Вирок № 102204990, 24.12.2021, Вишгородський районний суд Київської області

24.12.2021 363/2565/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Баличевої М.Б.,

секретаря Щур А.Б.

прокурора Заді Н.

захисників Заріцького С.М., Панасюка В.М.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгороді кримінальне провадження за № 12020110150000561 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця села Козаровичі Вишгородського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, працюючого пакувальником в Димерській філії ТОВ «Алюпро груп», одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця міста Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, на утриманні має малолітню дитину 2021 року народження, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, українця, уродженця смт Димер Вишгородського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення за наступних обставин.

Так, 23.04.2020 року, близько 17.30 год. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували поблизу території ТОВ «ПромТорг-2015», що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Вишнева, 22 та в цей час у останнього виник прямий умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинити крадіжку майна з території ТОВ «ПромТорг-2015», щоб в подальшому продати викрадене майно, а кошти обернути на свою користь, з метою спільного збагачення, чим схилив ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , до вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на пропозицію ОСОБА_1 , погодились, таким чином вказані особи вступили у злочинну змову.

Цього ж дня, близько 17.50 год., з метою реалізації раніше обговореного злочинного умислу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , обійшли територію ТОВ «ПромТорг-2015» з тильної сторони та через щілину в паркані проникли до середини вищевказаної території. В подальшому, ОСОБА_1 , діючи узгоджено з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , впевнившись в тому, що за їхніми діями ніхто не спостерігає та вони залишаться не поміченими, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, підійшли до приміщення сушильні ТОВ «ПромТорг-2015» та проникли до середини приміщення сушильні, звідки викрали майно, що належить ТОВ «ПромТорг -2015», а саме: три фільтра для просіювання мілкої фракції піску, загальною вартістю 3600 гривень; шкіфт від екструдера, вартістю 360 гривень. В подальшому ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , з місця події зникли з викраденим майном та розпорядились ним на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , завдали ТОВ «ПромТорг-2015» матеріального збитку на суму 3960 грн. 00 коп.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочину визнали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні тим, які викладені в обвинувальному акті та повністю підтвердили обставини вчинененого ними злочину. Провину визнали у повному обсязі та щиро розкаялася.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинувачених, показання яких відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, дії обвинуваченихОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 185 ч.3 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину. Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 - раніше не судимий; одружений; за місцем проживання характеризується посередньо, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 66 КК України, суд визнає – щире каяття та активне сприяння розслідуванню злочину. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його молодий вік, пом`якшуючі покарання обставини, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд вважає можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та у відношенні нього можливо застосувати ст.ст.75, 76 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 185 ч.3 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину. Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_2 - раніше не судимий; не одружений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 66 КК України, суд визнає – щире каяття та активне сприяння розслідуванню злочину. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_2 , його молодий вік, пом`якшуючі покарання обставини, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд вважає можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та у відношенні нього можливо застосувати ст.ст.75, 76 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 185 ч.3 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину. Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 - раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 66 КК України, суд визнає – щире каяття та активне сприяння розслідуванню злочину. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його молодий вік, пом`якшуючі покарання обставини, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд вважає можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та у відношенні нього можливо застосувати ст.ст.75, 76 КК України.

Суд вважає, що саме за таких обставин в повній мірі буде дотримано положення статті 50 КК України, згідно якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.

Процесуальні витрати по справі відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Речові докази по справі вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 368-370,373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він впродовж іспитового строку 1 (одного) року не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він впродовж іспитового строку 1 (одного) року не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він впродовж іспитового строку 1 (одного) року не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази по кримінальному провадженню – DVD-RW диску №MWD653UB19191083- залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий М.Б. Баличева