
___ МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ______
Справа №521/10195/21
Пр. №2/521/4094/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2021 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого – судді Сегеди О.М.,
при секретарі – Кіреу Д.С.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Одесі у порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб,
встановив:
У липні 2021 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі – АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк») звернулось до суду із позовом, уточненим у подальшому, до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 30 липня 2019 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачкою на підставі заяви про встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 30 липня 2019 року, згідно умов якого відповідачка отримав кредит в межах максимального розміру, визначеного в Умовах користування кредитною лінією у розмірі 30000,00 грн.
Позивач зазначав, що п.п. 3.3.1, 3.3.3 та п. 3.3 Заяви, передбачено, що процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 38% річних за користуванням кредитними коштами на момент укладання кредитного договору та може бути змінена у порядку та на умовах, визначених договором, окрім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду та 0,001% річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року №89 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» та постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року №162 «Про затвердження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» було здійснено перехід рахунку 2625 АП «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток» на здійснення операцій з використанням платіжних карток із застосуванням балансових рахунків 2620 АП «Кошти на вимогу суб`єкта господарювання», а також запроваджено стандарт IBAN.
Таким чином, поточний рахунок відповідачки було змінено з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 .
Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписанням цієї заяви він ознайомився з умовами користування кредитною лінією, паспортом споживчого кредиту, таблицею сукупної вартості кредиту згідно вимог діючого законодавства.
Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі.
Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, позивач просив суд стягнути з останньої суму заборгованості за кредитним договором станом на 14 грудня 2021 року у розмірі 1379,77 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.
Ухвалою суду від 27 липня 2021 року було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 56-58).
Ухвалою суду від 06 грудня 2021 року визнано обов`язковою явку представника позивача (а.с. 145-146).
Представник АТ «Ощадбанк», діючий за довіреністю від 02 червня 2021 року, в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути справу без його участі (а.с. 164, 165-166).
Відповідачка в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Раніше надала заяву, згідно якої позов визнала частково, крім тих сум, які вона вже сплатила (а.с. 68, 148, 156).
За ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що ПАТ «Державний ощадний банк України» з 05 червня 2019 року змінило тип товариства з публічного на приватне та назву на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», що підтверджується статутом та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 40, 41-44, 45).
У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.
Судом встановлено, що 30 липня 2019 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачкою на підставі заяви про встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 30 липня 2019 року, згідно умов якого відповідачка отримав кредит в межах максимального розміру, визначеного в Умовах користування кредитною лінією у розмірі 30000,00 грн. (а.с. 10-11).
Згідно п.п. 3.3.1, 3.3.3 та п. 3.3 Заяви, процентна ставка за кредитом є фіксованою та складає 38% річних за користуванням кредитними коштами на момент укладання кредитного договору та може бути змінена у порядку та на умовах, визначених договором, окрім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду та 0,001% річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки
Відповідно до постанови Правління НБУ від 11 вересня 2017 року №89 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» та постанови Правління НБУ від 28 грудня 2018 року №162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» було здійснено перехід з рахунку 2625 АП «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток» на здійснення операцій з використанням платіжних карток із застосуванням балансових рахунків 2600 АП «Кошти на вимогу суб`єктів господарювання», а також запроваджено стандарт IBAN.
Таким чином, поточний рахунок позичальника було змінено з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 .
Позивачем надано до суду Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) в редакції від 09 липня 2019 року, дата набрання чинності: 22 липня 2019 року (а.с. 12-21).
Відповідно до п. 3.1 заяви на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії, шляхом її підписання ОСОБА_1 погодилася на одержання (збільшення) кредиту та погодилася з умовами користування кредитом відповідно до умов договору, а також підтвердила укладання між нею і банком кредитного договору з істотними умовами кредитування, викладеними в цій заяві та умовах користування кредитною лінією.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідач, акцептуючи пропозицію Банку, підтвердила своїм підписом у заяві на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що між нею та Банком досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, які передбачені чинним законодавством України для такого роду договорів, в тому числі договору банківського рахунку та кредитного договору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що 30 липня 2019 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти на поточний рахунок, користувався кредитними коштами, що свідчить про те, що відповідачка була обізнана про його існування, усвідомлювала наявність заборгованості та вчиняла дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов`язань за вище вказаним кредитним договором.
Через невиконання зобов`язань за кредитним договором від 30 липня 2019 року станом на 14 грудня 2021 року у відповідачки утворилась заборгованість перед АТ «Ощадбанк» у розмірі 1379,77 грн., яка складається з:
3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу – 428,83 грн.,
3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом – 12,84 грн.,
втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу – 878,95 грн.,
втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом – 59,15 грн.
Крім того, в матеріалах справи міститься інформація про умови кредитування – паспорт споживного кредиту , в якій зазначено: тип кредиту – кредитна лінія; сума/ліміт кредиту – 250000 грн.; строк кредитування – 60 місяців; мета отримання кредиту – споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту – безготівковим)шляхом; процентна ставка, відсотків річних – 38,00%; тип процентної ставки – фіксована; комісія за видачу готівкових кредитних коштів – 2,99% від суми; загальні витрати за кредитом – 500932,40 грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних – 46,91%; пеня – пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення – за порушення взятих на себе зобов`язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або сплати комісійної винагороди, але не більше 15% від суми простроченого платежу. Сукупний розмір неустойки (пені, штрафу) не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником за кредитним договором, та ін. (а.с. 22-23).
Отже, відповідачку ОСОБА_1 було ознайомлено з фінансовими умовами надання кредитних коштів і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів, що підтверджується його підписом на заяві заяви про встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії від 30 липня 2019 року, паспорті споживчого кредиту від 10 січня 2019 року та таблиці обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 23 звор. - 24).
Таким чином, в даному випадку між сторонами погоджено всі умови кредитного договору, в тому числі щодо сплати процентів за користування кредитом, комісії, відсотків, нарахованих за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), відсотків, нарахованих за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, тощо.
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Державний ощадний банк України» не повернуті, що свідчить про порушення прав банку, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.
У відповідності до положень ст. ст. 530, 612 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Судом встановлено, що банк свої зобов`язання за кредитним договором від 30 липня 2019 року виконав в повному обсязі, однак відповідач від виконання своїх зобов`язань ухиляється.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн., що був відшкодований відповідачем на рахунок банку (а.с. 1, 143).
Керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 259, 264, 275, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 13 січня 1997 року, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Базарна, 17, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 09328601, р/р № НОМЕР_5 в ООУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845) заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки)від 30 липня 2019 року, станом на 14 грудня 2021 року у розмірі 1379 (одна тисяча триста сімдесят дев`ять) гривень 77 копійок, яка складається з: 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу – 428,83 грн., % річних за несвоєчасне погашення процентів за користуванням кредиту – 12,84 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу – 878,95 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом – 59,15 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 24 грудня 2021 року.
Суддя: О.М. Сегеда
Судове рішення № 102196811, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 20.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/10195/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: