Ухвала суду № 102192927, 26.11.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/10114/21

Провадження № 1-кс/932/4990/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Цитульський В.І., за участю секретаря судового засідання Мудраченко Д.О., прокурора Данилюка Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Дударенко А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, утриманців не маючого, інвалідності не маючого, не працюючого, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

в межах кримінального провадження від 24.11.2021 №12021041030001494 за ч.1 ст.263 КК України, -

в с т а н о в и в :

26.11.2021 до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернулась слідча СВ Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Половцева О.Ю. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 263 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Данилюком Ю.В.

В обґрунтування заявленого клопотання слідча зазначає, що ОСОБА_1 придбав та носив із собою, без передбаченого на це дозволу, вогнепальну зброю, а саме – пістолет. 24.11.2021 приблизно об 19 год. 20 хв., біля будинку № 42 по вул. Наримській у м. Дніпро, співробітниками ВКП Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області було затримано, ОСОБА_1 , у ході проведення особистого обшуку якого було виявлено та вилучено предмет, схожий на пістолет, який відповідно до висновку судової експертизи зброї є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю – самозарядним пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом з виробу, що не був вогнепальною зброєю – сигнального (стартового) пістолета “EKOL” мод. Major, № НОМЕР_1 , калібру 9мм Р.А. Knal (виробництва Туреччини), призначеного для подачі звукових сигналів з використанням холостих (шумових) патронів калібру 9 мм Р.А. (Knal), шляхом заміни передньої частини штатного ствола зі встановленим в ньому нез`ємним захисним елементом – заглушкою, що перешкоджала проведенню пострілу кінетичними снарядами на саморобним ствол з наскрізним гладким каналом ствола, діаметром – 6,0 мм та заглушення газовідвідного отвору. Пістолет до проведення пострілів придатний.

У заявленому клопотанні слідча вказує, що обставини правопорушення у своїй сукупності свідчать про те, що підозрюваний, стосовно якого внесене дане клопотання, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, зважаючи на вищевикладені обставини, не зможуть запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, просить таке задовольнити.

Підозрюваний та його захисники проти заявленого клопотання заперечили, просять застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, повідомлену підозру визнав. Крім того, від захисника надійшли письмові заперечення на заявлене клопотання слідчого.

Заслухавши доводи прокурора на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12021041030001494 від 24.11.2021 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.

24.11.2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25.11.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого на це законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

На підтвердження обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення слідчим долучено наступні докази: протокол затримання особи від 24.11.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 25.11.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 25.11.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 25.11.2021; протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_1 від 25.11.2021; висновок експерта № СЕ-19/104-21/37376 від 25.11.202.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, не може вважатись необґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування, на даному етапі розслідування, є досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Окрім цього, як вже було зазначено, підозрюваний ОСОБА_1 визнав повідомлену підозру, зокрема вказав, що він дійсно придбав зазначену вогнепальну зброю.

При цьому, слідчий суддя обмежується межами повідомленої підозри, якою охоплюється факти придбання та носіння одного пістолета.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Аналогічне положення містить ст. 12 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Про факт існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа буде вдаватись до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про достатньо високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії є цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Водночас, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ризик переховування оцінюється з врахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Сторона обвинувачення просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та не визначати альтернативну заставу. При чому як у клопотанні так і в судовому засіданні стороною обвинувачення на вказано про існування обставин, передбачених ч.4 ст.183 КПК України та які дають слідчому судді право при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Відтак у цій частині клопотання є очевидно безпідставним, а тому слідчий суддя звертає уваги сторони обвинувачення на приписи останнього речення ч.2 ст.177 КПК України за якими слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризик, що підозрюваний може впливати на свідка ОСОБА_4 не мотивований у клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведений та ґрунтуються виключно на факті наявності свідка.

Крім того, у підозрюваного було виявлено та вилучено зброю при затриманні, ним визнано цей факт, а до клопотання, так само як і в судовому засіданні, стороною обвинувачення не долучено протоколу допиту свідка ОСОБА_4 . Клопотання прокурора про надання такого протоколу слідчому судді для огляду в судовому засіданні знаходиться поза процесуальним законом, за яким усі докази мають бути долучені до клопотання та попередньо надані стороні захисту.

Також звертаю увагу, що показання ОСОБА_4 , суть яких відображено у фабулі даного кримінального провадження (про збут зброї), не охоплюються підозрою.

Ризик можливого переховування стороною обвинувачення обґрунтовується виключно тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному.

Враховуючи тяжкість покарання - позбавленням волі на строк від трьох до семи років, а також відсутність достатньо міцних соціальних зав`язків у підозрюваного (проживання за місцем реєстрації де зареєстровано місце проживання також матері та брата), слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування, проте такий ризик не має високого ступеню реалізації.

Враховуючи відсутність у підозрюваного офіційних доходів, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, проте такий також не є значним. Зокрема підозрюваний раніше не судимий, під кримінальним переслідуванням не перебував.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що в клопотанні та в судовому засіданні не доведено недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Про це стороною обвинувачення не вказано жодного слова.

Заявлені ризики очевидно існують, однак слідчим суддею не встановлено, що їх ступінь є настільки високим, щоб позбавляти підозрюваного волі на даному етапі досудового розслідування.

Відтак, з врахуванням вищевказаних обставин, не встановлення можливості внести підозрюваним заставу, зважаючи на принцип пропорційності та співмірності, слідчий суддя вважає, що запобігти заявленим ризикам можливо, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладення на ОСОБА_1 обов`язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки такі сприятимуть контролю за поведінкою підозрюваного під час строку дії запобіжного заходу.

При цьому не беруться до уваги доводи сторони захисту про необхідність застосування домашнього арешту в нічний час у зв`язку із доглядом за матір`ю та долучена заява брата підозрюваного із цього приводу. Так підозрюваний не зміг чітко пояснити у чому полягає такий догляд, яке лікування застосовувалось до матері, які ліки їй необхідно приймати. Вік матері, якій виповнилось 61 рік та наявність у неї третьої групи інвалідності не свідчать про необхідність стороннього догляду за нею. Крім того сторона захисту покликається на спільне проживання із матір`ю іншого сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Про можливість застосування цілодобового домашнього арешту свідчить факт реєстрації місця проживання підозрюваного, разом із матір та братом, які зможуть забезпечити життєдіяльність підозрюваного.

Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 183, 186, 193, 194-196, 202, 208 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Половцевої О.Ю., за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Данилюком Ю.В. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, а саме заборонити підозрюваному залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду до 24 січня 2021 року включно.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідком ОСОБА_4 у будь-який спосіб, в тому числі за допомогою телефону та месенджерів.

ОСОБА_1 негайно доставити за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити з під варти.

Ухвалу направити для виконання до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного через слідчого.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали до 24.01.2022 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 01.12.2021.

Слідчий суддя В.І. Цитульський