Постанова № 102204871, 24.12.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6447/17

Провадження № 1-кп/362/195/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого – судді Ковбеля М.М.,

при секретарі – Сілецькій М.О.,

за участю сторін кримального провадження:

прокурора – Лігоміни Я.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Марущак Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Василькові кримінальне провадження №12017110140001144 від 17.07.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого маючого на утриманні, неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області, на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 21.01.2020 року, надійшло кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12017110140001144 від 17.07.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити на час судового розгляду запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, враховуючи тяжкість висунутого обвинувачення та те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені при обранні запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, а більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений та захисник щодо заявленого клопотання прокурора заперечили, просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Представник потерпілих та потерпілі в судове засідання не з`явилися.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшла до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта ,чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк , що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України тимчасово, на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Враховуючи ту обставину, що суддя Марчук О.Л. не може бути присутнім під час вирішення питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, в зв`язку з перебуванням останнього у відпустці, суд вважає за можливе вирішити вказане питання лише за участю головуючого.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченому ОСОБА_1 під вартою, оскільки обвинувачення йому пред`явлено у вчиненні особливо тяжкого злочину, ризики переховування обвинуваченого від суду та уникнення від кримінальної відповідальності залишилися, тому застосування більш м`ягкого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №4р-2019 від 13 червня 2019 року, дана ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 314-316, 371-372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі Київському слідчому ізоляторі на 60 днів до 21.02.2022 року, включно.

В силу вимог ч.3 ст.183, п.4 ч.5 ст.182 КПК України визначити розмір застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 237900,00 грн.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти обов`язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по справі;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з ч.7 ст.182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661

Відповідно до ч.3, 8 ст.182, ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченому роз`яснити обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя М.М. Ковбель