Ухвала суду № 102207629, 23.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 грудня 2021 р. справа № 520/25923/21Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, Міністерства цифрової трансформації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Пенсійного фонду України у наданні одноразової матеріальної допомоги фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , що через посилення карантинних заходів призупинила роботу протягом 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України сформувати та передати до Пенсійного фонду України коректні відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , що включені до даних Реєстру страхувальників;

- зобов`язати Пенсійний фонд України обробити відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , з урахуванням інформації про платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що передані Державною податковою службою України станом на 01.05.2021;

- зобов`язати Пенсійний фонд України передати Міністерству цифрової трансформації України інформацію про застраховану особу - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Міністерство цифрової трансформації України включити у списки на виплату одноразової матеріальної допомоги відповідно до Закону України "Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 №1358-ІХ 30 березня 2021 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Пенсійний фонд України наступного робочого дня після одержання списків на виплату допомоги від Міністерства цифрової трансформації України, але не пізніше 25 грудня 2021 року надіслати Мінсоцполітики заявку на перерахування коштів для виплати допомоги фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, надавши оригінал платіжного документу про сплату судового збору в належній сумі - 5448,00 грн.

На виконання вимог вказаної ухвали суду, представником позивача надано до суду заяву, в якій остання, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 07.02.2019 по справі №826/566/16, зазначила, що, на її думку, вимогою поданого адміністративного позову є одна немайнова вимога та всі інші заявлені вимоги є похідними, а відтак, ставка судового збору становить 908,00 грн.

Дослідивши доводи, викладені в заяві, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Способи захисту, про які може просити особа, яка звертається до адміністративного суду визначені у пунктах 1-6 частини першої та частині другій статті 5 КАС.

Відповідно до частини першої статті 172 КАС в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) - пункт 23 частини першої статті 4 КАС).

Отже, процесуальний закон не обмежує право особи заявляти до адміністративного суду кілька пов`язаних між собою позовних вимог та обирати кілька способів судового захисту.

У свою чергу, Закон України "Про судовий збір" виокремлює ставки судового збору за подання позовів немайнового та майнового характеру (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4), вказуючи про те, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, у разі зазначення у позовній заяві кількох вимог немайнового чи майнового характеру, заявник має сплатити судовий збір за кожну з таких вимог, виходячи з встановленої законом ставки збору.

При цьому, важливо звернути увагу, що норми чинного законодавства не звільняють від обов`язку сплачувати судовий збір за похідні, основні чи пов`язані вимоги та не об`єднують ці вимоги в одну для цілей визначення розміру судового збору.

Водночас, Пленум Вищого адміністративного суду України досліджуючи порядок сплати судового збору за результатами аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України "Про судовий збір", у постанові від 05.02.2016 № 2 звернув увагу, що вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками згідно з вказаним положенням є скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При цьому вимога про визнання рішення протиправним може бути окремим способом захисту порушеного права.

У зв`язку із цим, Пленум Вищого адміністративного суду України дійшов висновку про те, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Такий правовий висновок неодноразово використовував і Верховний Суд у своїх рішеннях.

У свою чергу, наведений правовий висновок Пленуму Вищого адміністративного суду України, який застосований у подальшому і Верховним Судом, стосується не всіх вимог, які є передумовою для застосування інших способів захисту, а лише вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності як передумови для скасування відповідного рішення (як наслідок його протиправності), зобов`язання утриматися від вчинення відповідних дій (як наслідок протиправності дій), зобов`язання вчинити дії (як наслідок протиправності бездіяльності).

Наведений правовий висновок жодним чином не свідчить про те, що для цілей сплати судового збору слід вважати однією вимогою будь-які похідні та основні чи пов`язані вимоги.

Тобто, вимоги про визнання протиправним та скасування рішення (які в силу викладеного вважаються однією вимогою), які є єдиною чи однією з передумов для зобов`язання вчинити певні дії, не є однією вимогою для цілей визначення розміру судового збору.

Слід відмітити, що на відміну від протиправності рішень, дій чи бездіяльності, що є безпосередньою передумовою та чому суд має надати оцінку незалежно від того чи такі вимоги були пред`явлені у відповідному спорі про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії чи утриматися від вчинення певних дій, про що зазначалося вище Пленумом Вищого адміністративного суду України, то встановити обставини того, що скасування рішення є безпосередньою передумовою для зобов`язання вчинити дії на стадії прийняття позовної заяви не є цілком можливим, оскільки питання обґрунтованості позовних вимог, підстав позову, правильності вибору способу захисту, наявності умов та підстав для задоволення тих чи інших вимог досліджується у ході розгляду справи по суті. Зокрема, лише у ході розгляду справи по суті можливо дійти висновку чи є протиправність та скасування певного рішення підставою для вчинення певних дій.

Також, норми чинного законодавства належний до сплати розмір судового збору визначають виходячи виключно із характеру, розміру та кількості пред`явлених у позовній заяві вимог, а не з кількості чи значимості порушених прав, за захистом яких особа звернулася до суду (зокрема у разі звернення особи з позовом про (1) скасування рішення про звільнення, (2) поновлення на роботі, (3) стягнення середнього заробітку, такий позов містить три окремі вимоги, хоч позивач звернувся за захистом одного права на працю, а вимоги є похідними - задоволення першої є передумовою для задоволення наступних).

Таким чином, для цілей визначення розміру судового збору однією вимогою вважається об`єднання у позові лише вимоги щодо протиправності з іншою вимогою: про визнання протиправним рішення та скасування цього рішення; визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення цих дій; визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Наведене поєднання знайшло своє відображення також і у статтях 5 (зокрема пункти 2-4 частини першої), 245 (зокрема пункти 2-4 частини другої) КАС.

У свою чергу, вимога про визнання протиправної відмови, пред`явлені разом із вимогами про зобов`язання вчинити дії трьома суб`єктами владних повноважень, не є однією вимогою та для цілей визначення розміру судового збору мають розцінюватися як шість окремих вимог.

За таких обставин, суддя дійшов висновку, що судовий збір за подання вказаної позовної заяви повинен сплачуватись з розрахунку шести вимог немайнового характеру, а відтак, вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 позивачем не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто.

Враховуючи викладене, позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно частин 6 та 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, Міністерства цифрової трансформації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Горшкова