Ухвала суду № 102196943, 23.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 грудня 2021 року Справа №160/4948/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/4948/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії –

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/4948/21 в порядку ст.382 КАС України, у якій останній просить:

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у десятиденній строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року по справі №160/4948/20 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії;

- витребувати у головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розрахунок розміру щомісячного грошового утримання з урахуванням визначеного згідно рішення суду спеціального стажу, який надає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, у тому числі половину терміну навчання у вищому навчальному закладі - 2 роки 5 місяців; стажу роботи на посаді Першого заступника начальника Дніпропетровського обласного управління юстиції - 3 роки 4 місяці 6 днів та період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 22 дні, всього спеціального стажу - 31 рік 5 місяців 27 днів починаючи з 19.02.2020 року;

- за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий п`ятиденний строк подання звіту та накласти на начальника головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 штраф у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування заяви заявником зазначено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи, проте, відповідачем судове рішення не виконується в добровільному порядку.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали заяви, встановив наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від від 26.06.2020 року адміністративний позов у справі №160/4948/20 було задоволено, а саме:

- визнано протиправним розпорядження, викладене у протоколі від 27 січня 2020 року та рішення 045650000220 від 30.01.2020 головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2020 року судді у відставці ОСОБА_1 - в розмірі 86% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 23 роки 8 місяців 3 дні;

- зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок та призначити до виплати з 01 січня 2020 року ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% з урахуванням до спеціального стажу, який надає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці: половину терміну навчання у вищому навчальному закладі - 2 роки 5 місяців; стажу роботи на посаді Першого заступника начальника Дніпропетровського обласного управління юстиції - 3 роки 4 місяці 6 днів та періоду проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 22 дні;

- зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішенням суду у справі №160/4948/20.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №160/4948/20 набрало законної сили 27 липня 2021 року.

Судом встановлено, що станом на день розгляду заяви про встановлення судового контролю у справі № 160/4948/20 головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року до теперішнього часу не виконано.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам заяви, доводам заявника, викладеним в заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Згідно з ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

В ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Серед основних засад (принципів) адміністративного судочинства, які закріплені в ст. 2 КАС України визначається обов`язковість судового рішення.

Згідно з ст. 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі» проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун`єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового розгляду».

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або не спроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

В контексті статті 6 цієї Конвенції, виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду».

Статтею 382 КАС України встановлений порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Так, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналізуючи вказані вище обставини, суд зробив наступні висновки.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами першою та другою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Як установлено з матеріалів заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року у справі № 160/4948/20, зокрема, зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішенням суду у справі №160/4948/20.

Станом, як на дату одного місяці з дати набрання законної сили рішення суду у справі № 160/4948/20, так і на дату подання клопотання позивачем про встановлення судового контролю за виконанням даного рішення, питання щодо виконання рішення суду відповідачем не виконано.

Матеріали справи не містять відповідної інформації щодо фактичного виконання рішення суду, що надає об`єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Згідно із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Зважаючи на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2021 року не виконано на дату розгляду клопотання про встановлення судового контролю, звіт про виконання рішення суду головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не подано, суд вважає що це є достатніми підставами для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно подати звіт про його виконання.

Стосовно вимоги заявника за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий п`ятиденний строк подання звіту та накласти на начальника головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 штраф у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то така вимога є передчасною та такою, що заявлена майбутнє, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню, оскільки штраф на керівника суб`єкта владних повноважень може бути накладений за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання звіту.

Стосовно вимоги позивача витребувати у головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розрахунок розміру щомісячного грошового утримання з урахуванням визначеного згідно з рішенням суду спеціального стажу, який надає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, у тому числі половину терміну навчання у вищому навчальному закладі - 2 роки 5 місяців; стажу роботи на посаді Першого заступника начальника Дніпропетровського обласного управління юстиції - 3 роки 4 місяці 6 днів та період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 22 дні, всього спеціального стажу - 31 рік 5 місяців 27 днів починаючи з 19.02.2020 року, то суд зазначає, що тільки за наслідками подання звіту про виконання судового рішення, головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області має подати розрахунок щомісячного грошового утримання з урахуванням визначеного згідно з рішенням суду спеціального стажу, який надає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, тощо.

Суд звертає увагу, що витребовувати документи, перелічені у третій вимозі позивача, від сторін у справі після прийняття рішення у справі та на стадії розгляду питання про встановлення судового контролю суд не може.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 160/4948/20 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.241-243, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 160/4948/20 – задоволити частково.

Повторно зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року у справі № 160/4948/20, яке набрало чинності 27 липня 2020 року, у 10 денний строк з моменту набрання сили даною ухвалою.

У задоволенні решти заяви - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук