Справа № 2-263
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2010 року Біляївський районний суд
Одеської області
в складі: судді Мельничук Н.І.
при секретарі Пилаєвої В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки недійсним, суд,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який є правонаступником ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до умов кредитного договору № 014/0054/74/72815 від 05.04.2007 року, відповідачу ОСОБА_3 був виданий кредит в сумі 202000 доларів США з строком погашення до 05.04.2027 року із сплатою 13,25 % річних за користування кредитними коштами.
В забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань, було прийнято поруку ОСОБА_4, про що 05.04.2007 року було укладено відповідний договір поруки № 014/0054/74/72815/2. В той же день, між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передає в іпотеку банку садовий будинок з надвірними спорудами, розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1. Вказуючи на те, що відповідачі не виконують свої зобовязання за кредитним договором, договором поруки та іпотечним договором, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з останніх заборгованості за кредитом, яка станом на 11.06.2009 року складає 253148,42 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 1926459,47 гривень та судові витрати в розмірі 1820 гривень.
В ході судового розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги, вказуючи, що станом на 01.03.2010 року заборгованість відповідачів становить 328676,83 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 2626127,87 гривень.
В судовому засіданні представник позивача Шурман М.Г. на задоволенні позову наполягала в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову просила відмовити в повному обсязі.
В свою чергу, представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 первісний позов не визнав, подавши відповідні письмові заперечення на нього та звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції, в якому зазначив, що вищезазначений кредитний договір, договір іпотеки та договір поруки укладені з істотними порушеннями чинного законодавства, а тому представник позивача просить їх розірвати з моменту укладання.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 первісний позов не визнав, а зустрічний позов підтримав, вказуючи, що кредитний договір, договір іпотеки та договір поруки укладені з істотними порушеннями чинного законодавства.
Вислухавши представника позивача Шурман М.Г., представника відповідача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», відповідно до умов кредитного договору № 014/0054/74/72815 від 05.04.2007 року, видав відповідачу ОСОБА_3 кредит в сумі 202000 доларів США з строком погашення до 05.04.2027 року, із сплатою 13,25 % річних за користування кредитними коштами.
В забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань, було прийнято поруку ОСОБА_4, про що 05.04.2007 року було укладено відповідний договір поруки № 014/0054/74/72815/2. В той же день, між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передає в іпотеку банку садовий будинок з надвірними спорудами, розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1.
Судом також встановлено, що станом на 01.03.2010 року відповідачі не виконали свої зобовязання за кредитним договором, договором поруки та іпотечним договором, у зв`язку із чим у них виникла заборгованість перед установою банку у сумі 328676,83 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 2626127,87 гривень.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, в тому числі розрахунком заборгованості, які відповідачами не спростовані.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції , є обґрунтованими, права позивача порушені та підлягають судовому захисту.
В той же час, суд не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3, виходячи з наступного.
Так, обґрунтовуючи свої вимоги щодо розірвання укладеного з банком кредитного договору, ОСОБА_3 зазначив, що при його були порушені вимоги чинного законодавства України щодо валюти, в якій виражене зобов`язання. Зокрема, за кредитним договором зобов`язання сторін виражене в доларах США, хоча за ст.533 ЦК України зобов`язання має бути виражене в грошовій одиниці України гривні. Окрім того, ОСОБА_3 вказує, що національна валюта гривня наприкінці 2008 року значно знецінилася, що на думку позивача є істотними змінами обставин, якими сторони керувалися при укладанні кредитного договору. А тому ОСОБА_3 вважає, що є достатні підстави для розірвання кредитного договору.
Між тим, з такими доводами відповідача суд погодитись не може. Зокрема,ч. 2 ст.192 ЦК України передбачена можливість використання іноземної валюти в України у випадках і в порядку, встановлених законом.
Законодавством України, а саме Законами України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року з наступними змінами, «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року з наступними змінами, Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання та валютною контролю», а також іншими законодавчими актами, при наявності відповідної ліцензії банку, виданої Національним Банком України, передбачена можливість надання банками резидентам України кредитів в іноземній валюті.
Відповідно до ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором та позичальником у письмовій формі.
За змістом ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфу 1 Глави 71 підрозділу 1 Розділу III Книги п'ятої ЦК України, тобто за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначні родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, на момент укладання кредитного договору у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було право надавати кредити в іноземній валюті, що підтверджується копіями банківської ліцензії №10 та відповідного дозволу з додатками на право здійснення відповідних операцій, в яких зазначений перелік операцій, які має право здійснювати відповідач, в тому числі і операції з валютними цінностями. Крім того, всі документи на отримання кредиту від імені ОСОБА_3 були оформлені на отримання кредиту в іноземній валюті доларах США, що останнім у судовому засіданні не заперечувалося.
А тому посилання відповідача на відсутність у сторін права виразити кредитні зобов'язання в іноземній валюті є неприйнятними.
Крім того, ч.1 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містяться в ст.652 ч.1 ЦК України, щодо розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин. Разом із тим, такої згоди між сторонами не було.
Відповідачем, зокрема, не надані докази щодо його звернення до установи банку з пропозицією змінити умови кредитного договору або його розірвати через істотну зміну обставин з часу укладення. Між тим, ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору здійснюються в такій самій формі як і договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає з звичаїв ділового обороту.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.8.3 кредитного договору позичальник взяв на себе всі валютні ризики у разі зміни курсу іноземної валюти(валюти кредиту) відносно національної валюти України , та йому було зрозуміло, що це може призвести до погіршення його фінансового становища.
З урахуванням наведеного, доводи ОСОБА_3, щодо підстав розірвання кредитного договору є необґрунтованими, спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами, і на думку суду мають на меті будь-яким способом ухилитися від виконання своїх кредитних зобов`язань.
А тому, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 192, 525, 526, 530, 549, 553, 554, 559, 611, 612, 624, 629, 651, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про іпотеку», суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити в повному обсязі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) заборгованість за кредитом на загальну суму 2626127,87 гривень, державне мито в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки недійсним відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Біляївський районний суд.
Суддя : Н.І. Мельничук
Судове рішення № 10219935, Біляївський районний суд Одеської області було прийнято 28.05.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-263/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: