Рішення № 102200936, 22.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/9679/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), у якій просить стягнути податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 6965,61 грн та з єдиного податку у сумі 80068,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 6965,61 грн та з єдиного податку у сумі 80068,03 грн, який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов`язань по податкових деклараціях з плати за землю та податкових декларацій платника єдиного податку.

Ухвалою суду від 30 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, у строк встановлений частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відзив на позов не надав. Направлена судом за зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцем реєстрації відповідача ухвала не вручена адресату з незалежних від суду причин.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмовити адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (частина одинадцята статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву.

За таких обставин суд вважає відповідача таким, що правом на подання відзиву на позов не скористався.

Суд розглядає дану справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) зареєстровано як фізична особа-підприємець 18 березня 2003 року, номер запису 25600170000000092.

Згідно з довідкою про наявні розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_1 має відкриті розрахункові рахунки у відділеннях банку.

Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу наступні податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця:

- податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2020 року від 8 листопада 2020 року №43106634, в якій відповідачем визначена сума до сплати - 28434,03 грн;

- податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2020 рік від 9 лютого 2021 року №8981851, в якій відповідачем визначена сума до сплати - 19835,00 грн;

- податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2021 року від 12 травня 2021 року №9119480630, в якій відповідачем визначена сума до сплати - 31017,50 грн,

Крім того, на підставі поданої відповідачем декларації з плати за землю №11025697 від 22 лютого 2021 року відповідачем визначено узгоджене грошове зобов`язання, а саме:

- дата виникнення податкового боргу 2 березня 2021 року, сума нарахованого податкового зобов`язання 684,21 грн, сума боргу 684,21 грн;

- дата виникнення податкового боргу 30 березня 2021 року, сума нарахованого податкового зобов`язання 1256,28 грн, сума боргу 1256,28 грн;

- дата виникнення податкового боргу 30 квітня 2021 року, сума нарахованого податкового зобов`язання 1256,28 грн, сума боргу 1256,28 грн;

- дата виникнення податкового боргу 30 травня 2021 року, сума нарахованого податкового зобов`язання 1256,28 грн, сума боргу 1256,28 грн;

- дата виникнення податкового боргу 30 червня 2021 року, сума нарахованого податкового зобов`язання 1256,28 грн, сума боргу 1256,28 грн;

- дата виникнення податкового боргу 30 липня 2021 року, сума нарахованого податкового зобов`язання 1256,28 грн, сума боргу 1256,28 грн.

Контролюючим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 27 лютого 2019 року №260-52/07 про сплату узгодженої суми грошового зобов`язання у розмірі 8118,32 грн.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги не надано.

Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов`язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, сума грошових зобов`язань, визначених відповідачем самостійно у зазначених вище податкових деклараціях, у встановлений Податковим кодексом України строк не сплачена.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Суд враховує, що статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з приписами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що за відповідачем рахується податковий борг з податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 6965,61 грн та єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 80068,03 грн, суд вважає за необхідне стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг.

Отже, позов Головного управління ДПС у Полтавській області належить задовольнити.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, у даній справі підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область 36000, код ЄДРПОУ 44057192) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6965,61 грн (шість тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять гривень шістдесят одна копійка) за наступними реквізитами: місто Гадяч, отримувач: ГУК у Полт. обл/тг м. Гадяч/18010900, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA37899990334139815000016662, код класифікації доходів бюджету: 18010900.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку у сумі 80068,03 грн (вісімдесят тисяч шістдесят вісім гривень три копійки) за наступними реквізитами: місто Гадяч, отримувач: ГУК у Полт. обл/тг м. Гадяч/18050400, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA658999980314090699000016662, код класифікації доходів бюджету: 18050400.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Клочко