Рішення № 102194476, 24.12.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1532/21

2-о/189/51/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.12.2021 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Степанової О.С.

при секретареві Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документу, а саме, атестату № 8525, виданого 20.07.1979 року професійно-технічним училищем №7 м. Керч Кримської області, в якому прізвище зазначено на російській мові як - « ОСОБА_2 », ім`я по батькові зазначено на російській мові як « ОСОБА_3 . Ник.».

Заява мотивована тим, що заявниця ОСОБА_1 , звернулася до відділу обслуговування громадян №24 (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питання призначення пенсії, однак, їй було відмовлено в призначенні пенсії та не зараховано до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1977 року по 20.07.1979 року оскільки в атестаті №8525, який виданий професійно-технічним училищем №7 м. Керч Кримської області 20.07.1979 року ім`я по батькові позивачки вказано неповністю, а саме, вказано на російській мові « ОСОБА_4 ». Крім того, прізвище позивачки вказано з помилкою, а саме, прізвище зазначено на російській мові як « ОСОБА_2 », в той час як згідно паспорту прізвище позивачки на російській мові зазначається як « ОСОБА_2 », на українській мові - « ОСОБА_5 ». Встановлення факту належності позивачці правовстановлюючого документа, а саме, атестата №8525, виданого професійно-технічним училищем №7 м. Керч Кримської області 20.07.1979 року потрібне позивачці для оформлення пенсії та зарахування до страхового стажу, що дає право на пенсію періоду навчання в училищі.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав.

Свідок ОСОБА_6 надала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що вона вже 25 років знайома з заявницею ОСОБА_1 . Їй відомо, що ОСОБА_1 дійсно навчалася в ПТУ №7 м. Керч Кримської області, тому свідок ОСОБА_6 підтверджує той факт, що в атестаті, виданому ВПУ №7 м. Керч Кримської області, зазначене саме її прізвище, ім`я та по-батькові

Свідок ОСОБА_7 надала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що протягом семи років вона товаришує з заявницею ОСОБА_1 . Зі слів заявниці їй відомо, що ОСОБА_1 дійсно навчалася в ПТУ №7 м. Керч Кримської області, тому свідок ОСОБА_7 підтверджує той факт, що в атестаті, виданому ВПУ №7 м. Керч Кримської області, зазначене саме її прізвище, ім`я та по-батькові.

Суд, дослідивши письмові пояснення свідків, письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії №046750002850 від 07.10.2021 року, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного стажу 28 років, оскільки за доданими документами до страхового стажу не зарахований період навчання з 01.09.1977 року по 20.07.1979 року, так як в атестаті №8525 від 20.07.1979 року ім`я та по батькові вказано не повністю (а. с. 6, зворот).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 27.09.1961 року районним РАЦС в м. Керч, прізвище, ім`я та по-батькові заявниці на російській мові зазначено як « ОСОБА_8 » (а. с. 8).

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 01.03.2003 року Покровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області прізвище, ім`я та по-батькові заявниці на українській мові зазначено як « ОСОБА_1 », на російській мові зазначено як « ОСОБА_8 » (а. с. 3-5).

Водночас, у атестаті №8525, виданого 20.07.1979 року професійно-технічним училищем №7 м. Керч Кримської області зазначено, що атестат виданий гр. « ОСОБА_8 ». Окрім цього в графі «Рішення екзаменаційної комісії гр. … присвоєна кваліфікація» та в графі «За час навчання в училищі з 01 вер 1977 по 22 липня 1979 гр. …» прізвище, ім`я та по-батькові заявниці зазначено не повністю, а саме, зазначено « ОСОБА_8 » (а. с. 7).

Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Так, у відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Оцінивши досліджені по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, суд приходить до висновку, що атестат №8525, виданий 20.07.1979 року професійно-технічним училищем №7 м. Керч Кримської області, в якому прізвище зазначено на російській мові як - « ОСОБА_2 », ім`я по батькові зазначено на російській мові як « ОСОБА_3 . Ник.» – належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наявна помилка у написанні прізвища, ім`я, по-батькові заявниці, у вказаному правовстановлюючому документі, перешкоджає заявниці у реалізації її права на отримання пенсії.

Отже, у даному випадку встановлення факту належності правовстановлюючого документа є реалізацією права заявниці на отримання пенсії, перешкодою чому є помилково зазначене її прізвище, ім`я, по-батькові у правовстановлюючому документі.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу – задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданого 01.03.2003 року Покровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, правовстановлюючого документу, а саме, атестату №8525, виданого 20.07.1979 року професійно-технічним училищем №7 м. Керч Кримської області на ім`я « ОСОБА_8 », в якому прізвище зазначено на російській мові як - « ОСОБА_2 », ім`я по батькові зазначено на російській мові як « ОСОБА_3 . Ник.».

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова

24.12.2021