Рішення № 102201213, 16.12.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/656/21

Провадження №2/443/1039/21

РІШЕННЯ

іменем України

16 грудня 2021 рокуЖидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

представника відповідача – адвоката Лешеги В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жидачеві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про виселення,

в с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить виселити та зняти з реєстрації ОСОБА_1 , який зареєстрований та/або проживає у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 та судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що AT КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 06.07.2007 року уклали кредитний договір № LVJWGK00000013. Відповідно до кредитного договору Банк зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 39000,00 грн, строком до 06.07.2022 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк» та відповідач 06.07.2007 року уклали договір іпотеки. Згідно даного договору іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме Житловий будинок загальною площею 78,40 кв.м., житловою площею 52,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу. Свої зобов`язання за кредитним договором AT КБ «ПриватБанк» виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Зазначає, що договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки та позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушення умов цивільно-правового договору за статі 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватися на підставі рішення суду.

Таким чином, відповідач, який зареєстрований у житловому приміщенні, що є предметом іпотеки з порушенням вимог законодавства немає права користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 21.04.2021 року позовну заяву залишено без руху.

05.05.2021 року на адресу суду від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, згідно якої позовну вимогу про зняття із реєстрації ОСОБА_2 просить залишити без розгляду, тобто фактично зменшив позовні вимоги, залишивши лише вимогу про виселення.

Ухвалою від 12.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

26.08.2021 року відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що підставою для подання такого позову позивачем, як зазначено в описові частині позовної заяви, є те, що договором іпотеки передбачено право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб, лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії та враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки та позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушення умов цивільно-правового договору за статі 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватися на підставі рішення суду. Зазначає, що із змісту позовних вимог невідомо про яку реєстрацію осіб йде мова, що позивачем не наведено жодних доказів та не представлено жодних документів. Відповідно до п.11 договору іпотеки зазначено, що на строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні іпотекодавця. Згідно п.30 договору іпотеки термін дії договору діє до повного виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього. Пунктом 35.2 договору іпотеки передбачено, що кредитний договір укладено на строк з 06.07.2007 року до 06.07.2022 року. В п.20.12 договору іпотеки зазначено не надавати документи у відповідні держоргани з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя. Однак цим пунктом договору не передбачено обмежень щодо самого іпотекодавця, а стосується лише будь-яких інших осіб. Крім того, у розділі «Звернення стягнення і реалізація предмету іпотеки» зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках передбачених п.п.18.8.1, 18.8.2 договору іпотеки та у відповідності до Закону України «Про іпотеку» тільки на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Заначає, що позивачем у позовній заяві не наведено жодних порушень ним зобов`язань по договору іпотеки, а тому вважає, що у позові слід відмовити.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 15.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та згідно позовної заяви не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив у позові відмовити.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 06.07.2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № LVJWGK00000013 (а.с.4-6).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору Банк зобов`язується надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу/або перерахування на рахунок, зазначений в п.7.1 цього договору. Строк, вид кредиту, відсотків, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором, зазначені розділі 7 Договору.

Позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, зазначені в п.7.1 даного договору (п.п.2.2.1 кредитного договору).

Згідно п.7.1 кредитного договору Банк зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти шляхом: видачі готівки через касу на строк з 06.07.2007 року по 06.07.2022 року включно, у вигляді непоповнюваної кредитної лінії (далі - Кредитор) у розмірі 39000,00 гривень на наступні цілі: купівля будинку, а також у розмірі 5850,00 гривень на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20 (нуль цілих 20 сотих відсотків) від суми виданого кредиту щомісяця в Період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п.3.11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного Договору.

06.07.2007 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №LVJWGK00000013 від 06.07.2007 року, між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір іпотеки LVJWGK00000013, який посвідчений приватним нотаріусом Жидачівського районного нотаріального округу Львівської області Кулик І.І. та зареєстрованого в реєстрі за №1328 (а.с.7-9).

Предметом цього договору є надання іпоткодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.35.3 цього договору (далі предмет іпотеки), в забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця (п.1 договору іпотеки).

Відповідно до п. 35.3 договору іпотеки, в забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (далі – предмет іпотеки), а саме трикімнатний житловий будинок загальною площею 78,4 кв.м., житлова площа – 52,6 кв.м.. Майно належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Кулик І.І. Жидачівського районного нотаріального округу від 06 липня 2007 року за реєстровим №1326, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів за реєстраційним №2199035. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення предмету іпотеки жила нерухомість.

На строк дії договорупредмет іпотеки залишається у володінні та користуванні іпотекодавця (п.11 договору іпотеки,).

Згідно п.п.18.8.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання буд-якого із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь зобов`язань за кредитним договором у випадках (п.п.18.8.2 договору іпотеки):

-відмови іпотекодавця в переоформленні якого-небудь із договорів страхування предмету іпотеки, особистого страхування, згідно кредитного договору;

-порушення іпотекодавцем зобов`язань по цьому договору у т.ч. при порушенні порядку зміни предмету іпотеки;

-прийняття судом рішення про визнання іпотекодавця недієздатним або обмежено дієздатним;

-порушення кримінальної справи відносно іпотекодавця;

-неможливості звернення стягнення на майно, заставлене з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором, з будь-якої причини (у т.ч. втрати, знищення, ушкодження або недосяжності предмета іпотеки іпотекодержателя з будь-яких причин);

-встановлення невідповідності дійсності відомостей, які містяться в даному договорі, або інших документах, наданих іпотекодавцем;

-пред`явлення іпотекодавцем предмета іпотеки в користування третім особам без письмової згоди іпотекодежателя;

-тривалої відсутності іпотекодавця в місці постійного проживання, куруючись нормами ЦК України та нормами діючого законодавства;

-в інших випадках, передбачених діючим законодавством України.

Відповідно до п.19 договору іпотеки іпотекодавець має право користуватися предметом іпотеки виключно за їх цільовим призначенням.

Іпотекодавець зобов`язується не передавати предмет іпотеки в оренду (майновий найм), у лізинг, у спільну діяльність або у позичку, не здійснювати його відчуження або інше розпорядження предметом іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя (п.20.7 договору іпотеки).

Згідно п.20.12.договору іпотеки, іпотекодавець зобов`язується не надавати документи у відповідні держоргани з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя.

Термін дії договору – до повного виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього (п.30 договору іпотеки).

Як вбачається із довідки Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області №1027 від 23.10.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживає та зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплений принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 та ст. 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і порядку, встановлених законом. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Як визначено ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно вимог ч.3 ст.109 ЖК УРСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У пункті 43 постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз`яснено, що ри розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Зі змісту наведених вище норм Закону вбачається, що виселення мешканців із займаного житлового приміщення можливе лише у випадку звернення стягнення на передані в іпотеку такі приміщення.

Жодних доводів щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у позовній заяві не наведено як і не подано жодного доказу на підтвердження такого.

Як видно з умов вищезгаданого договору Іпотеки, ОСОБА_1 як власник жилого приміщення, переданого в іпотеку, має право користуватися предметом іпотеки виключно за їх цільовим призначенням.

Будь-яких доказів, які б свідчили про використання предмету іпотеки не за цільовим призначенням суду не надано.

Також, з довідки Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області №1027 від 23.10.2020 року, не видно з якого часу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, з аналізу п.20.12 договору іпотеки випливає, що за даною умовою іпотекодавець зобов`язується не надавати документи у відповідні держоргани з метою реєстрації інших будь-яких осіб, окрім себе, у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя, про що також і свідчить позовна заява, у якій позивач вказує саме про право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише за згодою іпотекодержателя.

Жодних доказів про реєстрацію будь-яких інших осіб у предметі іпотеки суду не надано.

Одночасно, ОСОБА_1 , як власник предмету іпотеки має право бути зареєстрованим та користуватись таким.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для виселення відповідача з предмету іпотеки (житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про виселення – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 грудня 2021 року.

Головуючий суддя С.І. Сливка