Рішення № 102196988, 23.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року Справа № 160/21701/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області Б-с-359 від 24 лютого 2020 року у розмірі 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.

- допустити рішення до негайного виконання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він має право на перерахунок довічного грошового утримання згідно довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області Б-с-359 від 24 лютого 2020 року у розмірі 80 відсотків від зазначеної у довідці суддівської винагороди, оскільки останній пішов у відставку до 30.09.2016 року, а саме, до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ від 02.06.2016. Однак, при здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення суду відповідачем протиправно зменшено ОСОБА_1 відсотковий розмір від заробітної плати, зазначеної у довідці Б-с-359 від 24 лютого 2020 року з 80% до 50%.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Зазначеною ухвалою відповідачу також запропоновано у разі невизнання адміністративного позову протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову разом із доказами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи. Однак, відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 24 червня 2013 року та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 р. №2453-VI.

Розмір щомісячного довічного грошового утримання позивачу здійснювався відповідачем відповідно із заробітної плати судді, який працював на відповідній посаді та згідно довідок, які видавались територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 р. у справі №160/8623/20 зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України Дніпропетровській області від 24.02.2020 №Б-с-359, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

У квітні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку довічного грошового утримання, який здійснювався на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 р. у справі №160/8623/20.

28 квітня 2021 року відповідачем надано відповідь про розгляд звернення, відповідно до якої було повідомлено, що позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України “Про судоустрій та статус суддів” від 02 червня 2016 року №1402-УІІІ. Порядок визначення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці регулюється статтею 142 Закону України №1402-УІІІ. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Також, відповідачем було повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 р. у справі №160/8623/20 проведено перерахунок та розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача з 19.02.2020 складає 53601,00 грн. (107202,00 грн. х 50%).

Позивач, не погодившись з такими діями відповідача щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин релевантні їм джерела права.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України визначено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до частин 1, 2 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 (надалі - Закон №1402-VIII) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частинами 3, 4 статті 142 Закону №1402-VIII встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Зазначена норма чітка, однозначна, зрозуміла та не вступає в колізію з іншими нормами.

До 18.02.2020 в Законі Україні "Про судоустрій і статус суддів" діяла норма пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень, відповідно до якої право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень визнаний неконституційним.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Таким чином, з 18.02.2020 в законодавстві відсутні норми, які окремо регулюють питання суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання судді у відставці, для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання відповідно до вимог Закону №1402-VIII.

За таких обставин, на позивача розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені статтею 142 Закону №1402-VIII.

За Законом від 07.07.2010 №2453-VI, який втратив чинність, грошове утримання судді обраховувалось з 15 мінімальних заробітних плат з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції (з урахування пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 року № 11-р/2018).

Водночас, чинним Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 визначені інші вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме:

- щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч. 4 ст. 142 Закону № 1402-VIII);

- базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції) (ч. ч. 3, 4 ст. 135 Закону № 1402-VIII).

Правила визначення розміру щомісячного грошового утримання також врегульовані статтею 142 Закону №1402-VIII - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Суд зазначає, що Законом №1402-VIII, як і раніше Законом №2453-VI передбачено виплату пенсії або за вибором судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання.

Позивач обрав щомісячне довічне грошове утримання, а не пенсію.

Закон №2453-VI втратив чинність, натомість, діючим Законом №1402-VIII встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина 4 статті 142).

Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20 (Пз/9901/5/20) дійшов висновку про наявність у судді у відставці, який отримує щомісячне грошове утримання у розмірі обчисленому згідно положень Закону №2453-VI, права (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України №1402-VIII.

Таким чином, при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області Б-с-359 від 24 лютого 2020 року з 19.02.2020 року відповідач обґрунтовано застосував приписи статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016.

Вирішуючи питання щодо правильності розрахунку відповідачем стажу судді у відставці при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області Б-с-359 від 24 лютого 2020 року, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 142 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до частини 1 статті 137 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

При цьому абзацом 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Як слідує з матеріалів справи, загальний стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 21 років 01 місяць 27 днів.

Таким чином, з огляду на приписи частини 3 статті 142 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 , враховуючи стаж роботи судді 21 років 01 місяць 27 днів, становить саме 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

За викладених обставин, суд робить висновок, що у спірному випадку, здійснюючи на виконання рішення суду перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ГУПФУ в Дніпропетровській області обґрунтовано застосувало та визначило позивачу розмір такого грошового утримання у вигляді 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Таким чином, оскільки відповідач при здійсненні спірного перерахунку діяв на підставі, у спосіб, що визначені Конституцією та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016, суд не вбачає підстав для задоволення позовних ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі не стягуються.

Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 241-246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук