Ухвала суду № 102196106, 24.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

24 грудня 2021 р. Справа № 120/18815/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлено в розмірі 2270,00 гривні.

Згідно зі змістом заявлених позовних вимог, позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької міської ради від 26.11.2021 №682;

- зобов`язати Вінницьку міську раду прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 0520680800:01:001:0084.

Таким чином, позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру основною та похідною.

Таким чином, позивачу за звернення до суду з даним позовом слід сплатити судовий збір в сумі 908 грн.

Проте, судовий збір у відповідному розмірі позивачем не сплачений.

Щодо сплати судового збору ОСОБА_1 зазначає, що має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій Серія НОМЕР_1 від 21.12.2020, відповідно до якого вказана особа має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Відтак має право на пільги встановлені п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Позивач вказує, що бажає отримати земельну ділянку не лише у відповідності до прав встановлених ст. 118 Земельного кодексу Україна але і на підставі права, наданого Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але протиправним рішенням відповідача її права як громадянки України та учасника бойових дій в зоні АТО були порушені.

При цьому, згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" необхідно враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).

Предметом позову у даній справі є, зокрема, визнання протиправним та скасування рішення Вінницької міської ради від 26.11.2021 №682, про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у с. великі Крушлинці, біля земельної ділянки з кадастровим номером 0520680800:01:001:0084 у зв`язку з невідповідністю намірів вимогам містобудівної документації, а саме схемі планування території Вінницького району (територія громадської забудови).

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20, встановлені п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Крім того, зауважую, що пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону №3551-XII передбачено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги, зокрема, першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Отже пункт 14 частини 1 статті 12 Закону №3551-XII надає учасникам бойових дій пільги щодо першочергового відведення земельних ділянок лише для двох видів землекористування як підстави набуття права власності на земельні ділянки, а саме для індивідуального житлового будівництва, а також для садівництва і городництва.

На цей самий пункт Закону №3551-XII посилається й позивач у заяві, в обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору при подачі даного позову.

Порядок приватизації земельних ділянок за так званою повною процедурою, коли земельна ділянка передається особі у власність з відведенням із земель державної (комунальної) власності, у тому числі тих, що перебувають у користуванні інших осіб, із зазначенням видів землекористування, передбачений у частині 6 статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до вказаної норми громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність є окремим видом землекористування, право на яке мають всі громадяни за загальною процедурою приватизації.

Натомість нормами Закону №3551-XII не передбачені пільги учасникам бойових дій щодо першочергового відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, враховуючи, що спір у даній адміністративній справі не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті.

Відповідно до п.5 частини 5 статті 161 КАС України в позовній заяві зазнаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, в позовній заяві позивач вказує, що звернулась із клопотанням до Вінницької міської ради про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, надавши при цьому документи, що передбачені ст.118 ЗК України.

Однак до позовної заяви, всупереч вимогам ст.160, 161 КАС України позивачем не долучено копії відповідного клопотання з додатками та/або не подано клопотання про витребування відповідних доказів, яке б відповідало вимогам ст. 80 КАС України.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

В клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:

- надання доказів сплати судового збору в сумі 908 грн. за реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;

- надання копії клопотання ОСОБА_1 з додатками про надання дозволу на розробку документації із землеустрою або подання обґрунтованого клопотання про витребування доказів, яке б відповідало вимогам ч. 2 ст. 80 КАС України.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович