Рішення № 102198005, 22.12.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/20054/21

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість у сумі 6172,00 грн.

В обґрунтування пред`явлених вимог вказує, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податків, а саме: основний платіж з єдиного податку з фізичних осіб на суму 6172,00 грн. Враховуючи, що відповідач не виконав свого податкового обов`язку щодо сплати податків в порядку і строки, що встановлені Податковим кодексом України (далі –ПК України) позивач, з метою виконання своїх функцій як територіального органу ДФС України, просить стягнути податковий борг у судовому порядку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалу направлено учасникам справи.

Відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з таких підстав.

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов`язаний сплачувати поки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 267.5.1 п.267.5 ст. 267 Податкового кодексу України (далі ПК України) базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно пп. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об`єкт оподаткування.

Відповідно до абз. 1 пп.267.6.2 п. 267.6. ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

У п.291.2 ст. 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Судом встановлено, що відповідачем до Романівського відділення Новоград- Волинської ДПІ подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування № 2069/ФОП від 19.07.2018, якою платником податку обрано ставку 20 % до розміру мінімальної заробітної плати на 2-гу групу. Згідно зазначеної заяви, відповідачу нараховано борг з єдиного податку 6172,00 грн.

Також встановлено, що позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми "Ф" від 022.10.2019 № 221075-54, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями корінця податкової вимоги та конвертом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 суму боргу не оспорила, доказів погашення заборгованості в сумі 6172,00 грн відповідачем у добровільному порядку суду також надано не було.

Згідно зі ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані позивачем докази свідчать про невиконання платником податків у добровільному порядку обов`язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкової заборгованості у сумі 6172,00 грн.

З огляду на викладене та на те, що наявність податкового боргу підтверджена матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

В силу приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262, 292-293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП: 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Вила, Романівський район, Житомирська область, 13065, РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Держави податкову заборгованість в сумі 6172,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко