Рішення № 102192982, 02.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Р І Ш Е Н Н Я Справа № 932/13552/20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Провадження № 2а/932/391/21

02 червня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, у складі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії РАП №266757978 від 07.07.2020 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо неї закрити, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 07 липня 2020 року її було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень за ч. 3 ст. 122 КпАП України за те, що вона, 17.06.2020 року о 13 год. 01 хв. за адресою м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, 13, керуючи транспортним засобом Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила зупинку (стоянку), що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху в районі будинку в частині заборони зупинки транспортного засобу ближче 10м від виїздів з прилеглих територій, чим порушила вимоги пп.«И» п.15.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст.. 122 КУпАП.

Позивач зазначила, що не згодна з таким рішенням інспектора з паркування та вважає постанову незаконною та протиправною, оскільки, біля будинку 13 по вул. Андрія Фарба є місце для входу/виходу у внутрішній двір, а не для в`їзду/виїзду транспортних засобів. Дане місце не підпадає під поняття як «виїзд з прилеглої території чи/або безпосереднє місце виїзду». Крім того, у випадку загрози перекриття в`їзду/виїзду інших авто відповідно до стандартів ДСТУ 2587-2010, а саме «Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила використання», повинна бути відповідна дорожня розмітка. Однак, жодних заборонених чи попереджуючих дорожніх знаків, чи дорожньої розмітки про неможливість зупинки, стоянки у цьому місці транспортних засобів не встановлено, доказів того, що транспортний засіб створив чи може створити перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху відсутні, а тому в її діях не має складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, тому звернулася до суду із цим позовом.

Щодо пропуску строку, встановленого законом на звернення до суду із адміністративним позовом про скасування постанови суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності зазначила наступне. 07 липня 2020 року відносно неї була складена постанова про накладення на неї адміністративного стягнення за ч. 3 ст.122 КУпАП, однак вона отримала її поштовим зв`язком лише 27 листопада 2020 року.

Внаслідок того, що позивач вчасно звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування оскарженої постанови, а саме після її отримання 04.12.2020 року, суд вважає поважними причини пропуску позивачем вказаного процесуального строку та вважає доцільним його поновити.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 04.12.2020 року зазначена цивільна справа передана в провадження судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевій Т.О.

Ухвалою суду від 08.12.2020 року адміністративний позов залишено без руху у зв`язку з не відповідністю позову вимогам ст. 160, ст. 161 КАС України.

25.01.2021 року позивач усунула недоліки.

Ухвалою суду від 26 січня 2021 року відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07.05.2021 року до суду представником відповідача був наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на те, що 17.06.2020 року інспектором з паркування було виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено частиною 3 статті 122 КУпАП, а саме: зупинка транспортного засобу Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху в районі будинку в частині заборони зупинки транспортного засобу ближче 10м від виїздів з прилеглих територій, чим порушено вимоги пп.«И» п.15.9 Правил дорожнього руху. У відповідності до положень статті 142 КУпАП, інспектором з паркування було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано: дату порушення 17.06.2020 р.; місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: вул. А.Фабра, 13; географічні координати: 48.466637 35.035648; час вчинення порушення: 13:01 (13 год. 01 хв.). Враховуючи, що було проведено фотофіксацію обставин порушення в режимі фотозйомки та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у частині першій статті 142 КУпАП на місці вчинення правопорушення (яка є суб`єктом правопорушення), інспектором з паркування, у повній відповідності до вимог ст. 2791 КУпАП, було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ІД № 00153969 на лобовому склі транспортного засобу Subaru Forester д.н.з. НОМЕР_1 . Після встановлення відповідальної особи, інспектором з паркування було негайно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія РАП № 266757978 від 07.07.2020 року згідно з ч.5 ст. 2791, ст.ст. 283, 284 КУпАП - без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказана постанова надіслана відповідальній особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу її місця реєстрації у відповідності до ч.7 ст. 2791 КУпАП. Щодо посилань позивача зазначив, що з матеріалів фотофіксації чітко вбачається, що позивачем розташовано транспортний засіб ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушено пп. «И» п.15.9 ПДР. Відповідно до п.1.10 ПДР, прилегла територія – територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них. Твердження позивача, що вона не здійснювала зупинку ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій необґрунтовані та не мають доказів, оскільки фотознімки всебічно висвітлюють момент вчинення адміністративного порушення, де чітко вбачається виїзд з прилеглої території вул. Андрія Фабра, буд. 13 у м. Дніпрі, просив відмовити в задоволенні позову.

21.05.2021 року до суду позивачем була надана відповідь на відзив, в якому позивач посилається на те, що місце, біля якого стояв її автомобіль, передбачено для входу у внутрішній двір, але ніяк не для в`їзду/виїзду транспортних засобів, тому таке місце не підпадає під поняття як «виїзд з прилеглої території чи/або безпосередньо місце виїзду». Відповідно до стандартів ДСТУ 2587-2010, а саме «Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила використання», повинна бути відповідна дорожня розмітка для того, щоб водії могли об`єктивно розуміти про наявність будь-яких в`їздів/виїздів з території, які важко ідентифікувати як такі, через погану оглядовість, та, відповідно, підвищену небезпеку при виїзді з таких територій, а також, у разі загрози перекриття в`їзду/виїзду інших авто.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 липня 2020 року інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Філоненко А.О., було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 266757978, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень за порушення вимог пп.«И» п. 15.9 ПДР. В постанові зазначено, що 17.06.2020 року о 13 год. 01 хв. за адресою м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, 13, водій керуючи транспортним засобом Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку (стоянку), що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху в районі будинку в частині заборони зупинки транспортного засобу ближче 10м від виїздів з прилеглих територій.

Згідно ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.

На підставі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Положеннями ч. 2 ст.291 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Відповідно до ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, Ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Позивачу інкримінується порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тобто порушення вимог п.п. «И» п. 15.9 Правил дорожнього руху.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

З оглянутих фотознімків, які були надані представником відповідача разом з відзивом на позовну заяву та які були зроблені інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Філоненко А.О. за адресою: м. Дніпро, вул. А.Фабра, 13, чітко видно, що позивачем 17 червня 2020 року транспортним засобом Subaru Forester д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території.

Відповідно до п.1.10 ПДР, прилегла територія – територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Оскільки для вирішення цього спору є необхідним встановлення чи можна ідентифікувати місце, біля якого стояв автомобіль позивачки як «виїзд з прилеглої території чи/або безпосередньо місце виїзду», а не для входу у внутрішній двір, як на це посилається позивачка, суд, у порядку ч. 4 ст. 77 КАС України, що дозволяє суду у адміністративному судочинстві збирати докази самостійно, здійснив огляд панорамної мапи АДРЕСА_1 (https://www.google.com.ua/maps/) та встановив наступне, що виїзд з прилеглої території за адресою АДРЕСА_1 , обладнаний автоматичними воротами, які придатні для використання транспортними засобами, а не лише як вхід у внутрішній двір.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено правомірність прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у відповідності до приписів чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням того, що у задоволенні адміністративного позову відмовлено, слід віднести витрати на надання правничої допомоги за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні – протягом десяти днів зо дня отримання ними його копії.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів із дня його проголошення, або десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя Т.О. Кудрявцева