Рішення № 102197349, 22.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 р. Справа№200/13032/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Бєломєстнова О.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

04.10.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3), у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови здійснити перевід та призначення пенсії за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 та незастосування при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2021 року щодо переводу та призначення пенсії за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 05.08.2021 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Обґрунтовуючи позов зазначила, що з 26.05.2010 року вона отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”. 05.08.2021 року вона звернулася до відповідача із заявою щодо переводу та призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки. 10.09.2021 року вона отримала відмову Головного управління, з якої вбачається, що 01.10.2017 року їй проводилось автоматичне осучаснення пенсії за нормами ст.43 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарні роки (за 2014-2016 роки). Позивач вважає, що у 2017 році мав місце перерахунок, а не призначення пенсії за нормами Закону № 1058. Зазначає, що ч.2 ст.40 цього Закону передбачено, що заробітна плата для обчислення пенсії визначається за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Вона звернулася до відповідача з заявою 05.08.2021 року, тому вважає, що при призначенні їй пенсії повинна застосовуватися середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки. Наведене стало підставою її звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 11.10.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

29.10.2021 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов з якого слідує, що позивачеві з 26.05.2010 року була призначена пенсія згідно Закону України “Про державну службу” № 3723-ХІІ. У зв`язку із доцільністю позивачу з 01.10.2017 року автоматизованим способом проведено переведення з пенсії відповідно Закону № 3723 на пенсію за віком, обчислену згідно Закону № 1058. Після чого управлінням позивачу неодноразово проводилися масові перерахунки пенсії. Зазначає, що для перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн. немає законних підстав. Позивач до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка не зверталась. Звернення ОСОБА_1 від 05.08.2021 року було розглянуто згідно Закону України “Про звернення громадян”.

У зв`язку з наведеним просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З 06.12.2021 року по 20.12.2021 року суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував у відпустці. Справу розглянуто у розумний строк після виходу судді з відпустки.

Дослідивши подані сторонами докази, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є громадянкою України та відповідно до ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, є забезпечення своєчасно і в повному обсязі нарахування та виплати пенсій.

26.05.2010 року позивачці було призначено пенсію як державному службовцю відповідно до Закону України № 3723 “Про державну службу” (далі – Закон № 3723).

05.08.2021 року позивач звернулася до відповідача з заявою, у якій просила провести та призначити їй пенсію відповідно до ст. 40 Закону України № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки.

З листа відповідача від 10.09.2021 року вбачається, що позивачу з 01.10.2017 року автоматизованим способом переведено з пенсії відповідно Закону № 3723 на пенсію за віком, обчислену згідно Закону № 1058 на підставі пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058. Після проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.07.2021 року по теперішній час складає 5525,42 грн. Враховуючи наведене, зазначено про відсутність підстав для перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн.

Сторони визнають вищевказані обставини, тому з урахуванням ч.1 ст.78 КАС України суд суд дійшов висновку, що вони не підлягають перевірки.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 44 Конституції України).

Закон №1058 розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із статтею 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм Закону № 1058 суд дійшов висновку, що виплата пенсії позивачу за нормами Закону України “Про державну службу” не входила до сфери правового регулювання Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

26.05.2010 року позивачці було призначено пенсію як державному службовцю відповідно до Закону № 3723.

Разом з тим, пунктом 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058 визначено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Згідно пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

З наведених норм слідує, що Законом №1058 допускається автоматичне переведення на пенсію за цим законом зі спеціальної пенсії, яку отримувала позивач. Для такого переведення співставляється розмір пенсії, яку фактично отримує особа з розміром пенсії, яку вона може отримувати за Законом №1058 з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 Прикінцевих положень цього Закону.

За правовою природою таке переведення прирівнюється до призначення пенсії за Законом №1058, оскільки до цього особа не отримувала пенсію за Законом №1058.

Судом встановлено, що позивача з 01.10.2017 року автоматично переведено з пенсії відповідно Закону № 3723 на пенсію за віком, обчислену згідно Закону № 1058 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на ч.2 ст.40 Закону № 1058. Згідно з нею заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Буквальне застосування при переведенні (автоматичному призначенні) пенсії за пунктом 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058 положень ч. 2 статті 40 цього закону неможливе, оскільки при визначенні середнього заробітку за нею врахуванню підлягають відомості за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Як вже зазначалося, переведення на пенсію за віком за Законом №1058 відповідно до пункту 4-7 його Прикінцевих положень здійснюється автоматично - без звернення осіб, що отримують пенсію, за матеріалами пенсійних справ. Відтак при його застосуванні неможливо визначити три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області по переведенню позивача на пенсію за Законом № 1058 з 01.10.2017 року, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, є правомірними.

На момент звернення позивача із заявою від 05.08.2021 вона вже отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Можливість повторного переведення (призначення) з пенсії одного виду на пенсію того самого виду за тим самим Законом №1058 не передбачається.

Отже, відсутні правові підстави для здійснення призначення та виплати пенсії за віком позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески,за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, згідно заяви позивача від 05.08.2021 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на висновки Верховного Суду, оскільки вони сформульовані у справах, обставини яких не є релевантними до обставин справи, що розглядається.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - не підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 908,00 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду, відповідно до ст. 139 КАС України стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Повний текст судового рішення складено та підписано 22 грудня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.