Рішення № 102207374, 24.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року Справа № 480/9412/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/9412/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлебосолофф" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлебосолофф" (далі -позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 31.08.2021 №СМ2467/201/АВ/П/ТД-ДФ.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний контроль здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання. Згідно ст. 7 цього Закону у направленні на проведення заходу повинно бути вказано місцезнаходження суб`єкта господарювання та/ або його відокремленого підрозділу щодо якого здійснювався захід. У той же час, у направленні на проведення інспекційного відвідування ТОВ «Хлебосолофф» зазначено місцезнаходження суб`єкта господарювання: Сумська область, Шосткинський район, с.Іващенкове, вул. Нова, б.8, а тому є незрозумілим з яких підстав захід проводився за іншими адресами. Звертає увагу суду, що на момент проведення інспекційного відвідування керівник ТОВ «Хлебосолофф» ОСОБА_1 , відповідно до наказу від 04.07.2021 №109 знаходилась у відпустці, про що було проінформовано інспекторів праці. На підприємстві знаходився лише засновник підприємства ОСОБА_2 , у зв`язку з чим не було можливості надати всі необхідні документи які знаходились в сейфі директора, в тому числі і цивільно - правові угоди з виконання робіт/надання послуг, укладені ТОВ «Хлебосолофф» з фізичними особами. Вказані документи було направлено на вказану інспекторами праці електронну адресу Управління Держпраці у Сумській області 09.07.2021 та 14.07.2021 направлено на адресу управління Держпраці поштою, разом з актом інспекційного відвідування підписаним із зауваженнями. За вказаних обставин, позивач вважає застосування до нього штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення безпідставним, а оскаржувану постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

04.11.2021 року до суду від Головного управління Держпраці у Сумській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу на ТОВ "Хлебосолофф" у розмірі 60 000 грн є законною та обґрунтованою, оскільки факти та обставини, які встановлені під час перевірки та зафіксовані в акті інспекційного відвідування, підтверджені належним чином.

Ухвалою суду від 30.11.2021заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлебосолофф" про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Сумській області від 31.08.2021 № СМ 2467/201/АВ/П/ТД-ФС (виконавче провадження № 67468993) до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 3 пункту 5 «Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавстві про працю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, Положення про Управління Держпраці у Сумській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, Управлінням Держпраці у Сумській області видано наказ №654 від 07.07.2021 «Про проведення інспекційного відвідування», відповідно до якого наказано посадовим особам Управління Держпраці у Сумській області провести інспекційне відвідування ТОВ "Хлебосолофф" з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

На підставі вищевказаного наказу 07.07.2021 за №590 Управлінням Держпраці у Сумській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування ТОВ "Хлебосолофф" (а.с.5).

Матеріалами справи підтверджується, що посадовими особами відповідача у період з 07.07.2021 по 08.07.2021 проведено інспекційне відвідування ТОВ "Хлебосолофф".

За наслідками інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №СМ 2467/20/АВ від 09.07.2021 (а.с.8-11), яким встановлено порушення вимог ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з чим цього ж дня винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю (а.с.6-7).

31.08.2021 на підставі акта інспекційного відвідування №СМ 2467/20/АВ від 09.07.2021 начальником Управління Держпраці у Сумській області Семеног Ю.Д. прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 31.08.2021 №СМ2467/201/АВ/П/ТД-ДФ, якою вирішено накласти штраф на ТОВ "Хлебосолофф" у розмірі 60000 грн (а.с.12-13).

Відтак, предметом розгляду цієї справи є правомірність підстав, законність і обґрунтованість винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу на ТОВ "Хлебосолофф" у розмірі 60000 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 31.08.2021 №СМ2467/201/АВ/П/ТД-ДФ.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства збоку позивача, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, суд зауважує, що взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст.208 Цивільного кодексу України.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Однак, суд зауважує, що фактично спірні правовідносини в даному випадку склались, в результаті того, що відповідач, здійснивши інспекційне відвідування, дійшов висновку, що позивачем допущено до роботи 1 особу ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак суд не погоджується із такими висновками контролюючого органу та зазначає про таке.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на момент проведення інспекційного відвідування керівник ТОВ «Хлебосолофф» ОСОБА_1 , відповідно до наказу від 04.07.2021 №109 знаходилась у відпустці, про що було проінформовано інспекторів праці в зауваженнях та поясненнях до акту інспекційного відвідування. На підприємстві знаходився лише засновник підприємства ОСОБА_2 , у зв`язку з чим не було можливості надати всі необхідні документи, які знаходились в сейфі директора, в тому числі і цивільно-правову угоду з виконання робіт/надання послуг, укладену ТОВ "Хлебосолофф" з ОСОБА_3 .

Вказані документи було направлено на вказану інспекторами праці електронну адресу Управління Держпраці у Сумській області 09.07.2021 та 14.07.2021 направлено на адресу управління Держпраці поштою, разом з актом інспекційного відвідування підписаним з зауваженнями, що зокрема не заперечувалось відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Крім того, у акті також зазначено про те, що в ході інспекційного відвідування за адресою АДРЕСА_1 , в офісному приміщенні ТОВ "Хлебосолофф" перебувала за робочим місцем виконуючи обов`язки оператора ОСОБА_3 . У своїх письмових та усних поясненнях повідомила інспекторів праці, що працює на ТОВ "Хлебосолофф" на умовах цивільно-правового договору місяць, контроль за виконаною роботою здійснюю ОСОБА_1 , заробітну плату отримає по закінченню терміну договору, проте не повідомила коли саме він закінчується.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

З аналізу наведених норм слідує, що забороняється, а також є підставою для застосування відповідних санкцій, допущення без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує певну трудову функцію, що у сукупності з іншими притаманними ознаками надає їй статусу працівника підприємства (підприємця), а підприємство (підприємець) щодо неї є суб`єктом, яке використовує саме її найману працю у розумінні Кодексу законів про працю України. При цьому, відносини між сторонами фактично є такими, що регулюються законодавством про працю, сторони розуміють цей факт, але жодним чином не оформляють своїх відносин, у першу чергу, з мотивів ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів. Тобто, сфера регулювання статті 24 Кодексу законів про працю України обмежується випадками, коли між підприємством (підприємцем) та фізичною особою мають місце відносини, які по факту підпорядковуються трудовому законодавству, а застосування штрафних санкцій (або попередження) здійснюється у тому випадку, коли такі відносини не оформлені документами, визначеними Кодексом законів про працю України.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_3 виконувала будь-яку трудову функцію на користь ТОВ "Хлебосолофф", суду надано копію цивільно-правової угоди №5 від 06.07.2021 (а.с.17), укладеної позивачем з ОСОБА_3 , але предметом вказаної угоди є зобов`язання Виконавця за завданням Замовника надати послуги, з аналізу положень вказаного договору, можна дійти висновку, що між позивачем та вказаною особою укладено цивільний, а не трудовий договір.

Діючим законодавством не заборонено укладення цивільних договорів між юридичною особою та фізичною особою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження Управління Держпраці у Сумській області про порушення позивачем вимог ч.4 ст. 24 Кодексу законів про працю України є помилковими, а тому прийнята на підставі цих висновків постанова про накладення штрафу на ТОВ "Хлебосолофф" у розмірі 60000 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 31.08.2021 №СМ2467/201/АВ/П/ТД-ДФ є необґрунтованою та такою, що прийнята без врахування всіх істотних обставин.

У силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 2270,00 грн, який підлягав сплаті при зверненні до суду із даним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 73-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлебосолофф" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 31.08.2021 №СМ2467/201/АВ/П/ТД-ДФ, видану Управлінням Держпраці у Сумській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28-б, м.Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 39857622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлебосолофф" (вул. Нова, 8,с. Іващенкове, Шосткинський район, Сумська область,41437, код ЄДРПОУ 41177658) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька