Рішення № 102200843, 06.12.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/390/21

Пр. № 2/336/1617/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

розглянувши справу за позовом органу опіки та піклування районної адміністрації Шепетівської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав щодо дитини,

В С Т А Н О В И В :

Орган опіки та піклування Шепетівської міської ради Хмельницької області звернувся до суду з позовом про позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В позові зазначив, що відповідач, який є батьком малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , злісно ухиляється від виконання обов`язку з виховання та утримання дитини, у зв`язку з чим рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 12.10.2017 року дитину відібрано від батька без позбавлення батьківських прав. Опікуном ОСОБА_5 призначено його бабку ОСОБА_3 . Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 05.11.2018 року, яка набрала законної сили, заяву ОСОБА_1 про повернення дитини повернуто йому через неусунення недоліків заяви. З зазначеного часу відповідач не вживає заходів для повернення сина, участі у його вихованні не приймає, життям, здоров`ям, навчанням хлопчика не цікавиться. Вихованням, утриманням дитини займається виключно його бабуся.

Відповідач повністю усунувся від виконання покладених на нього законом обов`язків, не бере участі в утриманні сина, бажання повернути дитину в свою сім`ю не висловлює; місцезнаходження матері дитини станом на час подання позову є невідомим.

На підставі викладеного просить про позбавлення відповідача батьківських прав щодо сина.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження.

Заходи забезпечення позову, доказів в справі не вживалися.

На підставі ухвали суду від 02.07.2021 року закрито підготовче провадження в справі і справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши письмове звернення, яке містить прохання про задоволення позову, вирішення справи без її участі, згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Вказані обставини у відповідності до ст. ст. 211, 223 ЦПК України зумовили проведення судового розгляду у відсутність представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце вирішення справи, до суду не з`явився з невідомих причин.

Відзив на позов, клопотання про вирішення справи у його відсутність або про відкладення судового засідання не надав.

Зазначені обставини в силу ст. 280 ЦПК України є підставою для вирішення справи при заочному розгляді на підставі згоди представника позивача, висловленої в його письмовій заяві.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 13).

Статтею 150 СК України внормований обов`язок батьків виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний, моральний розвиток, утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Підстави для позбавлення батьківських прав встановлені статтею 164 СК України, відповідно до якої мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо, зокрема, вони ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Наведені положення сімейного законодавства, а також законодавства про охорону дитинства свідчать про беззаперечну важливість виховання дитини у формуванні її особистості, значення якого є не меншим, ніж значення утримання дитини, а закон не містить лише рекомендації щодо участі батьків у вихованні дітей, а покладає на них обов`язок вчинення цих дій.

Навмисне невиконання цього обов`язку, про що свідчить ухилення від виховання дитини, тягне за собою наслідки, передбачені статтею 164 СК України.

Як випливає з роз`яснень п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд приймає на користь доводів позову висновок органу опіки та піклування, наявність якого в силу ст. 19 СК України є обов`язковою при розгляді справ цієї категорії (а. с. 21) і який містить посилання на повну відсутність проявів батьківської опіки щодо сина з боку відповідача, що виражається у відсутності спілкування батька з сином, відсутності з боку батька піклування про духовний та фізичний розвиток хлопчика, ненаданні дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, відсутності сприяння у засвоєнні ОСОБА_4 загальновизнаних норм моралі, відсутності інтересу до внутрішнього світу сина. Означений висновок також містить умовивід про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Надані суд фактичні дані, а саме: акти обстеження умов проживання про задовільні побутові умови, в яких перебуває дитина під час проживання з опікуном (а. с. 18); рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області про призначення ОСОБА_3 опікуном малолітнього ОСОБА_5 (а. с. 10); рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області про надання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування (а. с. 11, 12); копія свідоцтва про смерть матері ОСОБА_5 - ОСОБА_6 (а. с. 14); індивідуальний план соціального захисту дитини, позбавленої батьківського піклування (а. с. 15); інформація навчального закладу про виховання, навчання, (а. с. 16); характеристика малолітнього ОСОБА_5 з місця навчання (а. с. 17); звіт опікуна про свою діяльність за 2019 рік (а. с. 19); довідка про відсутність батьківського піклування щодо ОСОБА_5 з боку батька з навчального закладу (а. с. 23), - підкріплюють міркування суду щодо можливості вирішення спору на користь позивача, оскільки свідчать про свідоме невиконання батьком своїх обов`язків з виховання хлопчика.

За вказаних обставин позбавлення батьківських прав, на думку суду, не зашкодить інтересам гармонійного розвитку дитини.

Встановлені судом фактичні обставини також свідчать про те, що відповідач не вчиняє жодних дій з захисту своїх батьківських прав шляхом звернення до органу опіки та піклування або до суду з вимогами про визначення способу участі у вихованні дитини, що не дає підстав для ухвалення рішення на його користь.

За вказаних обставин у суду немає жодного сумніву в тому, що відповідач не лише не відіграє жодної ролі у життєдіяльності та формуванні особистості дитини, а й навпаки, - його присутність у житті сина за наведених судом обставин відбивалася б згубно на фізичному та психологічному стані та розвитку дитини.

Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору, пільги зі сплати якого має позивач.

Керуючись ст. ст. 19, 150, 164, 166, 180-184 СК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов органу опіки та піклування районної адміністрації Шепетівської міської ради Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04060789) до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.В. Щаслива