Вирок № 102206029, 24.12.2021, Міловський районний суд Луганської області

Справа № 423/818/21

1-кп/418/152/21

В И Р О К

іменем України

24.12.2021 року Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Кірічевої К.В.

прокурора Ісмаілова Е.Н.

захисника Стародубцевої Л.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове кримінальне провадження яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021130000000089 від 06.03.2021 року за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золоте Сєвєродонецького району Луганської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 05.02.2016 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі згідно ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки, 25.04.2017 направлений для відбування покарання на підставі ч.2 ст.78 КК України, звільнений 21.04.2020 за відбуття строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично до арешту проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2021 о 08 годині старший слідчий СВ відділу поліції №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області майор поліції Дудник І.А. та старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області майор поліції ОСОБА_2 будучи у форменому одязі із знаками розрізняння,отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, заступили на чергування у складі добового наряду слідчо-оперативної групи,згідно розстановки затвердженої керівником підрозділу.

06.03.2021 о 03 годині 46 хвилин до чергової частини відділу поліції №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_1 проживаючого у АДРЕСА_1 про конфлікт за місцем проживання останнього зі своїм братом ОСОБА_3 .. З метою реагування на вказане повідомлення старший слідчий СВ відділу поліції №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області майор поліції ОСОБА_4 та старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області майор поліції ОСОБА_2 06.03.2021 приблизно о 04 годині 07 хвилин прибули за адресою АДРЕСА_3 де біля під`їзду вказаного будинку знаходився заявник ОСОБА_1 .. В цей же час за повідомленням ОСОБА_1 до під`їзду будинку АДРЕСА_4 прибули медичні працівники-лікар ОСОБА_5 та медична сестра ОСОБА_6 .. Працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_2 а також медичні працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 побачивши біля під`їзду заявника ОСОБА_1 направились у його бік. ОСОБА_1 побачивши ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, достовірно знаючи, що останні являються працівниками поліції та медичними працівниками, при виконанні службових обов`язків, несподівано підійшов до службового автомобілю поліції та став бити по капоту автомобіля руками ,головою та ногами наносити удари по колесам. Свої протиправні дії ОСОБА_1 супроводжував нецензурною лайкою, при цьому став голосно викрикувати образи та погрози застосування фізичного насильства в бік працівників поліції. Після цього, на прохання медичних працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заспокоїтися, ОСОБА_1 погодився та підійшов до машини медичної допомоги для огляду. Під час вимірювання артеріального тиску у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на умисне заподіяння працівникам правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цими працівниками службових обов`язків, реалізуючи який він з метою перешкодити працівникам поліції виконати свої службові обов`язки спрямовані на припинення його протиправної діяльності, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій вибіг з автомобілю «швидкої допомоги» та підбіг до ОСОБА_4 якого став хапати руками за однострій, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зробили ОСОБА_1 зауваження та вимагали припинити свої протиправні дії. Не реагуючи на зауваження поліцейських ОСОБА_1 продовжуючи свої протиправні дії приблизився до ОСОБА_2 та наніс останньому один удар кулаком правої руки в область обличчя зліва, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді забою виличної кістки ліворуч, синця лівого ока які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. В свою чергу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 44,45 Закону України «Про національну поліцію» почали застосовувати заходи фізичного впливу стосовно останнього, а саме силою повалили його на землю, завели руки за спину та на руки одягли спеціальні засоби – кайданки. Після того як працівники поліції підняли ОСОБА_1 із землі та поставили на ноги, останній не бажаючи підкорятися законним вимогам поліції, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій у відношенні працівників правоохоронного органу, умисно наніс один удар ногою по лівій нозі працівнику поліції ОСОБА_4 заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді забою нижньої третини лівого стегна які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, після чого протиправні дії ОСОБА_1 працівниками поліції були припинені.

Дії ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні були кваліфіковані як умисне заподіяння працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цими працівниками службових обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе визнав у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та пояснив, що дійсно він разом з своїм братом та його знайомим розпивали спиртні напої. Потім між ним та братом виник словесний конфлікт, хто викликав робітників поліції та швидку допомогу йому невідомо. Однак коли приїхали робітники поліції та «швидка допомога» він знаходився на вулиці біля під`їзду. Коли наблизились працівники поліції він вдарив одно та другого, у свою чергу ті повалили його на землю накинули кайданки. Кається у скоєнні кримінального правопорушення.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до судового засідання не з`явились однак звернулись до суду з заявою у якій просили розглянути кримінальне провадження за їх відсутністю не заперечували проти визнання недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Вислухавши думку учасників судового засідання, які саме докази необхідно досліджувати, їх порядок дослідження, встановив правильність розуміння обвинуваченим, та потерпілими та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин, у чому немає сумніву у добровільності та істинності їх позиції.

Суд визнав не досліджувати докази у відношенні фактичних обставин справи які визнаються обвинуваченим у повному обсязі і не кім не оспорююється а саме у допиті свідків, досліджуванні висновків експертиз. При цьому прокурором та захисником були заявлені клопотання про дослідження характеризуючи даних обвинуваченого.

Вислухавши показання обвинуваченого слід визнати, що обвинувачений , усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання тобто діяв з прямим умислом.

За таких обставин суд кваліфікує діяння обвинуваченого як умисне заподіяння працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цими працівниками службових обов`язків, що передбачено ч.2 ст.345 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення є нетяжким.

З побутової характеристик яку надав депутат Попаснянської міської ради ОСОБА_7 слід, що ОСОБА_1 характеризується незадовільно.

Згідно довідки в.о. директора КНП «Попаснянська центральна районна лікарня» ОСОБА_8 слід, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря – психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває.

Згідно довідки генерального директора комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Центр психічного здоров`я» ОСОБА_9 , ОСОБА_1 на диспансерному та консультативному нагляді у лікаря-нарколога КНП «ЦПЗ» не перебуває, за медичною допомогою до закладу не звертався.

Згідно довідки завідуючого Старобільської міської медичної частини філії Центру охорони здоров`я ДКВС України у Харківській та Луганській областях Вадима Ніколаєнкова, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Старобільській міській медичній частині з приводу симптоматичної артеріальної гіпертензії.

Відповідно до ст. 65 КК України та пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставину, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Як у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що "досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним". У справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що "для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистого надмірного тягаря для особи".

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Обставини які пом`якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття.

Обставини які обтяжують покарання обвинуваченого суд визнає скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочину.

Ураховуючи особу обвинуваченого а також те, що за місцем мешкання він характеризується не задоволено судимість його не погашена його виправлення можливо тільки у місцях позбавлення волі.

Процесуальних витрат в кримінальному провадженні не встановлено.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 371, 375 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому за цім законом покарання 1 (один) рік 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід не змінювати до вступу вироку у законну силу залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 з 06 березня 2021 року зарахувавши у строк покарання, призначеного за цим вироком, строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На вирок може бути подана апеляція до Луганського апеляційного суду який розташований у м. Сєвєродонецьк, шляхом направлення апеляції через Міловський районний суд Луганської області.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: С.І. Чехов