Вирок № 102189274, 23.12.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/807/19

Провадження № 1-кп/309/198/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Соймик Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст матеріали кримінальних проваджень, що внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070050001506 від 30 грудня 2018 року, № 12019070050000988 від 25 грудня 2019 року, № 12020070050000102 від 30 січня 2020 року відносно :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Хуст та мешканця АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою , не одруженого, не працюючого, раніше судимого, судимість погашена, у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.2 ст. 185 та ч.2 ст. 337 КК України , –

За участю сторін кримінального провадження:

Прокурора Худан І.І.

Обвинуваченого ОСОБА_1

Захисника Потьомкіної О.М.

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 30 грудня 2018 року, о 3 год. 30 хв. заходячись в приміщенні лотереї «Спорт Лото», яке розташоване а адресою м. Хуст, вул. Львівська №12, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, побачивши громадянина ОСОБА_2 , який в той момент перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння, під приводом допомоги останньому вийти на вулицю, викрав з зовнішньої кишені куртки ОСОБА_2 бувший у користуванні мобільний телефон марки «INOI 2 Lite», вартість якого відповідно до висновку проведеної судово-товарознавчої експертизи №11/62 від 21.01.2019 року становить 913 грн. 00 коп., та викрав з гаманця, який також знаходився в зовнішній кишені куртки гроші в сумі 2600 грн., чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3513 грн. 00 коп.

Окрім цього, ОСОБА_1 09 квітня 2015 року, через Хустський військовий комісаріат Закарпатської області був призваний на військову строкову службу, яку проходив по 06 жовтня 2016 року. Після звільнення з військової строкової служби в Збройних Силах України звільнений в запас та 08 жовтня 2016 року прийнятий на облік військовозобов`язаних до Хустського військового комісаріату Закарпатської області.

Відповідно до плану проведення навчальних зборів з практичним призивом резервістів оперативного резерву другої черги та військовозобов`язаних у Збройних Силах України у 2019 році, затвердженого начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України 30.01.2019 року в період з 17 жовтня 2019 року терміном на 30 діб у військовій частини А2615, яка дислокується в смт. Старині, Яворівського району, Львівської області, у зв`язку з чим 25 вересня 2019 року військовозобов`язаному ОСОБА_1 під підпис вручено повістку про явку 17 жовтня 2019 року до Хустського ОМВК на відправку на навчальні збори у військову частину А2615. Однак ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, в порушення ст. 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», введеного в дію постановою Верховної Ради України № 2233 - XII від 23 березня 1992 року, 17 жовтня 2019 року умисно, маючи об`єктивну можливість прибути для відправки на навчальні збори, без поважних причин до Хустського о ОМВК не прибув та ухилився від їх проходження.

Окрім цього, ОСОБА_1 30 січня 2020 року, приблизно о 03 годині, знаходячись в АДРЕСА_2 , в гостях у власниці громадянки ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні вітальні, згідно протоколу медичного огляду для встановлення фактів вживання алкоголю та стану сп`яніння №129 від 30.01.20120 р. в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню, з корисливих мотивів, повторно, зі столу даної кімнати, таємно викрав мобільний телефон власниці ОСОБА_3 марки «Doogee S 55» вартість якого, згідно довідки ТзОВ «Ріалті-О» №10 від 30.01.2020 становить 2000 грн. та який в подальшому був вилучений по місцю його проживання .

В судовому засіданні ОСОБА_1 після роз`яснення йому обвинувачення, свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів ) передбачених ч.2 ст. 185 та ч.2 ст. 337 КК України визнав повністю у вчиненому щиро розкаявся.. Суду ствердив , що він дійсно 30 грудня 2018 р. у приміщенні лотереї « Спорт лото» викрав у потерпілого ОСОБА_2 , який в той час перебував у стані алкогольного сп`яніння, та якому допомагав вийти з приміщення телефон та гаманець у якому знаходились гроші у сумі 2600 грн. Крім того, він 30 січня 2020 р. перебуваючи у гостях своєї знайомої ОСОБА_3 викрав мобільний телефон , який стояв на столі. Також 17 жовтня 2019 року він не прийшов до Хустського ОМВК для відправки на навчальні збори оскільки він на той час мав роботу і не бажав їхати служити.

Підсудний згідний з доказами зібраними відносно нього органами досудового слідства і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні, так як вину у вчиненому злочині повністю визнає, зміст та значення ст. 349 КПК України йому зрозумілі.

Покази ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 2 ст. 185 та ч.2 ст. 337 КК України, за вище встановлених обставин.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України оскільки він своїм діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), яка вчинена повторно, а також за ч.2 ст. 337 КК України оскільки він своїми діями будучи військовозобов`язаним ухилився від навчальних зборів.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Відповідно до ст.. 12 КК України злочин, який передбачений ст.185 ч.2 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Відповідно до ст.. 12 КК України злочин, який передбачений ст.337 ч.2 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання. Також суд враховує, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами , які пом`якшують покарання – щире каяття .

Обставини передбачені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання - судом не встановлено.

Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме: їх класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, враховуючи особу підсудного, а саме те, що підсудний вину свою у вчиненні злочинів визнав повністю, у вчиненому розкаявся, посередньо характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, враховуючи думку прокурора та адвоката щодо необхідної міри покарання, враховуючи досудову доповідь від 16 листопада 2020 р. , суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 у межах санкції ч.2 ст. 185 та ч.2 ст. 337 КК України, у вигляді арешту.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та не дають підстав для звільнення цієї особи від відбування покарання або ж його призначення із застосуванням ст. 69 цього Кодексу. Суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання для, прикладу, зі звільненням від його відбування, суд сприймає, як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації, та обставинах при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, сприймалося б як таке, що не забезпечить виконання мети регламентованої ст. 50 КК України.

Речові докази у кримінальному провадженні слід вирішити у порядку передбаченому ст. 100 КПК України

У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати , які підлягають до стягнення з ОСОБА_1 .

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні, обвинуваченому не обирався та , враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України не убачає підстав для його визначення на цей час, оскільки ОСОБА_1 перебуває під вартою у іншому кримінальному провадженні.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді шести місяців арешту.

ОСОБА_1 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ст.337 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного місяця арешту.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді шести місяців арешту.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з дня набрання вироком законної сили

Речовий доказ по справі, а саме мобільний телефон марки « Doogee S55» який знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 залишити на зберіганні у ОСОБА_3 .

Речовий доказ по справі , а саме мобільний телефон марки « Inoi 2 Lite » який знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області після вступу вироку в законну силу повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закарпатського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру витрати на проведення товарознавчої експертизи № 11/62 від 21.01.2019 р. у розмірі 1144 грн. на р/р 31110115007002 в ГУДКС в Закарпатській області МФО 899998, код одержувача 38015610.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя Хустського

районного суду Орос Я.В.