Рішення № 102197472, 21.12.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7569/21

Провадження 2-а/522/236/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-західного округу Корольової Наталії Миколаївни Державно екологічної інспекції Південно-Західного округу, Державно екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про скасування постанови № 000323 від 26 березня 2021 року по справі про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, після уточнення вимог, до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-західного округу Корольової Н.М. Державно екологічної інспекції Південно-Західного округу, Державно екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) в якому просить скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Корольової Н.М. Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу № 000323 від 26 березня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 78 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 136 гривень, а справу про адміністративне правопорушення - закрити. .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана Постанова є такою що прийнята при неповному з`ясуванні усіх обставин щодо наявності порушення за результатами перевірки, яку здійснено співробітниками Державної екологічної інспекції Південно-західного округу та невідповідності висновків обставинам та наявним в матеріалах доказам з порушенням процедури розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою суду від 05 травня 2021 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 08 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 07 червня 2021 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірної постанови.

23 червня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що спірна постанова винесена відповідно до вимог закону.

У судове засідання 08 липня 2021 року з`явився представник позивача. Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи відкладено на 27 жовтня 2021 року.

У судове засідання 27 жовтня 2021 року учасники процесу не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи відкладено на 08 грудня 2021 року.

08 грудня 2021 року представником позивача до суду подано уточнену позовну заяву.

У судове засідання 08 грудня 2021 року учасники процесу не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладено на 21 грудня 2021 року.

У судове засідання 21 грудня 2021 року сторони не з`явилися. Про час, дату і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка в судове засідання будь-якого учасник справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного висновку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та пунктами 1 та 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державна екологічна інспекція України та її територіальні та міжрегіональні територіальні органи при здійсненні планових/позапланових заходів державного нагляду (контролю) керуються вимогами Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Згідно зі ст. 1 Закону № 877- V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно частини 8 ст. 7 Закону № 877- V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Статтею 11 Закону № 877- V встановлено обов`язок суб`єкта господарювання виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону 877-V підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Судом встановлено, що згідно положень ст. ст. 6, 7 Закону 877-V, ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 07 квітня 2020 року №230, зареєстрованим в Міністерстві екології та природних ресурсів від 16 квітня 2020 року №350/34633, Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (нова редакція), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 №63, Інспекцією видано наказ від 01 липня 2021 року №779 та направлення від 01 липня 2021 року № 715пр на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині виконання припису Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 29 березня 2021 року №89.

За результатом позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт №137 від 23 березня 2021 року.

Згідно пункту 3 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акту від 23 березня 2021 року №137 зафіксовано: об`єми викиду метану утворюються в результаті виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами. Даний факт підтверджується також даними звіту про викиди забруднюючих речовин за 2019 рік (м. Одеса); звіту про викиди забруднюючих речовин за 2019 рік (Одеська область); звіту про викиди забруднюючих речовин за 2020 рік (м. Одеса); звіту про викиди забруднюючих речовин за 2020 рік (Одеська область).

Встановлено, що у даному випадку метан є неорганізованим джерелом викиду, забруднююча речовина - поліароматичні вуглеводні.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на метан відсутній, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Також, з представлених під час перевірки матеріалів, встановлено недійсність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на наступних ділянках УЕГГ АТ «ОДЕСАГАЗ»: м. Подільськ, вул. Некрасова, 3; м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, 64; м. Болград, вул. Белградське шосе, 1; м. Арциз, вул. Трудова, 2-А; смт. Тарутине, „вул. Красна, 341; смт. Ширяеве, вул. Українська, 1; смт. Захар`ївка, вул. Шкільна, 23; м. Рені, вул. 28 Червня №299; м. Рені, вул. 28 Червня, №154 Гвардійського полку, 18. Під час перевірки, Позивачем для огляду було надано дозвільні документи за вказаними адресами.

За даним фактом 23 березня 2021 року складено протокол №000323, згідно якого ОСОБА_1 вчинене адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП, а саме допущено порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу на АТ «Одесагаз», а саме допущено викиди метану в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. Також, допущено викиди забруднюючих речовин при відсутності дозволу на наступних ділянках УЕ-ГГ АТ «Одесагаз»: м. Подільськ, вул. Некрасова, 3; м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, 64; м. Болград, вул. Белградське шосе, 1; м. Арциз, вул. Трудова, 2-А; смт. Тарутине, вул. Красна, 341; смт. Ширяеве, вул. Українська, 1; смт. Захар`ївка, вул. Шкільна, 23; м. Рені, вул. 28 Червня №299; м. Рені, вул. 28 Червня, №154 Гвардійського полку, 18, що є порушенням ч. 5, 6 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

26 березня 2021 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000323, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136 грн.

Стосовно аргументів Позивача, що «метан» є парниковим газом та не відноситься до забруднюючих речовин, а тому застосування положень частин 5-6 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» вважає протиправним, суд зазначає наступне.

Згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 року №104 «Про затвердження Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір» входить «метан» - основна складова (96-97,6%) природного газу.

Викиди метану, як забруднювача, здійснюються обладнанням, яке ПАТ «Одесагаз» використовує у господарській діяльності - трубопроводами, газовим обладнанням та газовими приладами, які є дифузними джерелами.

Згідно з пунктом 9 статті 2 Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів, ратифікованого Законом України від 3 лютого 2016 року № 980-УІІІ, «дифузні джерела» означають багато менших або розсіяних джерел, з яких забруднювачі можуть викидатись у землю, повітря або воду, сукупний вплив яких на ці середовища може бути суттєвим і для яких практично недоцільно проводити звітність для кожного окремого джерела.

Перелік забруднюючих речовин, що об`єднані у зазначених групах, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 року № 104 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2002 року за № 322/6610) «Про затвердження Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір». До вуглеводнів, згідно з цим переліком, входить метан.

Обставина, що даний наказ регулював відносини щодо сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, не змінює сутність метану як забруднюючої речовини.

До вуглеводнів належать органічні речовини, що складаються лише з вуглецю (карбону) та водню (гідрогену). До них відносять насичені вуглеводні СпН2п+2 (метан, етан тощо), ненасичені СпН2п та СпН2п2-2.

Отже, метан належить до вуглеводнів і згідно з додатком II Протоколу про регістри викидів і перенесення забруднювачів від 21 травня 2003 року (ООН; Протокол, Міжнародний документ) метан (СН 4) - забруднююча речовина.

Дану правову позицію сформовано Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 160/8128/18.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зазначена норма кореспондується із нормою ч. 5 ст. 242 КАС України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, при вирішенні цієї справи суд повинен враховувати висновки Верховного Суду при застосуванні норм права.

Таким чином, доводи Позивача, що метан є парниковим газом та не належить до забруднюючих речовин, що у свою чергу вимагає обов`язку отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря, спростовуються.

Крім того, згідно правового висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 06 березня 2018 року по справі №607/4516/17, незалежно від групи суб`єкта господарювання викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу (п. 14 постанови).

Також було встановлено, що відповідні дозволи за адресами: м. Подільськ, вул. Некрасова, 3; м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, 64; м. Болград, вул. Белградське шосе, 1; м. Арциз, вул. Трудова, 2-А; смт. Тарутине, вул. Красна, 341; смт. Ширяеве, вул. Українська, 1; смт. Захар`ївка, вул. Шкільна, 23; м. Рені, вул. 28 Червня №299; м. Рені, вул. 28 Червня, №154 Гвардійського полку, 18 було отримало не юридичною особою (код згідно з ЄДРПОУ: 03351208 - юридична особа ПАТ «Одесагаз»), а за кодом юридичної особи: 26569341.

На підтвердження вказаного факту надаємо копію дозволу №5125455100- 7, виданого 03 листопада 2011 року на ділянку за адресою: 66800, Одеська область, смт. Ширяеве, вул. Українська, 1 та копію дозволу №5125255100-8, виданого 03.11.2011 на ділянку за адресою: 66800, Одеська область, смт. Фрунзівка, вул. Шкільна, 22.

Дозвільні документи на ділянках УЕГГ АТ «Одесагаз»: м. Подільськ, вул. Некрасова, 3; м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, 64; м. Болград, вул. Белградське шосе, 1; м. Арциз, вул. Трудова, 2-А; смт. Тарутине, вул. Красна, 341; м. Рені, вул. 28 Червня №299; м. Рені, вул. 28 Червня, №154 Гвардійського полку, 18, у належних копіях, Відповідачеві надано не було, але було надано для ознайомлення та дослідження.

Отже, з вказаних підстав було встановлено недійсність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на вищевказаних ділянках, Позивачем не надано жодних доказів переоформлення вказаних дозвільних документів.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України від 25 червня 1991 року №1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища», а правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України від 16 жовтня 1992 року N 2707- XII «Про охорону атмосферного повітря».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни-суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік. Заздалегідь розробляти спеціальні заходи. Забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок.

Відповідно до п. 1.14.11 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7, неорганізований викид - викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилевої суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами.

АТ «Одесагаз» здійснює наступний основний вид діяльності згідно КВЕД 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.

Газопроводом транспортується природний газ.

Згідно із підрозділом Газорозподільні мережі розділу VIII Газова промисловість збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (том І, Український науковий центр технічної екології, Донецьк- 2004) втрати газу - це газ, який втрачається при його транспортуванні газопроводами, наприклад, через негерметичність обладнання та арматури, а втрати природного газу є викидами в атмосферу зокрема і ті, що пов`язані із виконанням певного виду робіт.

Склад природного газу характеризується такими усередненими показниками: метан (СН4) - 98,5 %, етан (С2Н6) - 0,5 %, пропан (СЗН8) - 0,15 %, азот (N2) - 0,8 %, а також у незначних долях бутан, пентан, гексан, діоксид вуглецю, кисень.

Згідно Звітів про охорону атмосферного повітря, визначено сумарні викиди забруднювальних речовин та парникових газів (метану у тому числі).

Природний газ - пожежо- і вибухонебезпечна речовина. Нижня і верхня концентраційні межі спалахування в суміші з повітрям складають відповідно 5 і 15 %. Діоксид азоту (N02) - бурий газ із задушливим запахом, за температури більше ніж 140 оС починає розкладатись на оксид азоту та кисень. Враховуючи перелічені вище властивості шкідливих речовин, необхідним є визначення рівня впливу на довкілля та заходів з охорони навколишнього природного середовища.

Частиною 2 статті 1 Закону «Про об`єкти підвищеної небезпеки» передбачено, що небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та- речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зобов`язані здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Отже, суд вважає, що Інспекцією правомірно встановлено відсутність дозвільного документу на викиди метану для стаціонарного (дифузного) джерела - підприємства в цілому.

Позитивні зобов`язанім держави у сфері охорони навколишнього природного середовища закріплені у статтях 10, 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» та інших нормативно-правових актах.

Відповідно до положень ст. 8 Конвенції, держава має позитивний обов`язок регулювати і контролювати екологічні проблеми, які порушують права, передбачені Конвенцією.

При цьому, нездатність держави захистити людину від шкідливого впливу навколишнього природного середовища може бути визнана Судом як порушення прав, передбачених статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа Lopes Ostra v Spain A 303-C (1994).

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. Згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища України» та чинним природоохоронним законодавством контроль за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено на Держекоінспекцію та її територіальні органи.

Екологічні інтереси населення підлягають судовому захисту на підставі ч. 7 ст. 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості середовища.

Вперше питання про порушення права на життя у зв`язку з негативними факторами навколишнього природного середовища було порушено ЄСПЛ у справі «Гуера та інші проти Італії» (Case of Guerraand Others v. Italy) (заява №14967/89, рішення від 19.02.1998).

У частині першій статті 277 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП. щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

Отже, доводи Позивача спростовуються матеріалами справи, та є необґрунтованими.

Керуючись, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 102, 158-163 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-західного округу Корольової Наталії Миколаївни Державно екологічної інспекції Південно-Західного округу, Державно екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про скасування постанови № 000323 від 26 березня 2021 року по справі про адміністративні правопорушення – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Ю.Б. Свячена

21.12.21