Рішення № 102208378, 23.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 року м. Київ № 640/6007/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до про Відділу з питань реєстрації місця проживання Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2021 про відмову ОСОБА_3 у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у поданій останнім в інтересах його малолітньої доньки заяві про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини відповідачем зазначено про відмову у реєстрації місця проживання з підстави: "Особа не подала необхідних документів або інформації (відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є обтяження - арешт нерухомого майна)". Звертає увагу, що в межах досліджуваних правовідносин відсутній будь-який спір про право власності/користування на нерухоме майно, а виключно підлягає дослідженню процедура розгляду заяви про реєстрацію місця проживання та наявність/відсутність правових підстав для відмови в задоволенні вказаної заяви, позаяк ані відомості Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, ані ухвала суду від 23.09.2016 про арешт квартири не містить заборон щодо реєстрації місця проживання дитини. Позивач акцентує увагу на тому, що останнім для проведення реєстрації місця проживання дитини були подані документи, які, відповідно до вимог Закону, є достатніми для вчинення реєстраційної дії суб`єктом владних повноважень, при цьому, жодних зауважень до належності поданих позивачем документів відповідачем не наведено. За наведених обставин вважає, що дії відповідача, пов`язані з відмовою у реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , є протиправними.

Ухвалою суду від 10.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/6007/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

06.04.2021 до суду від представника відповідача Мусійчук В.А. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що на момент звернення заявника про реєстрацію місця проживання своєї малолітньої дочки існувало обтяження житла, що полягало у забороні власникові розпоряджатись та/або користуватись ним. За наведених обставин вважає, що працівники відділу, відмовляючи заявнику в реєстрації місця проживання малолітньої дочки у житлі, діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання Оболонської РДА в м. Києві з заявою про реєстрацію місця проживання своєї малолітньої доньки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі, що належить останньому на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вавілоновою Т.А. 10.02.2014 та зареєстрований в реєстрі за № 260, за адресою: АДРЕСА_1 .

Дана заява була подана в присутності і зі згоди матері дитини - ОСОБА_4 , про що вказано в заяві та засвідчено особистим підписом останньої.

Також, до заяви позивачем було додано квитанцію про сплату адміністративного збору.

09.02.2020 відповідач відмовив у реєстрації місця проживання з підстави не подання особою необхідних документів або інформації (відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є обтяження - арешт нерухомого майна).

Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Визначаючись щодо підсудності даного спору, суд звертає увагу на наступне.

За визначенням статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України:

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З матеріалів справи вбачається, що даний спір стосується оскарження рішення суб`єкта владних повноважень з процедурних питань та не пов`язаний із спором про будь-яке речове право, а відтак підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

Дана правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 11.07.2019 у справі № 296/8597/16-а, від 27.04.2020 у справі № 642/5375/17.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України від 11.12.2003 N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон N 1382-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;

квитанцію про сплату адміністративного збору;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Згідно з положеннями статті 9-1 Закону N 1382-IV орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;

у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними;

для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Відповідно до статті 10 Закону N 1382-IV правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм здійснення реєстрації / зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів встановлюють Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 N 207 (далі - Правила N 207).

Згідно з пунктом 18 Правил N 207 для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

4) документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків / одного з батьків або законного представника/представників);

право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:

документ, що посвідчує особу представника;

документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

При цьому, пунктом 11 Правил N 207 передбачено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

особа не подала необхідних документів або інформації;

у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Так, відмовляючи у реєстрації місця проживання відповідач вказав, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є обтяження - арешт нерухомого майна.

На переконання суду, наведені обставини не можуть бути підставою для відмови у проведенні державної реєстрації, з огляду на наступне.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що перелік документів, необхідних для здійснення реєстрації малолітньої дитини, визначено пунктом 18 Правил, у тому числі і частиною четвертою вказаного пункту, другий з батьків повинен надати свою письмову згоду у присутності особи, яка приймає заяву, або така згода підтверджується на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

У свою чергу, оскаржувана відмова відповідача не містить підстави, визначеної Законом N 1382-IV та Правилами N 207, позаяк не містить посилання на те, якого документа з переліку не надано заявником.

Суд акцентує увагу на тому, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

За змістом частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У свою чергу, під розпорядженням своїм майном розуміється можливість власника речі визначати його фактичну і юридичну долю.

Визначення фактичної долі речі полягає в можливості зміни її фізичної суті аж до повного знищення. Юридична доля речі може бути визначена шляхом передачі права власності іншій особі або шляхом відмови від права на річ.

Таким чином, право розпорядження реалізується через припинення або обмеження належного суб`єктові права власності, наприклад, продаж, дарування, вчинення заповіту або навіть знищення майна.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що реєстрація місця проживання малолітньої дитини у квартирі, на яку накладено арешт, не є реалізацією позивачем права розпорядження такою квартирою, а тому наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про арешт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , - не може бути підставою для відмови у реєстрації місця проживання дитини.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2021 про відмову ОСОБА_3 у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Поряд з цим, суд не вбачає правових підстав для зобов`язання Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на те, що з 01.12.2021 набрав чинності Закон України від 05.11.2021 N 1871-IX "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", яким змінено процедуру реєстрації місця проживання (перебування) і запроваджено процедуру декларування місця проживання (перебування).

Зокрема, пунктом 1 частини першої статті 12 вказаного Закону передбачено, що орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування).

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази зняття обтяження з житла позивача, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш ИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2021 про відмову ОСОБА_3 у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 16, ідентифікаційний код 37371727) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 454,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Катющенко