Ухвала суду № 102192148, 24.12.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/127/21

Провадження № 1-кп/242/469/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гандзюк К.С., за участю прокурора Черноусової Н.Г., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисника Старик А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 про обвинувачення в скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 про обвинувачення в скоєнні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 про обвинувачення в скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 про обвинувачення в скоєнні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшились; більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заперечує проти задоволення клопотання прокурора, просить відмовити в його задоволенні.

Захисник Старик А.О. заперечує проти задоволення клопотання прокурора, вказує, що прокурор не довів ризики, на які посилається в клопотанні, вважає клопотання необґрунтованим, ризики –не доведеними; просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який: домашній арешт.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, які не допитані в судовому засіданні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а крім того, суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, та приходить до висновку, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

При цьому таких обставин, які б могли беззаперечно свідчити про можливість зміни або обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому, на чому наполягала сторона захисту, за відсутності достатніх стримуючих факторів для обвинуваченого, які б запобігали ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України, встановлено не було та висновків суду про необхідність продовження дії запобіжного заходу не спростовує.

Сукупність викладеного свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а тому є доцільним продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченого права на свободу в данному випадку є виправданим,та застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належну процесуальну поведінку, суд вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 до 21лютого 2022 року (включно).

Крім того, відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його майнового стану, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», дорівнює 47 580 грн.

На підставі викладеного, керуючись положеннями глави 27, ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити. В задоволенні клопотання захисника Шевченко С.О.- відмовити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 185 КК України, до 21лютого 2022 року (включно).

Визначити суму застави у розмірі 47 580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн., які необхідно внести на рахунок: розрахунковий рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач: територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; ЄДРПОУ: 26288796.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 21.02.2022 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Ухвала може бути оскаржена в Донецькому апеляційному суді протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя І.М. Владимирська