Рішення № 102200916, 22.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8618/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Довіра” про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Довіра” (надалі - відповідач, ТОВ “Довіра”), у якій просить стягнути податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 27025,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 27025,84 грн, який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов`язань по податкових деклараціях з плати за землю.

Ухвалою суду від 9 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 26 серпня 2021 року заперечення представника позивача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

Відповідач, у строк встановлений частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відзив на позов не надав. Направлена судом за зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцем реєстрації відповідача ухвала не вручена адресату з незалежних від суду причин.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмовити адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (частина одинадцята статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву.

За таких обставин суд вважає відповідача таким, що правом на подання відзиву на позов не скористався.

Суд розглядає дану справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ “Довіра” (код ЄДРПОУ 13932484) зареєстровано як юридична особа 29 червня 2005 року, номер запису 1 585 120 0000 001461.

Згідно з довідкою про наявні розрахункові рахунки ТОВ “Довіра” має відкриті розрахункові рахунки у відділеннях банку.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня І не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

На виконання вказаного відповідачем самостійно подано податкові декларації з плати за землю:

- №1700004298 від 17 лютого 2017 року згідно з якою річна сума зобов`язання, що підлягає сплаті до бюджету становить 21920,80 грн (рахується заборгованість по терміну сплати 30 січня 2018 року у розмірі 1801,90 грн);

- №419 від 20 лютого 2018 року згідно з якою річна сума зобов`язання, що підлягає сплаті до бюджету становить 19773,18 грн (рахується заборгованість по терміну сплати 30 грудня 2018 року та 30 січня 2019 року у загальному розмірі 3046,08 грн);

- №492 від 15 лютого 2019 року згідно з якою річна сума зобов`язання, що підлягає сплаті до бюджету становить 19773,18 грн (рахується заборгованість по терміну сплати за 2 березня 2019 року, 2 березня 2019 року, 30 березня 2019 року, 30 квітня 2019 року, 30 травня 2019 року, 30 червня 2019 року, 30 липня 2019 року, 30 серпня 2019 року, 30 вересня 2019 року, 30 жовтня 2019 року, 30 листопада 2019 року, 30 грудня 2019 року, 30 січня 2020 року у загальному розмірі 19773,18 грн).

Контролюючим органом нараховано ТОВ “Довіра” податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у загальній сумі 27025,84 грн, з яких: за податковим зобов`язанням 24621,16 грн та 2404,68 грн – штрафні санкції.

24 вересня 2018 року за результатами перевірки камеральної перевірки відповідача контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0062171207 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 0,04 грн.

Контролюючим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 12 лютого 2019 року №2167-51/1614 про сплату узгодженої суми грошового зобов`язання у розмірі 3046,08 грн.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги не надано.

Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов`язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У силу підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

А відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

При цьому, як визначено пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

За змістом статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд враховує, що статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Податкове зобов`язання, визначене відповідачем у податкових деклараціях з податку на майно, вважається узгодженим з дати подання таких декларацій до контролюючого органу, не може бути оскаржене та мало бути сплачене у строки, визначені пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

З огляду на несплату відповідачем узгодженого податкового зобов`язання у визначені Податковим кодексом України строки, таке зобов`язання набуло статусу податкового боргу.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Разом з тим, наявність у ТОВ "Довіра" податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності.

Отже, позов Головного управління ДПС у Полтавській області належить задовольнити.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область 36000, код ЄДРПОУ 44057192) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" (с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701, код ЄДРПОУ 13932484) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб у розмірі 27025,84 грн (двадцять сім тисяч двадцять п`ять гривень вісімдесят чотири копійки) на р/р UA468999980334149812000016587, код класифікації доходів бюджету 18010600, отримувач ГУК у Полт.обл/тг с. Піщане/18010600, код отримувача 37959255, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Клочко