Ухвала суду № 102191162, 23.12.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/28551/19

Провадження №1-кп/127/874/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Безпалюк Я.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Бондарчука В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019020020000829 від 07.04.2019 року та №12020020020001647 від 13.11.2020 року, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України.

Прокурор Безпалюк Я.В. в судовому засіданні, заявила клопотання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких, обвинувачений є особою молодого віку, до категорії осіб, що мають групу інвалідності не належить, соціальні зв`язки, які у нього є не мають відносно нього стримуючого від протиправних дій впливу, немає постійного місця роботи чи навчання, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень. Також зазначила, що заміна запобіжного заходу на більш м`який чи його скасування не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та перешкодити існуючим ризикам.

Захисник Бондарчук В.В. заперечував з приводу продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки під час звернення до суду з клопотанням прокурором було порушено вимоги глави 18 КПК України. Крім того, ризики зазначені прокурором документально не підтвердженні, а тому враховуючи міцні соціальні зв`язки, просив суд змінити запобіжний захід на інший не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував з приводу задоволення клопотання прокурора, надав суду письмове клопотання про зміну застосованого стосовно нього запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт. Клопотання мотивоване тим, що доказів, які підтверджують його вину у вчиненні кримінальних правопорушень прокурором не надано, а тому підстави для утримання його під вартою відсутні.

Заслухавши клопотання прокурора, думку захисника, пояснення обвинуваченого, дослідивши обвинувальні акти, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого та доцільності продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу та його продовженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що у вказаному кримінальному провадженню на даний час триває судовий розгляд в якому ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2, 3 ст. 185 КК України, які відносяться до нетяжких та тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На переконання суду, є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово судимий, має не зняті та не погашені судимості, в тому числі й за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, однак знову обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 немає достатніх соціально-стримуючих факторів, оскільки офіційно не працевлаштований та немає постійного законного джерела доходу, крім того відсутні відомості про неможливість утримання його в слідчому ізоляторі за станом здоров`я.

Враховуючи зазначені обставини суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а тому підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який відсутні, дані обставини свідчать про те, що в задоволені клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт слід відмовити, а клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підлягає задоволенню, тому ОСОБА_1 слід продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 31, 176-178, 183, 193-196, 291, 314 - 316, 370-372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів, - з 23 грудня 2021 року до 20 лютого 2022 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Я.М. Іванченко