Рішення № 102197565, 24.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 р. Справа№200/14328/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області

про: визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року, стягнення з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року, стягнення з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області структурний підрозділ: Бахмутське міське відділення, як отримувач страхових виплат. На підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року було зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити щомісячні страхові виплати за період з 01..01.2017 року по 30.11.2019 року включно. Позивач зазначає, що на виконання вказаного рішення відповідач нарахував щомісячні страхові виплати за період з 01.01.2017 року по 30.11.2019 року та здійснена виплата шляхом банківського переказу на особовий рахунок позивача у липні 2021 року. Позивач зазначає, що після отримання вказаних коштів адвокат звернувся до відповідача із адвокатським запит щодо виплати компенсації за втрату частину доходів, однак, листом від 18.08.2021 року відповідач відмовив у виплаті компенсації посилаючись на те, що рішення суду виконано у повному обсязі. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та вказує на те, що відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» має право на отримання компенсацію втрати частини доходу, оскільки відповідач несвоєчасно виплатив страхові виплати за період з 01.01.2017 року по 30.11.2019 року. З огляду на вказані обставини позивач просив суд задовольнити позов.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що на виконання рішення суду від 17.02.2020 року у справі № 200/630/21 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нараховані та виплачені позивачу щомісячні страхові виплати за період з 01.01.2017 року по 30.11.2019 року в повному обсязі на загальну суму 430 276,86 грн. При цьому органом Фонду компенсація втрати частини доходів на нараховані та виплачені щомісячні страхові виплати за період з 01.01.2017 року по 30.11.2019 року не нараховувалася.

Відповідач зазначає, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону № 2050-ІІІ, є порушення встановлених строків виплати саме нарахованих доходів. Зі змісту ст. 2 Закону № 2050-ІІІ випливає, що сума перерахованих та сплачених на виконання судового рішення у справі № 200/630/21-а не підпадає під визначення доходів, передбачених цією нормою, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Щомісячні страхові виплати не були нараховані у період з 01.01.2017 року по 30.11.2019 року і тому не вважалися заборгованістю за цей період.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що коли суми страхових виплат нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Відповідач наголошує, що рішення суду виконано своєчасно після набрання рішенням законної сили. Враховуючи викладене, відповідач вказує на відсутність підстав для виплати компенсації втрати частини доходу, отже вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 6).

ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Горлівки Донецької області до с. Хромове Бахмутського району Донецька область, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 18.06.2019 року № 1436-5000144536 (а.с. 10).

Місто Горлівка Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р.

Відповідно до довідки Міністерства охорони здоров`я України про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії ДОН-04 № 083473 ОСОБА_1 встановлено 85 % втрату працездатності безстроково (а.с. 7).

Відповідно до довідки Міністерства охорони здоров`я України до акту огляду МСЕК серії ДОН-05 № 115642 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності безстроково (а.с. 7).

Позивач є особою, що отримує страхові виплати, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Донецькій області.

Відповідно до постанови Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області від 29 вересня 2014 року № 0503/7136/7136/26 “Про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати”, продовжено потерпілому ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01 вересня 2014 року.

Відповідно до постанови Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області від 12 грудня 2016 року № 0503/7136/7136/33 «Про припинення щомісячної страхової виплати», припинено виплату гр. ОСОБА_1 щомісячної суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з підстав відмови потерпілого від отримання виплат. Заява потерпілого.

Відповідно до постанови Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області від 16 січня 2020 року № 0502/7136/7136/37 «Про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати», продовжено потерпілому ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01 грудня 2019 року.

Згідно до довідки про одержання відшкодування втраченого заробітку, що видана ОСОБА_1 з 01 січня 2017 року по грудень 2019 року останній щомісячних страховиї виплат не отримував.

Вищезазначені обставини встановлені у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 200/630/21-а.

Так, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 200/630/21-а позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного мешкання: АДРЕСА_2 ) до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231, Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 41, 84511) про визнання бездіяльності суб’,єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено (а.с. 12-20).

Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 страхових виплат з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року.

Зобов`язано Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231, Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 41, 84511) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного мешкання: АДРЕСА_2 ) заборгованість по страховим виплатам за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року.

Скасовано Постанову Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області від 12 грудня 2016 року № 0503/7136/7136/33 “Про припинення щомісячної страхової виплати”, припинено виплату гр. ОСОБА_1 щомісячної суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з підстав відмови потерпілого від отримання виплат.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 200/630/21-а набрало законної сили 08.06.2021 року на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 року.

На виконання вищезазначеного рішення суду у справі № 200/630/21-а постановою від 09.07.2021 року № 0502/7136/7136/40 Бахмутське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області «Про призначення доплати» призначено доплату страхових виплат потерпілому ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по листопад 2019 року включно в розмірі 430276,86 грн. (а.с. 34).

Матеріалами справи підтверджено, та не спростовується позивачем, що 16.07.2021 року страхові виплати а розмірі 430276,86 грн. були виплачені позивачу згідно платіжного доручення № 3161 від 16.07.2021 року (а.с. 33).

Судом встановлено, що представник позивача звернувся до Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області з адвокатським запитом щодо виплати компенсації за втрату частини доходів.

Листом від 18.08.2021 року № 18.06/3646 Бахмутське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області повідомило представника позивача, що у зв`язку з тим, що судом встановлено факт не нарахування ОСОБА_1 грошових доходів з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року, відповідне нарахування здійснено 09.07.2021 року, а сплата нарахованих виплат здійснена у липні 2021 року, затримка виплати доходів відсутня. З огляду на зазначене відсутні правові підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (а.с. 11).

Позивач не погодившись з бездіяльністю відповідача яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01.01.2017 року 30.11.2019 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки; 12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон № 1105-XIV) страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до частини 7 статті 36 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Частиною 1 статті 47 Закону № 1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина 5 статті 47 Закону № 1105-XIV).

Згідно з частинами 4, 7 статті 47 Закону № 1105-XIV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України “Про оплату праці”.

При нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати слід керуватися Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат” (далі - Закон № 2050-III), Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів в зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до статті 1 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону №2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19 грудня 2011 року (справа №6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа №21-2003а16). Такий підхід підтримано і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 3 липня 2017 року (справа №521/940/17).

Як встановлено, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі № 200/630/21-а, зокрема зобов`язано Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року.

Відповідачем на виконання рішення суду страхові виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року виплачено позивачу, що підтверджується платіжним дорученням від 16 липня 2021 року № 3161 (а.с. 33).

Зважаючи на наведене вище правове регулювання та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати страхових виплат.

Суд вважає, помилковим посилання відповідача, що позивач має право на компенсацію лише у разі несвоєчасного виконання рішення суду, оскільки самим рішенням суду встановлені протиправні дії відповідача щодо невиплати позивачу страхових виплат, що доводить порушення права позивача з боку відповідача на своєчасне отримання страхових виплат.

Суд не приймає посилання відповідача щодо своєчасної виплати страхових виплат на підставі рішення суду та посиланням на те, що така виплата мала разовий характер, а тому компенсації не підлягає, оскільки компенсація, передбачена Законом № 2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Зважаючи на те, що вказані кошти нараховані в результаті перерахунку страхових виплат та відновлення прав позивача, порушених при їх виплаті, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону № 2050-ІІІ.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №159/1615/17, від 29.04.2020 у справі №420/2093/16-а та від 16.12.2020 у справі №521/21718/16-а, від 23 грудня 2020 року у справі №640/7975/15-а, у постановах Першого апеляційного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 200/9287/20-а, від 05.04.2021 року у справі № 200/12002/20-а.

Матеріалами справи підтверджено, що суму заборгованості зі страхових виплат за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року відповідачем сплачено з порушення встановлених строків для їх виплати, отже, позивач має право одержання компенсації втрати частини доходів на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що відповідач протиправно не нарахував та невиплатив позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року.

Проте, оскільки компенсація втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року позивачу нарахована не була та відповідне нарахування покладене саме на відповідача. Суд приходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року, зобов`язання Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року, зобов`язання Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 5, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року.

Повний текст ухвали складено та підписано 24 грудня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська