Рішення № 102193451, 13.12.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1615/19

2/212/73/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , третьої особи - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Іноземного підприємства «Кока Кола Беверіджиз Україна Лімітед», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-

встановив:

У лютому 2019 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому вказав, що 28 вересня 2017 року об 11-00 годині сталася дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача ОСОБА_4 , який керував автомобілем марки «Skoda Praktik», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ІП «Кока Кола Беверіджиз Україна Лімітед», відповідальність якого затрахована у ПрАТ “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (надалі – ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»). Внаслідок ДТП було пошкоджено належний позивачу автомобіль «Мersedes - Benz 3120» д.н.з. НОМЕР_2 , яким в той час керував ОСОБА_3 . Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 квітня 2018 року встановлено провину ОСОБА_4 у вчиненні ДТП, але провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Згідно з висновком експерта-товарознавця та Звітом про оцінку майна 084/МУ-18 від 16 жовтня 2018 року, матеріальний збиток, завданий позивачу як власнику автомобіля «Мersedes - Benz 3120» д.н.з. НОМЕР_2 становить 43320,47 гривень. Крім того, ним витрачено кошти на оплату послуг експерта в розмірі 1000 гривень, та понесено витрати на правову допомогу в сумі 1500 гривень. Внаслідок ДТП йому також заподіяно і моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням його майна, оскільки він протягом тривалого часу не мав змогу користуватися автомобілем за призначенням, змушений неодноразово відвідувати авторинок та магазини у пошуку необхідних для ремонту запчастин, внаслідок відсутності таких, замовляти їх у Німеччині. Розмір моральної шкоди позивач визначив в сумі 10000 гривень. Оскільки винуватцем ДТП ОСОБА_4 , а також власником автомобіля ІП «Кока Кола» та страховиком ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” не було відшкодовано позивачу завдану шкоду, він звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути солідарно з відповідачів завдану матеріальну та моральну шкоду, а також понесені витрати.

Ухвалою суду від 01 квітня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року закінчено підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року справу прийнято до свого провадження суддею Власенко М.Д. у зв`язку із закінченням повноважень щодо здійснення правосуддя суддею Козловим Ю.В. та призначено розгляд справи зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягаючи на їх задоволенні в повному обсязі. Пояснив, що отриману суму відшкодування від страхової компанії отримав за вказівкою свого адвоката, який йому пояснив, що це не впливає на результат вирішення справи. Вважає цю суму своєю компенсацією витрат на послуги адвоката. Крім того страхова компанія тривалий час не бажала добровільно виплачувати йому гроші, а виплатила лише після його звернення до суду з позовом. Вважає, що саме відповідачі мають йому відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ “АСК“ІНГО Україна” до суду не прибув, скористався правом надання відзиву у якому заперечував проти позову та просив розглядати справу без їх участі. В обґрунтування зазначили, що на момент ДТП страховиком ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” було забезпечено транспортний засіб «Skoda Praktik» згідно полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності. 28 вересня 2017 року водій ОСОБА_3 звернувся з повідомленням про ДТП до ПрАТ “АСК “ІНГО Україна”. Також, відбувся огляд пошкодженого транспортного засобу «Мersedes - Benz 3120» у присутності власника ОСОБА_1 та експерта. Позивач звернувся до ПрАТ “АСК“ІНГО Україна” із заявою про відшкодування шкоди. На підтвердження завданого ДТП матеріального збитку позивачем надано висновок експерта-товарознавця, величина матеріальних збитків – 43320,47 гривень. Відповідно до закону, якщо страхове відшкодування сплачується безпосередньо потерпілому сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. Доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Однак, зі змісту позовної заяви вбачається, що автомобіль позивача не було відновлено, оскільки відсутні докази щодо рахунків або актів виконаних робі, які б свідчили про ремонтні роботи транспортного засобу. Зазначають, що солідарна вимога або обов`язок виникають у випадках, що визначені договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Між позивачем та відповідачами відсутній договір і солідарний обов`язок виникати не може. Відповідач ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” не завдавало шкоди позивачу у зв`язку із ДТП, а тому обов`язок по відшкодуванню шкоди у відповідача відсутній. Позивач безпідставно дійшов висновку про заподіяння шкоди йому спільними діями відповідачів. Позивач не довів факт заподіяння йому моральної шкоди не зазначив, якими неправомірними діями відповідача ПрАТ “АСК“ІНГО Україна” вона заподіяна та не довів жодними доказам розмір моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди не передбачено полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 26.04.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до них із заявою про виплату страхового відшкодування в якій зазначив про узгоджений розмір заподіяного збитку у сумі 18255,12 гривень. Згідно до вимог ч.4 ст.34 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховиком для визначення розміру вартості відновлюваного ремонту автомобіля «Мersedes - Benz 3120» було залучено спеціаліста, що склав розрахунок № 1546378 від 20.10.2017 року. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля було визначено з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,70 та склало 18255,12 гривень. На підставі платіжного доручення № 6241 від 21.05.2019 року відповідачем здійснена виплата страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача. Таким чином, позивач визнав розмір визначеного страховиком матеріального збитку та не заперечував проти одержання страхового відшкодування у відповідному розмірі, а отже ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” виконало свої обов`язки в повному обсязі.

Представник відповідача ІП «КокаКола Беверіджизу Україна Лімітед» в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у позові з посиланням на обставини, викладені у письмових поясненнях, де зазначили, що страховиком ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” у відповідності до вимог Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” було надано докази виплати позивачу узгодженого розміру страхового відшкодування матеріального збитку на підставі заяви самого позивача від 26.04.2019 року, який у своїй заяві узгодив розмір заподіяного збитку у розмірі 18255,12 гривень. Таким чином, відсутні підстави для солідарного стягнення з ІП «КокаКола Беверіджизу Україна Лімітед» та ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” будь-якої шкоди. Звіт на який посилається позивач, вважають неналежним доказом з огляду на те, що позивачем визнаний інший розмір збитків та добровільно отримано відшкодування від страховика. Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження завданої моральної шкоди та її розміру.

Відповідач ОСОБА_4 до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву не скористався.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти позову.

Допитаний у судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_5 пояснив суду, що він проводив первинний огляд автомобіля позивача після ДТП на замовлення ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” про що склав відповідний акт від 02.10.2017 року та передав його страховику. Під час огляду він лише зафіксував пошкодження автомобіля, але розмір заподіяного матеріального збитку ним не визначався. Сума страхового відшкодування, яка була призначена страховиком та виплачена позивачу, ним не визначалась. Такі суми визначаються відповідними спеціалістами страховика. Приблизно через рік до нього звернувся позивач ОСОБА_1 і замовив дослідження розміру завданого збитку, за наслідками якого ним вже був складений відповідний висновок та визначено розмір матеріального збитку.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.09.2017 року о 11-00 годині водій ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом «Skoda Praktik», д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Дарвіна м. Кривий Ріг, не був уважним на перехресті (нерегульованому на момент ДТП), при виникненні небезпеки для руху, не зменшив швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого відбулось зіткнення з автобусом «Мersedes - Benz 3120» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався по вул.Волгоградська. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.04.2018 року провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП – закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (т.1 а.с.19).

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль «Мersedes - Benz 3120» д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував у власності позивача (т.1 а.с.53).

Згідно звіту про оцінку майна № 084/МУ-18 від 16.10.2018 року за визначенням оціночної вартості матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля «Мersedes - Benz 312D» д.н.з. НОМЕР_3 внаслідок пошкодження оціночна вартість матеріального збитку складає 43320,47 гривень (т.1 а.с.23-54).

За проведення експертизи позивачем було сплачено кошти в розмірі 1000 гривень, що підтверджується розрахунковою квитанцією № 015464 від 10.10.2018 року (т.1 а.с.60).

Позивач стверджував, що власником автомобіля «Skoda Praktik», д.н.з. НОМЕР_1 , яким під час ДТП керував ОСОБА_4 був відповідач ІП «КокаКола Беверіджизу Україна Лімітед». Вказані обставини також не заперечувались іншими учасниками справи.

Проте, з Довідки про дорожньо-транспортну пригоду від 28.09.2017 року № 3017272369209712, складену Національною поліцією України, вбачається, що власником автомобіля «Skoda Praktik», д.н.з. НОМЕР_1 є ТОВ «ОТП Лізинг». (т.1 а.с.96).

Транспортний засіб «Skoda Praktik», д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований в ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” згідно полісу № 004128953 (т.1 а.с.98).

Згідно страхового акту № 1947138 від 10.05.2019 року, який наданий до суду відповідачем ПрАТ “АСК “ІНГО Україна”, страхувальником автомобіля «Skoda Praktik», д.н.з. НОМЕР_1 згідно полісу № 4128953 є ОТП Лізинг ТОВ (т.1 а.с.139).

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи(обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно пункту 35.1. статті 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

З наданих ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” документів встановлено, що 28.09.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 28.09.2017 року, додавши відповідну довідку та заяву про здійснення страхового відшкодування оціненої шкоди згідно розрахунку (т.1 а.с.99-95).

02.10.2017 року на замовлення ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” оцінювачем ОСОБА_7 у присутності власника автомобіля «Мersedes - Benz 312D» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 проведено огляд колісного транспортного засобу, зафіксовано пошкодження та складено відповідний акт (т.1 а.с.58). Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні самим оцінювачем.

20.10.2017 року на замовлення ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” оцінювачем ОСОБА_8 здійснено розрахунок № 1546378, яким визначено перелік ремонтних робіт, а також суму збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,7 автомобіля «Мersedes - Benz 312D» д.н.з. НОМЕР_3 в розмірі 18255,12 грн. (т.1 а.с.129-135).

Згідно пункту 36.2. статті 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення та виплатити суму страхового відшкодування».

26.04.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” із заявою про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП в якій вказав узгоджений розмір заподіяного йому збитку в сумі 18255,12 гривень та просив перерахувати на його банківський рахунок (т.1 а.с.128).

Комісією ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” затверджено страховий акт № 1947138 від 10.05.2019 року про виплату узгодженого розміру страхового відшкодування в сумі 18255,12 грн. (т.1 а.с.139) та здійснено перерахування вказаної суми на рахунок позивача ОСОБА_1 згідно платіжного доручення № 6241 від 21.05.2019 року (т.1 а.с.139-140).

З наведеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 , отримавши 16.10.2018 року Звіт про оцінку майна, яким визначено розмір збитку в сумі 43320,47 грн., звернувся у лютому 2019 року до суду із вказаним позовом, після чого в ході розгляду справи 26.04.2019 року добровільно узгодив із страховиком меншу суму відшкодування в розмірі 18255,12 гривень.

З метою забезпечення реалізації права позивача на належний судовий захист та можливості змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, після зміни складу суду у відповідності до вимог ч.12 ст.33 ЦПК України новим складом суду прийнято рішення про повторне проведення підготовчого судового засідання, про що позивач та його представник повідомлені належним чином.

Проте, позивачем не була реалізована надана судом можливість і він наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог, стверджуючи, що всі троє відповідачів повинні відшкодувати йому завдану шкоду.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із меж заявлених позивачем вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів сум відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, суд не знаходить законних підстав для їх задоволення, оскільки діюче законодавство України не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, а також не передбачає солідарного обов`язку такого відшкодування винного водія, який керував автомобілем, власником якого міг бути його роботодавець.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зі свого боку, фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).

Зазаначений правовий висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.12.2018 року (справа № 426/16825/16-ц, провадження № 14-497цс18).

Зі змісту постанови Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.04.2018 року, якою було встановлено провину ОСОБА_4 у вчиненні ДТП, вбачається, що ОСОБА_4 працював торгівельним представником ІП «Кока Кола».

Проте, докази надані як позивачем, так і відповідачем ІП «КокаКола Беверіджизу Україна Лімітед» не містять жодної інформації, яка підтвреджує перебування у трудових відносинах ОСОБА_4 з ІП «КокаКола Беверіджизу Україна Лімітед» на момент ДТП, а також не містять доказів належності на праві власності (володіння, корситування) ІП «КокаКола Беверіджизу Україна Лімітед» автомобіля «Skoda Praktik», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 під час ДТП.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що власником вказаного автомобіля, згідно довідки про ДТП та страхового акту є ТОВ «ОТП Лізинг».

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Законодавство України, чинне як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи судом, не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого.

Вказаний правовий висновок сформований у постанові від 20 червня 2018 року Великої Палати Верховного Суду у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178 цс 18). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (провадження № 14-386цс18) від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/1541/15-ц (провадження № 14-316цс18).

Таким чином, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним та на відповідає вимогам закону в частині солідарного стягнення завданої шкоди з відповідачів. Крім того, надані позивачем докази не доводять в повній мірі заявлені вимоги, оскільки з них не можливо однозначно встановити власника автомобіля «Skoda Praktik», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 під час ДТП, а також не можливо встановити відповідне правові підстави керування ОСОБА_4 вказаним автомобілем, який йому не належав.

За таких обставини, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, враховуючи належно оформлене волевиявлення позивача на виплату йому погодженого розміру страхової виплати в ході судового розгляду справи та за відсутності будь-яких уточнень позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати слід покласти на позивача у зв`язку з відмовою у позові у повному обсязі.

Керуючись, ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 129, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1166,1187, 1194 ЦК України, п. 22.1 ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Іноземного підприємства «Кока Кола Беверіджизу Україна Лімітед», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Іноземне підприємство «КокаКола Беверіджизу Україна Лімітед», ЄДРПОУ 21651322, адреса: 07442, Київська область, смт. Велика Димерка, а/я 403.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», ЄДРПОУ 16285602, адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2021 року, відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України.

Суддя: М.Д. Власенко