Рішення № 102208303, 24.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року м. Київ № 640/16497/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доМіністерства освіти і науки Українипровизнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту в частині,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 38621185), в якому просить визнати протиправним та нечинним пункту 5 розділу VII Порядку замовлення, видачі, обліку документів про вищу освіту та додатків до дипломів європейського зразка, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2015 № 249 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.11.2020 № 1351.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що положення оскаржуваного Порядку порушує право позивача на отримання дубліката диплома про вищу освіту.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки з часу отримання позивачем вищої освіти відбулися зміни видів освіти, рівнів освіти та термінів навчання, а тому оскаржуваним Порядком передбачено, що замість диплома про вищу освіту та додатка до нього, виданого до запровадження ступеневої вищої освіти, видається дублікат диплома спеціаліста.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності. У судовому засіданні суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Довідкою Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського від 09.12.2014 № 06/118 підтверджується, що ОСОБА_3 у зв`язку з закінченням повного курсу навчання протоколом № 13 від 19.06.1981 засідання Державної екзаменаційної комісії Миколаївського державного педагогічного інститут імені В.Г. Бєлінського присвоєно кваліфікацію вчителя математики.

За твердженням позивача, ОСОБА_1 втратив диплом про вищу освіту, у зв`язку з чим виникла необхідність отримання його дублікату.

Водночас, ознайомившись з Порядком замовлення, видачі, обліку документів про вищу освіту та додатків до дипломів європейського зразка, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2015 № 249, позивач дійшов висновку, що пункту 5 розділу VII Порядку порушує його право на отримання дубліката диплома про вищу освіту.

Вважаючи пункту 5 розділу VII Порядку протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 70 пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, Міністерство освіти і науки України відповідно до покладених на нього завдань затверджує порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, вимоги до їх форми та/або змісту.

Наказом від 06.03.2015 № 249 Міністерство освіти і науки України затвердило Порядок замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Цим Порядком врегульовано механізм замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту державного зразка за акредитованою освітньою програмою (спеціальністю, напрямом підготовки) та у власних документах про вищу освіту, виданих вищими навчальними закладами за неакредитованою освітньою програмою (далі - документ про вищу освіту), а також обліку документів про вищу освіту та додатків до них.

Зокрема, пунктом 5 розділу VIII Порядку (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.11.2020 № 1351) врегульовано механізм та підстави видачі дублікатів документів про вищу освіту.

Дублікати документів про вищу освіту та додатки до них, видані за встановленими зразками до дати набрання чинності Законом України від 17 січня 2002 року № 2984-III «Про вищу освіту», виготовляються за формами документів відповідного ступеня, чинними на дату видачі дубліката.

Замість диплома про вищу освіту та додатка до нього, виданого до запровадження ступеневої вищої освіти, видається дублікат диплома спеціаліста. Замість диплома про середню спеціальну освіту та додатка до нього, виданого до запровадження ступеневої вищої освіти, видається дублікат диплома молодшого спеціаліста.

У даному випадку, під час навчання позивача у вищому навчальному закладі суспільні відносини в галузі освіти регулювались Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту».

Статтею 60 зазначеного Закону було передбачено, що особам, які закінчили вищі навчальні заклади, присвоюється кваліфікація відповідно до здобутої спеціальності, видається диплом і нагрудний знак встановленого зразка.

Тобто, станом на час навчання позивача у вищому навчальному закладі діючим законодавством не було передбачено диференціацію за освітньо-кваліфікаційними рівнями, а тому при закінченні вищого навчального закладу особі присвоювалась кваліфікація відповідно до здобутої спеціальності та видавався відповідний диплом.

Як вже було зазначено вище, довідкою Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського від 09.12.2014 № 06/118 підтверджується, що ОСОБА_3 у зв`язку з закінченням повного курсу навчання протоколом № 13 від 19.06.1981 засідання Державної екзаменаційної комісії Миколаївського державного педагогічного інститут імені В.Г. Бєлінського присвоєно кваліфікацію вчителя математики.

Отже, ОСОБА_1 у 1981 році здобув вищу освіту та отримав диплом про вищу освіту з кваліфікацією вчителя математики.

Водночас, відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР про проголошення незалежності України 24.08.1991 було проголошено незалежність України та створено самостійну українську державу - Україна.

Також, 10.12.1992 Україною було ратифіковано Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав відповідно до якої було констатовано припинення Союзу РСР, як суб`єкта міжнародного права і геополітичної реальності. Визначено, що з моменту її підписання на територіях держав, що її підписали, не допускається застосування норм третіх держав, у тому числі колишнього Союзу РСР, а діяльність органів колишнього Союзу РСР припиняється.

Отже, правове регулювання видачі документів про вищу освіту, в тому числі їх форми, які були чинними в 1981 році, на час їх отримання позивачем, не є чинними на теперішній час в Україні.

Крім того, станом на час звернення позивача з цим позовом Законом України «Про вищу освіту» передбачено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на різних рівнях вищої освіти. Тобто, законодавством диференціюється вища освіта за освітньо-кваліфікаційними рівнями в залежності від теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей.

Врегульовуючи механізм видачі дублікатів дипломів про вищу освіту, Міністерство освіти і науки визначило в оскаржуваному Порядку, що замість диплома про вищу освіту та додатка до нього, виданого до запровадження ступеневої вищої освіти, видається дублікат диплома спеціаліста.

Суд зазначає, що отримання позивачем диплома спеціаліста замість втраченого диплома жодним чином не звужує його права на підтвердження отримання ним освіти відповідного рівня.

Відповідно до положень статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справ щодо оскарження нормативно-правових актів суд повинен перевіряти законність та відповідність таких актів правовим актам вищої юридичної сили.

Під час розгляду цієї справи було встановлено, що приймаючи пункт 5 розділу VII Порядку замовлення, видачі, обліку документів про вищу освіту та додатків до дипломів європейського зразка, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2015 № 249 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.11.2020 № 1351, Міністерство юстиції України користувалося власними дискреційними повноваженнями щодо регулювання механізму обліку та отримання документів про вищу освіту, а відтак діяло у межах наданих повноважень відповідно до встановленого законодавством порядку. Доводи позивача не містять посилань щодо невідповідності спірного наказу актам вищої юридичної сили, а зводяться виключно до суб`єктивної незгоди щодо порядку видачі дубліката диплома про вищу освіту зразка часів СРСР.

Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 38621185) про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту в частині - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов