Рішення № 102195348, 24.12.2021, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/2253/21

Провадження № 2/288/491/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі – відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 , проживала одиноко.

Місцем відкриття спадщини, є останнє місце проживання спадкодавця.

Позивач є спадкоємцем померлої за законом першої черги.

Відповідно до заповіту посвідченого 02 березня 2004 року секретарем Попільнянської сільської ради Павлюк Валентиною Олександрівною, за реєстром № 4, ОСОБА_2 заповіла позивачу все майно, яке належало їй на день смерті.

В зв`язку з необхідністю оформити право на спадщину на належне померлій спадкове майно, виникла потреба отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом, проте звернувшись до нотаріуса позивачу було повідомлено, що відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини позивачем закінчився 20 червня 2012 року.

Проте, заяви про прийняття спадщини після смерті матері, позивач не подала своєчасно у шестимісячний строк в зв`язку з тим, що хворіла та за станом здоров`я перебувала на лікуванні, про що свідчить довідка видана лікарем Попільнянської лікарні.

На сьогоднішній день, жодних заяв про прийняття спадщини за вказаним спадкодавцем, до нотаріальної контори подано не було, спадкова справа не відкривалась та немає інших спадкоємців, які прийняли спадщину та за згодою яких позивач могла б подати заяву про прийняття спадщини після спливу строку, встановленого законом.

Відповідно до Витягу з Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , до даного часу не заведена.

Позивач вважає, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, а тому є підстави для визначення їй додаткового строку для її подання.

Позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці з дня набрання рішення суду законної сили.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила розгляд справи провести без її участі.

Представник відповідача Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив розгляд справи слухати без участі їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 21 грудня 2011 року Попільнянською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 27 /а.с. 6/.

Відповідно до довідки № 766 від 15 грудня 2020 року виданої Виконавчим комітетом Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 , 1944 року народження, уродженка с. Никонівка Бердичівського району Житомирської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті на території Попільнянської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1 , одиноко /а.с. 7/.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15 травня 1967 року Попільнянською сільською радою Житомирської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , запис за № 16 /а.с. 8/.

Як вбачається з Заповіту посвідченого 02 березня 2004 року секретарем Попільнянської сільської ради Житомирської області, ОСОБА_2 заповіла жилий будинок з господарськими будівлями, присадибною земельною ділянкою, що знаходяться в АДРЕСА_1 , та інше майно ОСОБА_1 , зареєстровано в реєстрі за № 4 /а.с. 9/.

Довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 670 від 02 листопада 2020 року виданої Попільнянською селищною радою Житомирського району Житомирської області визначено, що власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вказана ОСОБА_1 , зареєстрована за даною адресою також її дочка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 10/.

Відповідно до довідки від 15 листопада 2021 року виданої КНП «Попільнянська лікарня» Попільнянської селищної ради, ОСОБА_1 , 1967 року народження, жителька села Попільня, перебувала на лікуванні в Попільнянській ЦРЛ з 10.01.2012 року по 20.07.2012 року, з приводу захворювання грудного і поперекового відділів хребта з важким перебігом /а.с. 11/.

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) виданого 04 грудня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, у Спадковому реєстрі інформація відносно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня /а.с. 12/.

Як вбачається з повідомлення № 272/01-16 від 04 грудня 2021 року приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, Радомській Валентині Володимирівні повідомлено, що строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , закінчився 20 червня 2012 року, проте заявником до 20 червня 2012 року не було подано заяву про прийняття спадщини і тому вважається, що спадщину вона не прийняли /а.с. 13/.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що позивач ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 не подала своєчасно у шестимісячний строк, в зв`язку з тим, що вона хворіла та перебувала на лікуванні з 10 січня 2012 року по 20 липня 2012 року, що підтверджується довідкою КНП «Попільнянська лікарня».

Тому продовження їй строку для подання заяви про прийняття спадщини не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом просила залишити судові витрати за нею, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року; статтями 1217, 1221, 1262, 1268-1270, 1272 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 206, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник