Вирок № 102191808, 02.12.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2067/21

Провадження № 1-кп/234/866/21

В И Р О К

Іменем України

02 грудня 2021 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

Головуючого – судді Переверзевої Л.І.,

секретаря – Горбатової Л.І.

прокурора – Франтовської В.О., Нєженця М.Є.

захисника – адвоката Гур`єва В.М., Агапова П.В.

за участю спеціаліста у справах дітей – Кірєєвої І.В.,

законного представника обвинуваченого- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Краматорську обвинувальний акти у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2020050390002881 від 05.12.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Львівка, Олександрівського району, Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, дітей не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

- у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених статтями 187 ч.2,289 ч.3 КК України

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, дітей не маючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

- у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених статтями 187 ч.2,289 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

4 грудня 2020 року приблизно о 17й годині 50 хвилин ОСОБА_2 разом із неповнолітнім ОСОБА_3 перебували біля території залізничного вокзалу м. Краматорська, який розташовано за адресою м. Краматорськ, вул. Залізнична 53 де побачили автомобіль таксі марки«Daewoo Lanos» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був під керуванням ОСОБА_4 .

В цей момент у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, про що останній повідомив неповнолітньому ОСОБА_3 , на що останній дав свою згоду, тим самим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вступили у злочинну змову.

Після цього, 04 грудня 2020 року, приблизно о 18 й годині ОСОБА_2 танеповнолітній ОСОБА_3 підійшли до автомобілю таксі марки«Daewoo Lanos» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був під керуванням ОСОБА_4 , відчинивши двері сіли на задні сидіння автомобілю та повідомили водієві про необхідність здійснення поїздки в напрямку с. 3-я Олександрівка м. Краматорська, на що ОСОБА_4 погодився.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи умисно, за попередньої змовою групою осіб ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 , рухаючись по автошляху Т0510 приблизно о 18.30 годині 4 грудня 2020 року наказали водієві автомобілю зупинити транспортний засіб на проїзній частині біля с. 3-я Олександрівка м. Краматорська, після чого під приводом необхідності справлення природніх потреб вийшли з салону автомобіля, де перебуваючи на вулиці, з метою здійснення нападу на ОСОБА_4 заздалегідь розподілили між собою злочинні ролі та підготовивши для вчинення нападу знаряддя злочину – розкладний ніж побутового призначення, повернулися до салону автомобіля та наказали водієві рухатися далі до їх команди.

Приблизно о 19й годині слідуючи автошляхом Т0510 на території населеного пункту Дмитрівка Слов`янського району ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 та наказали водієві розвернути автомобіль та зупинитись.

В цей момент, ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 ,вийшовши з салону автомобілю, перебуваючи на подвір`ї Дмитрівської ОШ, яка розташована за адресою с. Дмитрівка, вул. Пушкіна 34, підійшли до водійської двері транспортного засобу та відчинили її. В цей момент ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб з неповнолітнім ОСОБА_3 , із погрозою застосуваннямфізичного насилля, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, здійснили напад на ОСОБА_4 , а саме - ОСОБА_2 , утримуючи в правій руці ніж біля шиї потерпілого наказав передати йому усі наявні грошові кошти, при цьому ОСОБА_3 , перебуваючи позаду водійського сидіння, утримував за шию ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 в цей час заволодів гаманцем ОСОБА_4 з грошовими коштами в сумі 500 гривень, якими в подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпорядилися на власний розсуд, розподіливши їх.

Крім того, 4 грудня 2020року, приблизно о 19.05 годині ОСОБА_2 разом із неповнолітнім ОСОБА_3 перебували на подвір`ї Дмитрівської ОШ, яка розташована за адресою с. Дмитрівка, вул. Пушкіна 34, тобто безпосередньо після вчинення розбійного нападу на ОСОБА_4 , який на той час знаходився на передньому водійському сидінні автомобілю «Daewoo Lanos» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 .

В цей момент у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом а саме автомобілем марки «Daewoo Lanos» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2 діючи відкрито, умисно, повторно усвідомлюючи що за його діями спостерігають неповнолітній ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , із погрозою застосування насильства яке є небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_4 а саме погрожуючи ножем останньому наказав покинути йому салон автомобілю.

Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля. При цьому неповнолітній ОСОБА_3 , не перешкоджав діям ОСОБА_2 та не намагався припинити їх, та після висловлення останнім погрози застосування насильства яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, діючи спільно, як виконавці при вчиненні злочину, скерував рух автомобілю з метою виїзду з подвір`я школи та почав керувати рухом автомобілю за кермом якого знаходився ОСОБА_2 до моменту виїзду транспортного засобу з подвір`я школи до проїзної частини.

Далі, ОСОБА_2 разом з неповнолітнім ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись у салоні автомобілю з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, тим самим умисно, незаконно заволоділи транспортним засобом – автомобілем «Daewoo Lanos» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , спричинивши матеріального збитку на суму 87706 гривень 11 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав та пояснив наступне. 4 грудня 2020 року, близько 18-ої години він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_3 , щоб прогулятися. Далі вони вирішили спіймати таксі та відібрати гроші у таксиста. Для цього пішли на залізничний вокзал м. Краматорська у «Старомі місті» та сіли в таксі «Део Ланос» сріблястого кольору, до раніше незнайомого водія ОСОБА_7 . Сказали водієві їхати в сторону «Краматорського моря», водій погодився. Після приїзду туди, вони з ОСОБА_8 вийшли з машини покурити, сходили в туалет. В цей час вони обговорювали з ОСОБА_8 пограбування ОСОБА_9 , думали чи варто це робити та вирішили напасти на потерпілого. При собі він мав ніж, про який знав ОСОБА_8 та вони погодили, що даний ніж буде використовувати саме він для погроз ОСОБА_9 . Після цього сіли знову в машину і сказали водію їхати далі. Водій погодився і вони поїхали до школи. Після приїзду вони разом з ОСОБА_8 вийшли з машини та викурили по сигареті. Далі він одягнув медичну маску (бо карантин) і підійшов до автомобілю, відчинив двері з боку водія, де сидів потерпілий ОСОБА_10 , дістав ніж, приставив його до шиї потерпілого і сказав «давай гроші». В цей час ОСОБА_8 сів в машину позаду водія та тримав його за шию. ОСОБА_10 повідомив йому де лежать гроші та він забрав у нього гаманець та поклав його в кишеню. Гроші вони розділили із ОСОБА_8 порівну. Після цього вони попросили ОСОБА_9 вийти з машини. ОСОБА_8 з ОСОБА_9 пішли на проїздну частину, а він сів в машину, в якій знаходилися ключі та виїхав зі двору школи. ОСОБА_8 показував йому як виїжджати зі двору школи. Далі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 сіли в машину та вони поїхали далі кататися. Мобільний телефон ОСОБА_9 вони забрали у потерпілого та використовували у власних цілях для дзвінків знайомим. Потім вони поїхали до ОСОБА_11 . По дорозі пошкодили колесо, яке замінили за допомогою потерпілого ОСОБА_9 . По дорозі вони заїхали в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по булиці ОСОБА_12 в місті Краматорську, де вони забрали їх спільну знайому дівчину ОСОБА_13 та купили спиртні напої. Далі вони поїхали на заправку біля аеродрому. Потім вони їздили по ОСОБА_11 , були на ОСОБА_14 , на ОСОБА_15 . ОСОБА_16 вони приблизно до 3ї години ночі. Близько 2 годин ночі Ксенії зателефонували батьки та вони відвезли її додому. Весь час потерпілий знаходився разом з ними в машині, коли вони виходили з машини зачиняли його всередині. Після того як в машині закінчилося паливо, вони залишили салон автомобілю та пішли по АДРЕСА_2 , де невдовзі розійшлися по домівкам. У скоєні злочину кається.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав та пояснив суду наступне. 4 грудня 2020 року близько 17-ої години він зустрівся з ОСОБА_17 та ОСОБА_18 в дворах біля залізничного вокзалу. ОСОБА_17 сказав, що не вистачає грошей, щоб далі їм гуляти і запропонував сісти в таксі та викрасти у таксиста гаманець. Вони домовилися сісти в таксі, сказати водію куди їхати – на Краматорське море та потім таємно викрасти у нього гаманець. Далі вони підійшли до таксиста, сіли та ОСОБА_17 замовив поїздку до Краматорського моря. Коли доїхали, вийшли з авто, потім стали ззаду машини та стали обговорювати, коли вчинити злочин зараз чи їхати далі. Далі сіли назад в авто та ОСОБА_17 сказав таксисту їхати далі в Дмитрівський район. Вони заїхали у двір школи та вийшли з автомобілю. Зайшли ззаду машини та ОСОБА_17 почав говорити: давай зараз уже будемо вирішувати, робити чи не робити. Після цього ОСОБА_17 пішов до авто, ОСОБА_8 відійшов від машини на 2 метри. Тоді ОСОБА_17 дістав ніж, відчинив водійські двері та спитав потерпілого, де знаходяться гроші. Той відповів, що в двері машини. ОСОБА_17 дістав гаманець та взяв звідти гроші, які поклав у свій карман а гаманець кинув потерпілому. Потім сказав потерпілому, щоб він дав йому сісти на кермо, на що потерпілий сказав: заспокойся, я дорослий, ти мені як онук, однак ОСОБА_17 все одно сів і виїхав зі шкільного двору. ОСОБА_8 разом з потерпілим вийшли до дороги, куди під`їхав ОСОБА_17 , сіли в машину та поїхали в сторону Старого міста. Коли приїхали до магазину «Градус», ОСОБА_17 зателефонував ОСОБА_19 та сказав їй підходити до них. Далі він їздив в автомобілі по Краматорську, бо хотів покататися. Коли вони приїхали на заправку, ОСОБА_17 віддав йому половину грошей, які у нього були (він розумів, що це ті гроші, які він забрав у ОСОБА_9 ) і він заплатив за паливо. Їх подорож завершилася, бо в машині закінчилося пальне. Він не зателефонував в поліцію, бо зрозумів, що вони вчинили злочин – напад на таксиста, що вони заволоділи транспортним засобом. У скоєні злочину кається.

Крім того, вина ОСОБА_20 та ОСОБА_3 у скоєні вищезазначених злочинів підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілих та свідка.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив наступне. Він працює в службі таксі. 4 грудня 2020 року до його машини підійшли обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_22 та замовили відвезти їх на Краматорське море. Після приїзду ОСОБА_17 з ОСОБА_8 вийшли з машини, випили алкогольні напої, які були у них з собою, покурили. Сіли в автомобіль та сказали, що їм треба проїхали далі до села Дмитрівка. Після цього поїхали до ОСОБА_23 , там зупинилися біля школи та ОСОБА_17 з ОСОБА_8 вийшли з автомобілю, стояли балакали позаду автомобілю. Потім до нього підійшов ОСОБА_17 , приставив ніж до шиї та сказав йому: «життя чи гроші». В цей час ОСОБА_8 стояв ззаду ОСОБА_17 за 2 метри. Потерпілий сказав ОСОБА_17 , що гаманець лежить в дверях автомобіля. Коли ОСОБА_17 брав гаманець, ОСОБА_8 заскочив в автомобіль та обхопив його за шию та груди і тримав,на його думку для того, щоб він не чинив супротив. ОСОБА_17 вигріб з гаманця всі гроші та кинув собі в кишеню. Потім з машини виліз ОСОБА_8 та ОСОБА_17 віддав його гаманець. Потім гаманець знайшли під переднім сидінням автомобілю. Далі ОСОБА_17 сказав вилазь з машини та сів за кермо. Він вийшов та пішов до дороги. В цей час ОСОБА_8 пішов разом з ним та показував ОСОБА_17 як виїхати зі двору школи. Він вважав, що обвинувачені залишать його на шкільному подвір`ї та поїдуть геть. Однак, ОСОБА_17 зрозумів, що він єдиний з них тверезий та вони вирішили взяти його з собою. Він вийшов до дороги, тоді під`їхав ОСОБА_17 та сказав «поїхали з нами». Далі вони поїхали кататися. Близько 21-ої години приїхали до магазину «Цитрус» в Старому місті. Там обвинувачені купили слабоалкогольні напої, забрали там дівчину та поїхали далі кататися. Коли обвинувачені залишали автомобіль, ОСОБА_17 забирав ключі та закрив авто ззовні. Далі вони поїхали та заправку біля аеродрому. Потім каталися в сел. Веселе. Близько 23-ої години вони поїхали на ОСОБА_24 , бо у них закінчилися сигарети. Далі повернулися знову у Старе місто, потім поїхали на Ясногірку, мікрорайон Лазурний, знову в Старе місто, сел. Веселе. Потім дівчині зателефонували батьки та її відвезли додому. Знову вони поїхали знову на сел. Веселе, на заправку. Однак, на той час колесо автомобіля спустило. Зі спущеними колесами вони поїхали далі, по дорозі їх знайомий запозичив їм колесо з жигулів. І там у них закінчився газ. Далі обвинувачені вийшли з машини і він зрозумів, що вони вже зібралися уходити. Далі вони затолкали автомобіль в «карман», щоб він не стояв на дорозі і після цього обвинувачені пішли геть. Після цього він сів в машину, перейшов на бензин та поїхав додому до ОСОБА_25 . Вся подорож тривала з 6ї вечора до приблизно до 3ї години 40 хвилин.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 і пояснив суду наступне. 5 грудня 2020 року близько 04-ої години його розбудив телефонний дзвінок ОСОБА_7 , який повідомив, що вночі сталися якісь проблеми та він під`їде зараз. Через 10 хвилин ОСОБА_10 підїхав та пояснив, що з ним сталося тієї ночі, а саме те,як він стояв на вокзалі, що його возили всю ніч по місту, забрали автомобіль, гроші. ОСОБА_9 всього трясло, він змерз. ОСОБА_25 загнав авто в двір, а на власному авто підвіз ОСОБА_9 додому. Далі повернувся додому та зателефонував в поліцію.

Крім того, вина ОСОБА_20 у скоєні вищезазначених злочинів підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілих та свідка.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснила суду наступне. 4 грудня близько 13-14-ої години вона разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_8 сиділи у дворах по АДРЕСА_4 та ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_17 піти красти сумки у дівчат. ОСОБА_17 відмовився. Їй позвонив друг та вона з ним розмовляла. Далі ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_17 піти пограбувати таксиста. Їх розмову вона не чула. А потім попрощалася з ними і пішла до друга додому на вулицю Велика ОСОБА_27 . Далі близько 18-19-ої години їй зателефонував ОСОБА_17 з невідомого номеру, спитав де вона та сказав, щоб вона збиралася для прогулянки. Вона вийшла, її зустрів ОСОБА_17 , вони сіли в машину «Ланос» сірого кольору та поїхали кататися. За кермом сидів ОСОБА_17 . Вони каталися та близько 12-ї години ночі її відвезли додому. Вже коли її висадили, ОСОБА_17 їй розповів, що це не його машина, вони взяли її покататися у таксиста. Під час руху вони зупинялися на заправці та в магазині, обвинувачені ходили в магазин, а вона з таксистом залишалися в салоні.

Також вина ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у скоєні вищезазначених злочинів підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_4 від 5 грудня 2020 року, який просив притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які 4 грудня 2020 року, знаходячись на території школи пос. Дмитрівка Слов`янського району Донецької області відкрито погрожуючи ножом заволоділи належним йому гаманцем із грошовими коштами в сумі 500 гривень;

-протоколом огляду місця події від 7 грудня 2020 року, в ході якого оглянуто ділянку місцевості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , де 5 грудня 2020 року було скоєно розбійний напад на ОСОБА_4 , з фототаблицею;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 5 грудня 2020 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_2 як особу, яка вчинила відносно нього розбійний напад, з фототаблицею;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 5 грудня 2020 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_3 як особу, яка вчинила відносно нього розбійний напад, з фототаблицею;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 29 грудня 2012 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_4 вказав на обставини скоєного відносно нього злочину;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 4 грудня 2020 року від ОСОБА_28 , який просив притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 4 грудня 2020 року близько 19-ти годин на території школи пос. Дмитрівка Слов`янського району Донецької області незаконно заволоділа його автомобілем «Дєо Ланос»,який був під керуванням ОСОБА_4 ;

-висновком судової автотоварознавчої експертизи № 156 від 18.01.2021, згідно якої залишкова вартість, з урахуванням зносу, на момент скоєння злочину, тобто на 4 грудня 2020 року транспортного засобу- автомобіля Део ланос сірого кольору, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 становила 87706 гривень 11 копійок

Аналізуючи досліджені докази, суд вважає, що вони є достовірними, допустимими, узгоджуються між собою і доповнюють один одне, а також об`єктивно підтверджують встановлені обставини злочину.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дійсно мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вказанні діяння ОСОБА_2 містять склад кримінальних правопорушень та вірно кваліфіковані:

- за статтею 187 ч.2 Кримінального Кодексу України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб;

- за статтею 289 ч.3 Кримінального Кодексу України як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вказані діяння ОСОБА_3 містять склад кримінальних правопорушень та вірно кваліфіковані:

- за статтею 187 ч.2 Кримінального Кодексу України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб;

- за статтею 289 ч.3 Кримінального Кодексу України як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Сукупність досліджених по справі доказів дає суду підстави зробити висновок, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно винні у вчинені вищезазначених кримінальних правопорушень, передбачених статтями 187 ч.2 та 289 ч.3 КК України та підлягають кримінальній відповідальності за вчинені ними кримінальні правопорушення.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого.

ОСОБА_2 раніше не судимий, характеризується посередньо.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України суд вважає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 – щире каяття, відшкодування заподіяної шкоди, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 .

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.

Також, суд вважає можливим застосувати вимоги статті 69 КК України та призначити ОСОБА_2 основне покарання за вчинені злочини нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях

статей 187 ч.2 та 289 ч.3 КК України. Так, суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання, окрім обставин, які пом`якшують покарання, враховує наступне. ОСОБА_2 менш ніж за півроку до вчинення злочину виповнилося лише 19 років. ОСОБА_2 виховувався у неповній родині, де окрім нього виховувалося ще троє дітей. Мати не спроможна була надати досить уваги і турботи ОСОБА_2 , оскільки її основна увага була приділена питанню матеріального забезпечення родини. Також не приділялася належна увага вихованню ОСОБА_2 та його достатній правовій обізнаності і навчальними закладами. Вказане призвело до неспроможності обвинуваченими, в тому числі обвинуваченим ОСОБА_2 зрозуміти правові наслідки вчинення протиправних діянь. В зв`язку з чим суд приходить до висновку, що вказані обставини не тільки пом`якшують покарання ОСОБА_2 , але й істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.

Таким чином, враховуючи основні засади кримінально – процесуального судочинства та вимоги статті 50 Кримінального Кодексу України в частині того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд вважає, що саме застосування вимог статті 69 Кримінального Кодексу України при призначенні покарання ОСОБА_2 дасть змогу призначити покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого. ОСОБА_3 раніше не судимий, характеризується задовільно.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України суд вважає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 – відшкодування заподіяної шкоди, вчинення злочину у неповнолітньому віці, щире каяття у вчиненні злочину.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .

Згідно до висновку органу пробації, то орган пробації зазначив, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого, а також низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення неповнолітнього ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до звіту про неповнолітнього обвинуваченого служби дітей у справах неповнолітніх Краматорської міської ради – служба у справах дітей просила призначити ОСОБА_3 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, згідно діючого законодавства та на розсуд суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі.

В той же час, суд вважає можливим застосувати вимоги статті 69 КК України та призначити ОСОБА_3 основне покарання за вчинені злочини нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях статей 187 ч.2 та 289 ч.3 КК України. Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд окрім обставин, які пом`якшують покарання, враховує наступне. ОСОБА_3 є неповнолітнім, навчається. Разом з тим, ні сім`я, ні навчальні заклади не забезпечили належне правове виховання неповнолітнього. Вказане призвело до неспроможності обвинуваченими, в тому числі обвинуваченим ОСОБА_3 зрозуміти правові наслідки вчинення протиправних діянь. В зв`язку з чим суд приходить до висновку, що вказані обставини не тільки пом`якшують покарання ОСОБА_3 , але й істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів.

Таким чином, враховуючи основні засади кримінально – процесуального судочинства та вимоги статті 50 Кримінального Кодексу України в частині того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд вважає, що саме застосування вимог статті 69 Кримінального Кодексу України при призначенні покарання ОСОБА_3 , дасть змогу призначити покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд вважає необхідним стягнути з законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на користь держави вартість проведеної судової автотоварознавчої експертизи № 156 від 18.01.2021 року в розмірі 1307 гривень 52 копійки, вартість проведеної дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/105-21/497-ТР від 22.01.2021 року в розмірі 980 гривень 70 копійок, вартість проведеної дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/105-21/738-ТР від 08.02.2021 року в розмірі 1634 гривень 50 копійок, а усього -3922 гривні 72 копійки, згідно довідок.

Речовий доказ – розкладний ніж побутового призначення, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області – суд вважає необхідним знищити.

Речовий доказ – гаманець, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 - суд вважає необхідним залишити йому в користування.

Речовий доказ – колесо від автомобіля «ВАЗ», яке знаходиться на зберіганні у ОСОБА_29 - суд вважає необхідним залишити їй в користування.

Речовий доказ мобільний телефон «Смартфон», який належить ОСОБА_26 та знаходиться в камері зберігання речових доказів Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області – суд вважає необхідним повернути власниці.

Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 187 ч.2 та 289 ч.3 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання:

- за статтею 187 ч.2 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з конфіскацією майна, із застосуванням статті 69 КК України;

- за статтею 289 ч.3 КК України у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі, з конфіскацією майна, із застосуванням статті 69 КК України.

Відповідно до статті 70 ч.1 Кримінального Кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі, з відбуванням покарання у кримінально - виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання обчислювати з 18 січня 2021 року. В строк відбування покарання зарахувати строк знаходження ОСОБА_2 під вартою з 5 грудня 2020 року по 7 грудня 2020 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 до набрання вироком чинності залишити без змін.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 187 ч.2 та 289 ч.3 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання:

- за статтею 187 ч.3 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, із застосуванням статті 69 КК України;

- за статтею 289 ч.3 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, із застосуванням статті 69 КК України.

Відповідно до статті 70 ч.1 Кримінального Кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з відбуванням покарання у кримінально - виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання, а саме – з моменту затримання ОСОБА_3 .

В строк відбування покарання зарахувати строк знаходження під вартою ОСОБА_3 з 5 грудня 2020 року по 7 грудня 2020 року.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_3 до набрання вироком чинності залишити без змін.

Стягнути з законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на користь держави вартість проведеної судової автотоварознавчої експертизи № 156 від 18.01.2021 року в розмірі 1307 гривень 52 копійки, вартість проведеної дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/105-21/497-ТР від 22.01.2021 року в розмірі 980 гривень 70 копійок, вартість проведеної дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/105-21/738-ТР від 08.02.2021 року в розмірі 1634 гривень 50 копійок, а усього - 3922 гривні 72 копійки, згідно довідок.

Речовий доказ – розкладний ніж побутового призначення, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області – суд вважає необхідним знищити.

Речовий доказ – гаманець, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 - суд вважає необхідним залишити йому в користування.

Речовий доказ – колесо від автомобіля «ВАЗ», яке знаходиться на зберіганні у ОСОБА_29 - залишити їй в користування.

Речовий доказ мобільний телефон «Смартфон», який належить ОСОБА_26 та знаходиться в камері зберігання речових доказів Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області – суд вважає необхідним повернути власниці.

Вирок може бути оскаржений до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору.

Суддя Л. І. Переверзева