ним 03.12.2021 і 12.12.2021 бездіяльність органу ДВС, від імені якого її допустив у виконавчих провадженнях №66637435 та №66637573 головний державний виконавець Кузьменко О.С., і яка тривала з 14.09.2021 і до 13.12.2021, слід визнати протиправною.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з позовом процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Водночас, установлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 30.08.2021 відкрито виконавче провадження №66637435 з примусового виконання виконавчого листа №640/30364/20, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 29.07.2021 про зобов`язання Міністерства юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 від 30 квітня 2020 року з урахуванням норм Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2018 року № 3284/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2018 року за № 1195/32647.

Сторонами у вказаному виконавчому провадженні є Міністерство юстиції України та ОСОБА_1 .

Крім того, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 30.08.2021 відкрито виконавче провадження №66637573 з примусового виконання виконавчого листа №640/30364/20, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 29.07.2021 про зобов`язання Міністерства юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 від 30 квітня 2020 року з урахуванням норм Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2018 року № 3284/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2018 року за № 1195/32647.

Сторонами у вказаному виконавчому провадженні є Міністерство юстиції України та ОСОБА_2 .

Згідно супровідних листів від 30.08.2021 вказані постанови надіслані сторонам виконавчих проваджень.

Зі змісту постанов про відкриття виконавчих проваджень від 30.08.2021 вбачається, що боржнику встановлено строк для виконання рішення протягом 10 робочих днів.

З урахуванням викладеного, після отримання постанов про відкриття ВП сторони були обізнані про їх зміст та наслідки невиконання встановлених державним виконавцем вимог, а державний виконавець, в свою чергу, повинен вчиняти виконавчі дії, передбачені ст.63 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому починаючи з вересня 2021 року позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів внаслідок допущення бездіяльності державного виконавця щодо невчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 29.07.2021 у справі №640/30364/20.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19).

Таким чином, позивач, знаючи про винесену постанову про відкриття виконавчого провадження та який обізнаний з порядком та строками виконання судових рішень, звернувся до суду з даним позовом лише 13.12.2021, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів в підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом, тому в силу частини першої статті 123 КАС України позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Окрім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що об`єктом справляння судового збору, є, зокрема, подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивачем додано до позовної заяви квитанцію №35МЕ-В1М3-М35М-0ЕМВ від 07.12.2021 про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Судом на підставі інформації наявної в розділі «Реєстр підтверджень оплат із Казначейства» комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», встановлено, що квитанція № 35МЕ-В1М3-М35М-0ЕМВ від 07.12.2021 на суму 908,00 грн. вже зареєстрована у справі №855/41/21, що свідчить про використання позивачем одного і того ж самого платіжного доручення у двох різних справах, що не допускається законом. Крім того, зазначене позбавляє можливості суд технічно приєднати вказаний платіжний документ до даної справи.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази наявності поважних причин його пропуску, а також надання доказів про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись статтями 122-123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

4. Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.П. Шулежко