Рішення № 102196278, 23.12.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/10414/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 716 448,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч вимогам статей 16, 36, 38 ПК України свої зобов`язання щодо сплати податків та інших обов`язкових платежів належним чином не виконував, у зв`язку з чим за останнім обліковується податковий борг в розмірі 716 448,81 грн., в тому числі: із податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Контролюючим органом була сформована, надіслана відповідачу податкова вимога № 143954-55 від 19.07.2019, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. З врахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача в дохід держави вказану суму податкового боргу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія вказаної ухвали була вручена відповідачу 11.11.2021, що підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошти. Однак у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач пред`явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що згідно з розрахунком сум податкового боргу, довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету та витягом з АІС “Податковий блок” за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість із податку на доходи фізичних осіб в сумі 661350,46 грн та військового збору в сумі 55098,35 грн.

Податковий борг із податку на доходи фізичних осіб в сумі 661350,46 грн виник внаслідок несплати нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.04.2019 №0008201302 в сумі 582845,96 грн, від 26.04.2019 № 0008241302 в сумі 170,00 грн, а також нарахованої відповідно до статті 129 ПК України пені в сумі 78334,50 грн (а.с. 14-17).

Податковий борг з військового збору в сумі 55098,35 грн виник внаслідок несплати нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2019 №0008261302 в сумі 48570,48 грн, а також нарахованої відповідно до статті 129 ПК України пені в сумі 6527,87 грн (а.с. 18-19).

ГУ ДПС у Волинській області зазначені вище податкові повідомлення-рішення надсилалися ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та були вручені відповідачу. Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку оскаржені не були.

Згідно з п. п. 58.2, 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК України податковим боргом вважається сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

За змістом ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України (в редакції чинній на момент виставлення податкової вимоги від 19.07.2019 № 143954-55) стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що надсилання податкової вимоги платнику податку має процесуальне значення, оскільки з моменту її надсилання платнику розпочинається строк відліку звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Отже, в контролюючого органу виникає право на звернення до суду з відповідним позовом лише після надіслання платнику податків податкової вимоги на його адресу (місцезнаходження, податкову адресу).

Судом встановлено, що податкова вимога форми «Ф» від 19.07.2019 № 143954-55, виставлена ОСОБА_1 на суму 716448,81 грн, та направлена на адресу: АДРЕСА_2 . Однак остання відповідачу не вручена та повернута відправнику із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

В той же час ГУ ДПС у Волинській області надано до суду ідентифікаційні дані, відповідно до яких ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дана адреса проживання відповідача також підтверджується відповіддю УДМС України у Волинській області від 27.09.2021, що була надана на запит суду, з якої слідує, що ОСОБА_1 за вказаною адресою зареєстрована з 04.11.2016 (а.с.32-33).

Доказів надіслання ОСОБА_1 податкової вимоги на адресу: АДРЕСА_1 позивачем суду не надано. При цьому, позивачем не доведено, що зазначена у податковій вимозі адреса: АДРЕСА_2 за якою ОСОБА_1 була зареєстрована у 2005 році згідно з ідентифікаційними даними (а.с. 8 зворот) є місцезнаходженням або податковою адресою відповідача.

Водночас, суд звертає увагу і на ту обставину, що акт перевірки від 14.03.2019 № 4660/03-20-13-02/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019 №0008201302, від 26.04.2019 № 0008241302 та від 26.04.2019 №0008261302 надсилалися контролюючим органом ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та були вручені останній, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Проаналізувавши вищенаведене суд приходить до висновку, що оскільки ГУ ДПС у Волинській області не дотримано порядку надіслання відповідачу податкової вимоги згідно з вимогами ст. 42 ПК України, тому в контролюючого органу не виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 716448,81 грн.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк