Ухвала суду № 102196075, 23.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

23 грудня 2021 р. Справа № 120/5513/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача, подану в порядку ст. 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі 120/5513/20 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-11353/15-20-СГ від 01.06.2020. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Крищинецької сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

25.01.2021 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи №120/5513/20.

08.02.2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бойком Сергієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВН № 64393902) з виконання виконавчого листа № 120/5513/20-а. виданого 25.01.2021 року про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Крищинецької сільської району Вінницької області.

05.04.2021 року Головним управлінням Держгеокадастру подано до Вінницького окружного адміністративного суду заяву про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні № 64393902, з виконання виконавчого листа № 120/5513/20-а, виданого 25.01.2021 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 в задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 по справі № 120/5513/20-а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 скасовано, а заяву Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про заміну сторони виконавчого провадження задоволено: замінено сторону у виконавчому провадженні № 64393902, а саме боржника Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області його правонаступником Тульчинською міською радою за виконавчим листом №120/5513/20-а, виданим 25.01.2021 року.

14.12.2021 позивачем подано до суду заяву в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій та рішення Тульчинської міської ради, вчинені та прийняті на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі № 120/5513/20-а., зокрема просить:

- визнати протиправними дії Тульчинської міської ради щодо невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду' у справі 120/5513/20-а від 14.12.2020 року (з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 року по справі 120/5513/20-а. що набрали законної сили) про зобов`язання Тульчинської міської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га. розташованої на території Крищинецької сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

- визнати протиправним рішення 22 сесії Тульчинської міської ради 8-го скликання від 24.11.2021 року №1369 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності Тульчинської міської ради» про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності Тульчинської міської ради на земельну ділянку орієнтовною площею 0.10 га. для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в Тульчинському районі за межами населеного пункту с. Крищинці, на умовах власності. - як таке, що прийняте всупереч рішенню Вінницького окружного адміністративного суду у справі 120/5513/20-а від 14.12.2020 року (та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 року по справі 120/5513/20-а, що набрали законної сили).

- зобов`язати Тульчинську міську раду вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 129-1 Конституції України, статей 14,370 КАС України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та на найближчій сесії Тульчинської міської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Крищинецької сільської ради Тульчинського району Вінницької області, відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі 120/5513/20-а від 14.12.2020 року (з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 року по справі 120/5513/20-а. що набрали законної сили).

- постановити та направити окрему ухвалу до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, буд. 10, e-mail: gupolice@vn.npu.gov.ua) за фактом умисного невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі 120/5513/20-а від 14.12.2020 року (з урахуванням постанови Сьомою апеляційного адміністративного суду по справі 120/5513/20-а від 22.09.2021 року), що набрали законної сили. Тульчинським міським головою Весняним Валерієм Михайловичем, членами постійної комісії Тульчинської міської ради з питань земельних відносин та депутатами Тульчинської міської ради, які голосували за прийняття протиправного рішення.

Підставою для звернення до суду із даною заявою стало те, що Тульчинською міською радою, на думку позивача, неналежним чином виконано рішення суду від 14.12.2020, а саме при повторному розгляді клопотання ОСОБА_1 від 04.05.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою прийнято рішення, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності Тульчинської міської ради орієнтовною площею 0,10 га. Разом з тим, позивач наголошує, що в клопотанні від 15.06.2021 позивач просила надати їй дозвіл на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовним розміром 2,0 га.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини 4 статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви (частина 5 статті 383 КАС України).

Судом встановлено, що заява позивача відповідає вимогам статті 383 КАС України і правових підстав для її повернення немає.

З огляду на викладене і враховуючи положення частини 5 статті 383 КАС України, суд дійшов висновку, що подану позивачем заяву належить розглянути в порядку письмового провадження.

Надаючи оцінку поданій позивачем в порядку статті 383 КАС України заяві, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок подання особою-позивачем, на користь якої ухвалено рішення суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, регламентований статтею 383 КАС України.

Як вже зазначалось вище, відповідно до частин першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що Тульчинською міською радою, як боржником у виконавчому провадженні №64393902 з примусового виконання виконавчого листа від 25.01.2021, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі № 120/5513/20-а розглянуто клопотання позивача від 04.05.2020 та на 22 сесії 8 скликання прийнято рішення №1369 від 24.11.2021, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності Тульчинської міської ради на земельну ділянку орієнтовною площею 0,10 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в Тульчинському районі за межами населеного пункту с. Крищинці, на умовах власності.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в межах адміністративної справи №120/5513/20-а судом надавалась оцінка підставам відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, наведені в наказі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-11353/15-20-СГ від 01.06.2020.

За наслідками розгляду адміністративної справи №120/5513/20-а, наведені у вищезазначеному наказі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області підстави для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою визнано протиправними, наказ скасовано та зобов`язано надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Крищинецької сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Як вже зазначалось вище, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 по справі №120/5513/20-а, Тульчинською міською радою надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою орієнтовною площею 0,10 га.

Разом з тим, суд зазначає, що оцінка орієнтовного розміру земельної ділянки, щодо якої позивач бажає отримати відповідний дозвіл в межах адміністративної справи №120/5513/20-а судом не надавалась і судом в рішенні від 14.12.2020 було вказано лише орієнтовний розмір земельної ділянки, так як 2 га є граничним розміром на який особа може отримати дозвіл із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, зменшення відповідачем розміру земельної ділянки щодо якої позивач просила надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою по відношенню до орієнтовного розміру, що вказаний позивачем у клопотанні від 15.06.2020 не свідчить про не виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 по справі №120/5513/20-а.

Розглянувши заяву та надаючи оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту своїх інтересів, адже заявником фактично порушено новий судовий спір із вимогами позовного провадження.

Отже, враховуючи, що позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи і щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій, не наводились відповідні висновки, суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановлення ухвали в порядку статті 249 КАС України.

Протилежний підхід призведе до переоцінки обставин у справі та змісту судового рішення, що є неприпустимим.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права та можливості захисту власних інтересів шляхом пред`явлення позовної заяви із визначеними способами захисту, які передбачені статтею 5 КАС України та кореспондують із повноваженнями суду, що регламентовані статтею 245 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи - позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 383 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України, в адміністративній справі № 120/5513/20 -а, залишити без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна