Рішення № 102195278, 20.12.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/188/21

Провадження № 2/279/581/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Коваленко В.П.

секретаря Комарової О.В.

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідачів ОСОБА_4 ОСОБА_5

адвоката Терещенко І.Ю.

Іскяндарової Т.В.

представника ТОВ «Фактор Інвест» Білошицької Н.В.

редставників третьої особи ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенської міської ради Житомирської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор-Активінвест» ,відділ архітектури та містобудування Коростенської міської ради, управління земельних відносин та комунальної власності виконавчого комітету Коростенської міської ради, управлінння Держгеокадастру в Житомирській області про усунення перешкод у користуванні землями комунальної власності , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Коростенської міської ради Житомирської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , про усунення перешкод у користуванні землями комунальної власності , в якому в процесі розгляду справи уточнивши позовні вимоги, просить :

-припинити дії відповідачів Іскяндарових , які перешкоджають позивачу в реалізації конституційного права щодо вільного і рівного доступу до земель загального користування Коростенської територіальної громади, та вільному проході, проїзді до своєї власності – 1/5 частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1 ;

-відновити становище, яке існувало до порушення відповідачами прав позивача, усунути перешкоди у вільному і рівному доступі до земельної ділянки загального користування Коростенської міської територіальної громади , яка розташована від земельної ділянки фабрики кручених виробів м. Коростеня (кадастровий номер 1810700000:02:002:0019) та земельної ділянки будівлі АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1810700000:02:002:0441) до будинку АДРЕСА_2 шляхом знесення :

воріт та огорожі, самочинно зведених відповідачами Іскяндаровими на земельній ділянці загального користування Коростенської міської територіальної громади, яка розташована від земельної ділянки фабрики кручених виробів м. Коростеня (кадастровий номер 18110700000:02:002:0019) та земельної ділянки будівлі АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1810700000:02:002:0019) та земельної ділянки ((кадастровий номер 1810700000:02:002:0441) до будинку АДРЕСА_2 ; а також самочинно зведеної добудови /забудови частини будівлі АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1810700000:02:002:0441) до будинку АДРЕСА_2 ;

-зобов`язати Коростенську міську раду Житомирської області відновити межі земельної ділянки комунальної власності Коростенської міської територіальної громади , яка межує із земельною ділянкою (кадастровий номер 1810700000:02:002:0441), на якій самочинно зведена добудова/забудова частини будівлі ; АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1810700000:02:002:0019) і земельної ділянки будівлі АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1810700000:02:002:0441) до будинку АДРЕСА_2 ;

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є власником 1/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування . По-сусідству з ним на АДРЕСА_3 розташоване приміщення автостанції, власником якої є ТОВ «Фактор-Інвест» та відповідно є орендарем земельної ділянки площею 0,3605 га, кадастровий номер 1810700000:02:002:0473, на якій знаходиться автостанція. 09 листопада 2020 року ТОВ «Фактор Інвест» з метою безпечного функціонування автостанції, забезпечення безперешкодного руху автобусів та особистої безпеки пасажирів повідомило про закриття з 09 листопада 2020 року території автостанції для проїзду та стоянки сторонніх транспортних засобів. Оскільки відповідачі самовільно розширили забудову та перегородили існуючий на землях комунальної власності прохід, який існував для входу на фабрику кручених виробів, то це й позбавило мешканців безперешкодного входу до їх двору. Коростенська міська рада не відреагувала на перекриття проходу , чим фактично дозволила вказаний проїзд.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві, просили його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та їх представник ОСОБА_9 проти позову заперечили, ствердили, що будь-яких перешкод вони позивачу не чинять, будівлі придбані в передбаченому законом порядку.

Представник Коростенської міської ради позовних вимог не визнала, вважає їх такими, що не підлягають виконанню.

Представник третьої «ТОВ « «Фактор-Інвест» Білошицька Н.В. позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити, оскільки відповідачі самовільно перегородили проїзд між фабрикою кручених виробів та будівлею АДРЕСА_2 ,

Залучений третьою особою архітектор ОСОБА_7 позовних вимог не визнав, ствердив, що генеральним планом міста Коростеня на спірній ділянці проїзд не передбачено і ніколи він там не існував.

Представник управління земельних відносин та комунальної власності виконавчого комітету Коростенської міської ради Любочко С.М. проти позову заперечила.

Представник Держгеокадастру в Житомирській області в судове засідання не з`явився, щодо вирішення спору покладається на розсуд суду.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення, суд прийшов до наступного.

Відповідно до договору дарування частки житлового будинку від 01 лютого 2020 року (а.с.10) позивач ОСОБА_1 став власником 1/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Починаючи з 2003 року відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мають у приватній власності нежитлові об`єкти за адресою АДРЕСА_4 для здійснення підприємницької діяльності. В 2019 році придбали у власність житловий будинок АДРЕСА_5 . Крім того, в 2019 році ОСОБА_8 стала власником нежитлової будівлі за адресою Базарна площа 4-ж.

Всі об`єкти нерухомості розташовані на приватизованих відповідачами земельних ділянках.

У відповідності до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам судочинства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть, якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання права; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За правилами ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності з ч.1 ст.77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивачем не надано суду об`єктивних доказів переконливого характеру про те, що збудована огорожа та паркан чинять перешкоди йому у доступі до його права власності. При укладенні договору дарування частки житлового будинку в лютому 2020 року, ворота та паркан вже були збудовані, доступ та проїзд до його власності знаходився саме понад територією автостанції, такі умови влаштовували обдарованого ОСОБА_1 .

За таких обставин суд приходить до висновку , що побудовані мешканцями будинку АДРЕСА_5 ворота та паркан, а також прибудови на земельній ділянці загального користування не створюють позивачу перешкод у користуванні землями комунальної власності, оскільки останнім не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту створення з боку відповідачів вказаних перешкод. При цьому звертаючись до суду, позивач не надав будь-яких документів, які б вказували на конфігурацію та межі земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні чи у попереднього власника , а також докази, які б підтверджували, що саме у зв`язку із побудованими відповідачами прибудовами , розмір земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності зменшився. В уточненій позовній заяві позивач просив відновити становище, яке існувало до порушення його прав, проте, доказів існування такого становища не надав.

З показів свідків допитаних в судовому засіданні видно, що вони всі власними силами збудували ворота та паркан, оскільки на період закриття туалету на автостанції, невідомі особи відправляють природні потреби під їх вікнами., що створює для них певні незручності. Не дивлячись на те, що вказаний паркан та ворота збудовані самовільно, будь-яких перешкод саме позивачу ОСОБА_1 вони не чинять, його власність знаходиться зовсім з іншої сторони , при придбанні власності такі умови його задовольняли.

Пунктом п`ятим постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз`яснено, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (статті 391 ЦК України)

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод)

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статтті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналогічна позиція міститься в статті 152 ЗК України.

Тлумачення наведених норм земельного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Підставою для подання позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є створення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою цього позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Умовами для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).

Дане твердження узгоджується і з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №599/340/16.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вказаного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265,268 Цивільно-процесуального Кодексу України, ст.ст. 319, 321 Цивільного Кодексу України , - суд

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_1 до Коростенської міської ради Житомирської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор-Активінвест» , відділ архітектури та містобудування Коростенської міської ради, управління земельних відносин та комунальної власності виконавчого комітету Коростенської міської ради, управлінння Держгеокадастру в Житомирській області , про усунення перешкод у користуванні землями комунальної власності , відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 30ти днів після його проголошення .

Повне судове рішення складене 29 грудня 2021 року.

Суддя Коваленко В.П.