Ухвала суду № 102201928, 24.12.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 450/1357/17

У Х В А Л А

20 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова в колегіальному складі:

головуючої – судді Луців-Шумської Н.Л.,

суддів Свірідової В.В., Білінської Г.Б.

секретар Лань М.О.

з участю прокурора Мотрука Н.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників Гуменецького І.І., Грабчака А.В., Суслікової Н.М., Островського Ю.М., Блонського М.А.

представників потерпілих Рабіновича М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у кримінальному провадженні № 12017140000000197 від 20.02.2017р. про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 - п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 -п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27-ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України

клопотання захисника Грабчака А.В. про визнання очевидно недопустимими доказами протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій,

в с т а н о в и в :

Шевченківським районним судом м.Львова здійснюється судовий розгляд вказаного кримінального провадження.

Захисник Грабчак А.В. 20.12.2021р. в судовому засіданні подав 4 клопотання про визнання очевидно недопустимими доказами :

- протоколу негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-відеоконтроль особи, відносно ОСОБА_2 від 27.12.2016р.

- протоколу негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-відеоконтроль особи, відносно ОСОБА_5 від 27.12.2016р.

- протоколу негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-відеоконтроль особи, відносно ОСОБА_3 від 27.12.2016р.

- протоколу негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-відеоконтроль особи, відносно ОСОБА_4 від 27.12.2016р.

В обґрунтування вказує на відсутність в матеріалах кримінального провадження клопотань слідчого та ухвал слідчого судді про проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій. Зазначає, що спілкування не може вважатися приватним, оскільки співрозмовниками підозрюваних були працівники поліції та прокурор, це спілкування відбувалося в приміщенні СУ ГУНП у Львівській області після затримання підозрюваних.

Колегія суддів, ознайомившись з поданими клопотаннями, заслухавши щодо них доводи та заперечення учасників провадження, дійшла таких висновків.

За нормою ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення.

За ч.ч.2-3 цієї статті у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Процесуальний закон не визначає виключні випадки, коли докази за будь-яких обставин визнаються недопустимими внаслідок істотного порушення прав і свобод, а лише встановлює випадки коли суд не може визнати відсутність таких порушень прав і свобод людини та, відповідно, не може визнати докази допустимими.

Учасник провадження має право заявити клопотання про очевидну недопустимість доказів із визначених підстав, проте в такому випадку він не може керуватися лише підставою, наведеною в ст. 87 КПК України, а має довести наявність критерію очевидності. Зазначена позиція підтверджується листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.10.2012 р. № 223-1446/0/4-12 «Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», в якому визначено, що докази, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням, є очевидно недопустимими. В листі визначено, що зазначене правило застосовується й щодо доказів, отриманих унаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК) за умови підтвердження сторонами кримінального провадження їх очевидної недопустимості. В іншому випадку суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон не визначає чіткого переліку підстав для визнання доказу очевидно недопустимим, і клопотання про очевидну недопустимість може бути заявлено з будь-яких підстав порушення порядку отримання доказів, у тому числі у зв`язку з істотним порушенням прав і свобод людини. В свою чергу єдиним критерієм, яким суд повинен керуватися при визнанні чи невизнанні доказу недопустимим на стадії судового розгляду, є критерій очевидності недопустимості, який полягає у відсутності сумніву в тому, що було порушено КПК України, і таке порушення може бути встановлено судом відразу під час огляду доказу та не потребує проведення додаткових дій, зокрема дослідження всіх доказів.

Протоколи негласних слідчих (розшукових) дії – аудіо-відеоконтроль особи від 27.12.2016р., відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які захисник Грабчак А.В. просить визнати очевидно недопустимими доказами, саме сторона захисту включила до переліку доказів, які підлягають дослідженню у даному кримінальному провадженні. Прокурором вказані протоколи до переліку доказів, які підлягають дослідженню на підтвердження обвинувачення, не включені.

В судовому засіданні 09.11.2021р. вказані протоколи досліджувалися судом. Захисник Грабчак А.В. подав на них зауваження, в яких просив визнати ці докази недопустимими.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що захисником Грабчаком А.В. не підтверджено очевидну недопустимість зазначених протоколів негласних слідчих (розшукових) дії, яка може бути встановлено судом відразу в судовому засіданні та не потребує проведення додаткових дій.

Питання допустимості вказаних доказів вирішуватиметься судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.84,86,89,376 КПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника Грабчака А.В. про визнання очевидно недопустимими доказами :

- протоколу негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-відеоконтроль особи, відносно ОСОБА_2 від 27.12.2016р.

- протоколу негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-відеоконтроль особи, відносно ОСОБА_5 від 27.12.2016р.

- протоколу негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-відеоконтроль особи, відносно ОСОБА_3 від 27.12.2016р.

- протоколу негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-відеоконтроль особи, відносно ОСОБА_4 від 27.12.2016р.

залишити без задоволення.

Повний текст ухвали буде оголошений 24.12.2021 року о 10,10год.

Головуюча суддя Судді Н. Л. Луців-Шумська В. В. Свірідова Г. Б. Білінська