Рішення № 102192167, 17.12.2021, Селидівський міський суд Донецької області

242/3915/19

2/242/387/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гандзюк К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позову зазначив, що 26.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку» (далі ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ІКAPNВG.105028.001, відповідно до якого ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) в сумі 89250,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 25.02.2018 року та сплатити проценти за його користування. Крім того, 26.02.2013 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № РХ029031.105056.001, предметом договору є надання поруки ОСОБА_2 перед ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_1 . Також, 26.02.2013 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_1 укладено договір застави рухомого майна ZXА019500.105028.002, предметом цього договору є надання заставодавцем ОСОБА_1 в заставу рухоме майно, в забезпечення виконання зобов`язань заставодавцем перед ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку». Відповідно до договору № 146 від 06.03.2019 року до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» перейшли права вимоги за вищевказаним кредитним договором. У зв`язку із невиконанням кредитних зобов`язань ОСОБА_1 утворилась кредитна заборгованість, яка станом на 25.06.2019 року складає 140496,87 грн., з яких: сума основної заборгованості за кредитом – 71496,27 грн.; сума заборгованості по відсоткам по кредиту – 68755,33 грн.; сума пені по кредиту – 245,27 грн. У зв`язку з чим просять стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» суму заборгованості за кредитним договором № ІКAPNВG.105028.001 від 26.02.2013 року в розмірі 140496,87 грн. та судові витрати у розмірі 1921, 00 грн.

Заочним рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18.11.2019 року вищевказану позовну заяву задоволено.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 10.11.2020 року заочне рішення по зазначеній справі скасовано, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 03.06.2021 року витребувано у позивача детальний розрахунок за кредитом.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17.12.2021 року провадження в частині позовних вимог ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закрито.

Представник ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, надала суду відзив до позову, в якому зазначила, що позовні вимоги не визнає, оскільки відповідно до ст. 559 ч. 4 ЦК України перебіг шестимісячного строку на пред`явлення вимог до поручителя відраховується з наступного для останнього платежу, а саме з 12.05.2014 року. Позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором № ІКAPNВG.105028.001 від 26.02.2013 року, лише 25.06.2019 року. Термін дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора та суб`єктивної обов`язки поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Таким чином, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само як і закінчення шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року з дня укладання договору поруки, якщо строк основого зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя. Позивач мав право звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання. Однак будь-яких вимог до неї протягом шести місяців позивачем не було заявлено. Вимоги до поручителя про виконання прийнятого ним зобов`язання повинно бути пред`явлено в межах строку дії поруки, а не після спливу п`яти років. Просить суд відмовити в задоволені позовних вимог. В подальшому надала суду заяву, слухати справу у її відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26.02.2013 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ІКAPNВG.105028.001, відповідно до якого ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) в сумі 89250 грн., а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 25.02.2018 року та сплатити 19, 90 % річних за його користування.

Згідно п. 1.7. Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: на придбання авто CHERY M11 ЗНГ, 2011 року.

Згідно п.п. 2.4. Період сплати кредиту, комісії та процентів: з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з наступного місяця, після дати підписання даного договору. При несплаті кредиту, комісії та процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Відповідно до договору поруки № РХ029031.105056.001 від 26.02.2013 року укладеного між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_2 , остання поручилась перед ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_1 .

Відповідно до договору застави рухомого майна № ZX0795500.105028.002 від 26.02.2013 року укладеного між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_1 , заставодавцем ОСОБА_2 надано в заставу рухоме майно автомобіль марки CHERY M11 ЗНГ, 2011 року випуску, сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_1 , в забезпечення виконання зобов`язань заставодавцем перед ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку».

06 березня 2019 року укладено Договір № 146 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимог між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ».

У відповідності з вищезазначеним договором до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» перейшли права вимоги за Кредитним договором, а також всі інші пов`язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі звернення стягнення.

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем у виконавчих провадженнях.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07.07.2020 року, виданого виконавчим комітетом Української міської ради м. Селидове Донецької області, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 109.

Згідно листа № 1124/01/16/21 від 19.11.2021 року Перша селидівська нотаріальна контра Донецької області повідомила, що згідно довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їхній підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційної довідки із спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), спадкові справи після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилось, свідоцтв про право на спадщину не видавалось. Заповітів від імені померлого не посвідчувалось.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

За правилом частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині другій статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Внаслідок певної дії чи події сторону у зобов`язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (обов`язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов`язків. Іншими словами, заміна сторони у зобов`язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу (частина третя статті 656 ЦК України), дарування (частина друга статті 718 ЦК України), факторингу (глава 73 ЦК України)), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (частина перша статті 104 ЦК України) чи спадкування (стаття 1216 ЦК України)). Якщо означена заміна є неможливою внаслідок того, що правовідношення не допускає правонаступництва, таке правовідношення припиняється (статті 608, 609, 1219 ЦК України). Зобов`язання припиняється і тоді, коли правовідношення допускає правонаступництво, боржник був замінений правонаступником, але до останнього кредитор не заявив вимогу у визначений законом строк (див., наприклад, висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 598 і частини четвертої статті 1281 ЦК України, сформульований у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (пункти 59-62), від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (пункт 69.5), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 39)).

Оскільки зі смертю боржника грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Стаття 1281 Цивільного кодексу України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов`язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а також припинення таких зобов`язань (подібний правовий висновок викладено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19)).

Згідно п.32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних зобов`язань» при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина четверта статті 1281 ЦК України).

Поручитель приймає на себе зобов`язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (статті 553 - 554 ЦК), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.

Відповідно до статті 523 ЦК порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 ЦК зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Таким чином, на поручителя може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов`язку щодо виконання зобов`язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки, як згоди відповідати за виконання зобов`язання перед будь-яким боржником у разі переведення боргу за забезпечувальним зобов`язанням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року N 6-206цс15.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_2 дружина позивальника була майновим поручителем, а тому у зв`язку зі смертю позичальника ОСОБА_1 дія договору поруки припинилася, та нормами ЦК України не передбачений такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості поручителями спадкодавця. Закон передбачає лише вимоги до спадкоємців.

П. 9 Договору поруки від 26 лютого 2013 року передбачає, що до поручителя, який виконав зобов`язання боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договор(ах) застави (іпотеки), укладених з метою забезпечення виконання зобов`язань Боржника перед кредитором за кредитним договором.

Проте, у даному випадку переведення боргу на іншу особу не відбулося, адже доказів прийняття спадщини після смерті позичальника суду надано не було.

Крім того, у Договорі поруки не передбачене зобов`язання поручителя відповідати за будь-якого нового боржника у разі смерті позичальника.

Отже, поручитель за таких обставин не може нести відповідальності за кредитними зобов`язаннями, оскільки позичальник ОСОБА_1 помер, а його заборгованість до інших осіб, а саме спадкоємців не перейшла.

Враховуючи вищезазначене, вивчивши матеріали справи та докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відсутні правові підстави покладення на поручителя відповідальності за порушення боржником обов`язку щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з тим, що спірні правовідносини допускають правонаступництво.

На підставі вищевикладена керуючись ст.ст.2,4,5,6,81,141,263-265,352,354 ЦПК України, ст. ст.526,530,549,553,554,610-612,625,1054,1056-1, 1281, 1282 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.5-Б, оф.5) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська