Рішення № 102207501, 23.12.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6390/21

23 грудня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області , у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови позивачу в зарахування до загального трудового стажу при обчисленні пенсії за період з 01.09.1971 по 01.07.1974 в Чернівецькому індустріальному технікумі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до загального трудового стажу позивача при обчисленні пенсії за період з 01.09.1971 по 01.07.1975 в Чернівецькому індустріальному технікумі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою зарахувати до загального трудового стажу при обчисленні пенсії за період навчання з 01.09.1971 по 01.07.1975 в Чернівецькому індустріальному технікумі щодо перерахунку загального трудового стажу.

Відповідач розглянувши таку заяву позивача, відмовив у її задоволенні, зазначивши, що питання щодо обчислення вислуги років належить до компетенції уповноважених структур підрозділів силових міністерств та відомств з огляду на що відповідач щодо врахування періоду навчання в Чернівецькому індустріальному технікумі до вислуги років для визначення розміру пенсії, - рекомендував позивачу звернутись до органів, в яких він проходив службу до моменту звернення за пенсією.

Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, оскільки позивач просив перерахувати загальний трудовий стаж, а не вислугу років, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд.

Суд ухвалою від 06.10.2021 залишав позовну заяву без руху, встановивши строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.10.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

09.11.2021, через відділ документального забезпечення суду відповідачем подано відзив на позовну заяву зі змісту якого слідує, що він заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та обґрунтовує свою позицію покликаючись на приписи Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Окрім цього, зазначає, що питання щодо обчислення вислуги років належить до компетенції уповноважених структурних підрозділів силових міністерств відомств, в тому числі, врахування до вислуги років періоду навчання позивача у Чернівецькому індустріальному технікумі для визначення розміру його пенсії, в яких він проходив службу до моменту звернення за пенсією (арк. справи 41-44).

10.12.2021, на адресу суду від представника позивача - надійшло клопотання, в якому представник позивача інформує суд про вжиття додаткових заходів в частині отримання доказів від відповідача, щодо предмету спірних правовідносин, з огляду на що просить суд продовжити процесуальні строки розгляду даної справи, позаяк отримання таких доказів, зважаючи на позицію відповідача викладену у відзиві на позовну заяву, матиме значення для об`єктивного вирішення даної судової справи по суті.

Ухвалою суду від 10.12.2021 судом продовжено процесуальний строк розгляду справи та встановлено строк для надання представником позивача додаткових доказів у справі.

21.12.2021, через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення з додатками (арк. справи 59-64).

Частиною п`ятою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до архівної довідки Державного вищого навчального закладу «Чернівецький індустріальний коледж» від 12.02.2021 №02/01-15/50, позивач – ОСОБА_1 був зарахований на навчання (форма навчання – стаціонар) до Чернівецького індустріального технікуму з 01 вересня 1971 року та відрахований, як такий, що закінчив курс навчання, - 01 липня 1975 року (арк. справи 16).

18.03.2021 позивач звернувся із заявою, у якій просив при призначенні пенсії включити до підрахунку загального стажу час навчання у Чернівецькому індустріальному технікумі (зараз Чернівецький індустріальний коледж) у період з 01.09.1971 по 01.07.1975 (арк. справи 19).

Відповідач листом від 31.03.2021 №1422-1388/К-02/8-1900/21 повідомив позивача, що його заяву щодо дорахування стажу розглянуто та зазначив, що йому призначено пенсію відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пенсія за вислугу років).

Також вказав, що питання щодо обчислення вислуги років належить до компетенції уповноважених структурних підрозділів силових міністерств відомств, а тому рекомендував звернутись з питанням щодо врахування до вислуги років періоду навчання позивача у Чернівецькому індустріальному технікумі для визначення розміру його пенсії, до органів в яких він проходив службу до моменту звернення за пенсією (арк. справи 5-6).

Позивач 07.04.2021 повторно звернувся до відповідача із заявою про включення до підрахунку загального стажу час навчання у Чернівецькому індустріальному технікумі у період з 01.09.1971 по 01.07.1975 (арк. справи 17).

Надалі, позивач звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області із заявою, у відповідь на яку отримано відповідь від 26.05.2021 №К-353/13/19-2021 зі змісту якої слідує, що позивача повідомлено, що його було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ з 22.08.2001 за пунктом 64 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (за віком). Вислуга років на день звільнення становила 18 років 06 місяців 26 днів, загальний трудовий стаж – 26 років 06 місяців 25 днів.

Головним управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повідомлено позивача про те, що вирішення питання щодо перерахунку пенсії позивачу необхідно звернутись до органів пенсійного фонду за місцем проживання, надавши необхідні документ (арк. справи 18).

Однак, відповідач перерахунку загального стажу позивача на підставі наданих документів – не зробив, період навчання позивача у Чернівецькому індустріальному технікумі до загального трудового стажу – не зарахував, а тому позивач звернувся із даним позовом в суд.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що спірним у даній справі є незарахування відповідачем до загального трудового стажу ОСОБА_1 період його навчання з 01.09.1971 по 01.07.1975 у цивільному навчальному закладі – Чернівецькому індустріальному технікумі (зараз – Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький індустріальний коледж»).

У законодавстві, що діяло до 1 січня 2004 року, зокрема у Законі України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Суд звертає увагу на те, що зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту «д» частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (стаття 38 Закону №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Суд враховує те, що під час періоду навчання позивача діяли норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, пункт 2.15 якої передбачав, що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху.

Підставою для таких записів є накази учбового закладу (наукового закладу) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається, аспіранта, клінічного ординатора.

На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі Порядок № 590).

Згідно з підпунктом «і» частини першої пункту 109 Порядку № 590 крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах, педагогічних і медичних училищах і таке інше), партійних школах, совпартшколах, школах профруху, на рабфаках; перебування в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Частиною другою пункту 109 Порядку № 590 передбачено, що при призначенні пенсій періоди, вказані у підпункті «і», зараховуються до стажу за умови, якщо цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба у складі Збройних сил СРСР, або інша служба, вказана в підпункті «к».

Згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю України та статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Тобто, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами тільки у випадках відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Так, судом встановлено, що відповідно до архівної довідки Державного вищого навчального закладу «Чернівецький індустріальний коледж» від 12.02.2021 №02/01-15/50, позивач – ОСОБА_1 був зарахований на навчання (форма навчання – стаціонар) до Чернівецького індустріального технікуму з 01 вересня 1971 року та відрахований, як такий, що закінчив курс навчання, - 01 липня 1975 року (арк. справи 16).

Відповідно до записів трудової книжки, 11.07.1974 року позивач зарахований на завод для проходження виробничої практики на робоче місце учнем слюсаря в цех №2, а станом на 06.09.1974 – йому присвоєно 2 розряд слюсаря (арк. справи 7).

При цьому архівна довідка та диплом в розумінні пункту 117 Постанови №590 є належним доказом навчання, період якого, зараховується до страхового стажу, так як в наслідок дії пункту 5 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідне навчання в училищах і закладах системи професійно-технічної освіти зарахувалося до загального стажу роботи в порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке діяло до 1 січня 1991 року.

У зв`язку із наведеним, фактичні обставини у справі свідчать, що ОСОБА_1 набув право на зарахування у стаж роботи період навчання (01.09.1971 по 01.07.1974) в закладі системи професійно-технічної освіти (технікумі), та врахування такого періоду до загального трудового стажу.

При цьому, покликання відповідача на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суд оцінює критично, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про обчислення його «вислуги років», а просив зарахувати період його навчання до «загального трудового стажу», а тому відмова відповідача в зарахуванні такого стажу (за умови надання позивачем доказів навчання у закладі системи професійно-технічної освіти (технікумі), з підстав неможливості зарахувати такий стаж до «вислуги» років, на переконання суду, - є протиправним.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, заперечень, не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач за подання даної позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн згідно квитанції від 25.09 2021 (арк. справи 1), а отже, такі судові витрати підлягають до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до загального трудового стажу період навчання в Чернівецькому індустріальному технікумі з 01.09.1971 по 01.07.1974.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 період навчання в Чернівецькому індустріальному технікумі з 01.09.1971 по 01.07.1975.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати в розмір 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Мірінович У.А.